ТЕМА УРОКУ: Зв'язок між рельєфом і тектонічними структурами. Ресурсні властивості літосфери.

 

Дата ___/___/___            Урок №                   Клас  11

 

ТЕМА УРОКУ:  Зв'язок між рельєфом і тектонічними структурами. Ресурсні властивості літосфери.

Мета:

формувати предметні компетентності: сформувати уявлення про властивості літосфери; актуалізувати знання про форми рельефу і види корисних копалин; з'ясувати особливості розміщення найважливіших родовищ горючих, рудних та нерудних корисних копалин; формувати вміння читати геологічні, тектонічні карти і карти корисних копалин, будувати гіпсографічну криву

інформаційну: працювати з джерелами географічної інформації; критично аналізувати й оцінювати географічні інформаційні джерела, виявляти об’єктивність і необ’єктивність інформації, її достовірність і науковість; користуватися довідковою літературою

мовленнєву: будувати усні та письмові висловлювання щодо географічних фактів, подій і явищ (усно чи письмово: надавати характеристику об’єктів, явищ, подій, видатних дослідників; складати пазли, висловлювати власну думку, формулювати й захищати власні презентації).

розвивати ключові компетентності:

- спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами:

-усно  й письмово  тлумачити  географічні  поняття, факти, явища.

- математична грамотність:

-застосовувати  математичні  методи  для  розв’язання  географічних  проблем  і  задач, розуміти  і  використовувати  математичні  моделі  природних  та  суспільних  явищ і процесів.

- компетентності в природничих науках і технологіях:

-пояснювати  явища  в  живій  природі, використовуючи  наукове  мислення;

-самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля;

-оцінювати  значення  географії  для  сталого  розвитку  та  розв’язання  глобальних  проблем.

- інформаційно-цифрова компетентність:

-використовувати  сучасні  цифрові  технології  і  пристрої  для  спостереження  за  довкіллям, явищами і  процесами  в  суспільстві і  живій природі;

-створювати інформаційні продукти (мультимедійна  презентація)  природничо – географічного  та  суспільно-географічного  спрямування;

-шукати, обробляти і зберігати  інформацію  географічного  характеру, критично  оцінюючи її.

- уміння навчатися впродовж життя:

-організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність самостійно  чи  в групі планувати і проводити спостереження,  ставити перед собою цілі і досягати їх.

- екологічна грамотність і здорове життя:

-працювати в команді під час  реалізації  географічних знань.

виховна:

•    виховувати прагнення до активної життєвої позиції;

патріотичне виховання почуття любові до своєї Вітчизни

 

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, народознавство,українська література, природознавство, хімія,фізика.

Тип уроку. Комбінований

Методи та прийоми:

1). Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): бесіда, розповідь, бліц-опитування, презентація.

2). Репродуктивні: робота з підручником, картами, зошитами, складання пазлів,  порівняння, тести.

3). Проблемно-пошукові: дослідження, повідомлення учнів з додаткових джерел, географічний практикум, моделювання.

Наскрізні змістові лінії:

Громадянська відповідальність

Формування діяльного члена громади й суспільства, який:

- розуміє принципи й механізми функціонування суспільства;

- є вільною особистістю;

- визнає загальнолюдські й національні цінності;

- керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської

  відповідальності у власній поведінці.

Екологічна безпека та сталий розвиток

- формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка виконання учнями домашнього завдання

Тести

1. Укажіть внутрішню частину Землі, на яку припадає найбільша части­на її об'єму.

А   Мантія    Б   Земна кора

В   Літосфера    Г   Ядро

2. У результаті розколу Лавразії утворилися прообрази материків: А   Євразія, Північна Америка й Африка

Б   Південна Америка, Африка й Австралія

В   Євразія й Північна Америка

Г   Південна Америка, Африка та Австралія й Антарктида

3. Укажіть правильне твердження.

А   Залежно від застосування розрізняють горючі й металеві корисні копалини

Б   Із металевих корисних копалин одержують пластмаси

В   До горючих корисних копалин належить будівельна сировина

Г   До металевих корисних копалин належать боксити

4. Укажіть, у результаті яких процесів утворюються метаморфічні гірські породи.

А   Перетворення гірських порід у глибинних зонах земної кори Б    Застигання й кристалізації магми

В   Випадання в осад (відкладення) розчинених у водах океанів речо­вин

Г   Нагромадження решток відмерлих організмів

5. Укажіть, які гори старі.

А   Гімалаї    Б   Карпати

В   Анди    Г   Урал

6. Установіть відповідність між назвами літосферних плит та рівнин, роз­ташованих у їхніх межах.

1	1 Африканська		А Великі рівнини
2	2 Індо-Австралійська		Б Плоскогір'я Декан
3	3 Євразійська		В Амазонська низовина
4	4 Південно-Американська		Г Східноафриканське плоскогір'я
			Д Західносибірська рівнина

7. Розташуйте гори залежно від висоти їхніх найвищих вершин (почина­ючи від найвищих).

А   Тянь-Щань    Б   Кримські гори

В   Карпати    Г   Кавказ

8. Установіть послідовність у розташуванні внутрішніх частин Землі (по­чинаючи з поверхні планети).

А   Зовнішнє ядро    Б   Верхня мантія

В   Внутрішнє ядро    Г   Земна кора

 

IV. Вивчення нового матеріал     

1 Рельєф. Тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу

Рельєф — сукупність нерівностей земної поверхні. Змінюється внаслідок безперервної дії ендогенних та екзогенних сил.

Форми рельєфу за походженням: генетичні — основні, великі елементи (низовини, височини, гори) — визначаються тектонічною будовою (ендогенні процеси); місцеві (балки, річкові долини, карстові воронки тощо) — визначаються геологічною будовою та екзогенними процесами. Перевага сили впливу визначається тектонічною будовою поверхні та складом гірських порід.

 

Вплив рельєфу на розселення населення, розвиток і розташування окремих виробництв

1/2 населення мешкає на низовинах (30 % суходолу). Для розселення й господарської діяльності важливим є не стільки висота місцевості, скільки пересіченість рельєфу, вплив рельєфу на перерозподіл тепла й вологи, речовин, енергії. Особливу залежність має сільське господарство, будівництво, транспорт.

 

Ресурсні властивості літосфери. Гірські породи та закономірності їх поширення

Літосфера має низку фундаментальних властивостей, які варто враховувати під час аналізу геологічних процесів. Найважливіші з них – мінливість, неоднорідність і дискретність. Так, дискретність проявляється в пустотності, тріщинуватості, пористості, тектонічному порушенні твердої речовини цієї оболонки.

Літосфера є матеріальною основою для сфери живої речовини (біосфери), оскільки в ній формуються ґрунти й ландшафти. У наш час вони зазнають істотних змін у результаті господарської діяльності людини. Це стало причиною виникнення в геології нового напрямку — екогеолОгії, що вивчає літосферу з точки зору її екологічних властивостей.

Ресурсні властивості верхніх горизонтів оболонки полягають у їх здатності забезпечувати потреби людини корисними копалинами, необхідними для існування й розвитку цивілізації.

Геодинамічні властивості літосфери проявляються в ході різних геологічних процесів (ендогенних — землетрусів, вулканічних вивержень, і екзогенних — зсувів, обвалів, селів, берегової абразії, підтоплення). Вони впливають на різні екосистеми й людське суспільство.

Геохімічні властивості літосфери полягають у ЇЇ активній участі в процесах кругообігу речовин у природі.

Літосфера являє собою «комору», у якій природа зберігає накопичені за мільйони років багатства — мінерали й гірські породи. Деякі з цих порід належать до корисних копалин. Люди дістають їх із земних надр і використовують у природному або переробленому вигляді в промисловому виробництві, сільському господарстві, будівництві й транспорті.

Більшість горючих корисних копалин, до яких належать вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці, мають осадове походження й сформувалися в межах осадових чохлів тектонічних западин і плит. Рудні корисні копалини, як правило, мають магматичне й метаморфічне походження. Так, в Україні деякі з них сформувалися в межах Українського щита.

До нерудних корисних копалин належить велика група мінералів і гірських порід, із яких як головний компонент не отримують метали і які не являють собою вуглеводні. Серед них є утворення магматичного, осадового та метаморфічного походження.

Робота в групах

За геологічними, тектонічними картами та картами корисних копалин заповніть таблицю.

Ділянка земної кори	Назва форми рельєфу	Геологічний час утворення	Найважливіші корисн копалини
Давні платформи
Сибірська	Середньосибірське плоскогір'я	Докембрій – найдавніша ділянка земної кори, утворення якої передувало кембрійському періоду
Східноєвропейська	Східноєвропейська рівнина	Докембрій – найдавніша ділянка земної кори, утворення якої передувало кембрійському періоду
Молоді платформи
Західносибірська	Західносибірська рівнина	Палеозойська – утворення відбувалося понад 230 млн років тому
Туранська	Туранська низовина	Палеозой платформа – утворення відбувалося понад 230 млн років тому
Області складчастості
Область давньої складчастості	Гори Аппалачі	Палеозойська ера – утворення відбувалося 230-550 млн років тому
Область давньої складчастості	Скандинавські гори, Урал	Палеозойська ера – утворення відбувалося 230-550 млн років тому
Область молодої складчастості	Атлас, Піренеї, Стара-Планина, Альпи, Карпати, Кримські гори, Кавказ, Памір	Кайнозойська ера, альпійська епоха горотворення – утворення відбувається в останні 70 млн років

Зовні літосфера утворює рельєф земної поверхні. На суходолі він представлений горами, низовинами, височинами, плоскогір'ями. На дні Світового океану виділяють три основні частини: шельф, материковий схил і ложе Океану. Окраїна океанів зайнята шельфом, або материковою обмілиною, - це досить рівні ділянки материків, затоплені водами Світового океану. Материковий схил перебуває на глибині від 200 до 2000-3500 м, він має нахил від 5 до 30°. Ложе океану розміщене на великих глибинах, у ньому виділяють глибоководні рівнини, підводні хребти й глибоководні жолоби (глибокі й відносно вузькі зниження дна Океану).

Різниця висот між найвищою вершиною на суходолі, горою Джомолунгмою в Гімалаях (8848 м), і Маріанською западиною в Тихому океан (11022 м) становить 19870 м.

Аналіз гіпсографічної кривої та дрібномасштабної фізичної карти півкуль дозволяє зробити такі висновки:

1. Основна частина земної кори вкрита водою — 71%. Найбільш характерна риса вигляду планети — антимодальне (протилежне) розташування океанічних і материкових просторів. Антиподами материків на одному боці земної кулі є океани на протилежному її боці.

2. Інша загальна риса — це асиметрія структури Північної та Південної півкуль. Найбільша площа суходолу зосереджена в Північній півкулі, при цьому найбільш материковою є смуга, розташована між 40 і 70° пн. ш. Цю півкулю прийнято називати материковою. Ті самі широти, тільки Південної півкулі, є найбільш океанічними. Це океанічна півкуля.

3. Характерно, що всі материки мають клиноподібну форму. При цьому великі меридіональні гірські спорудження на суходолі та в океані (серединно-океанічні хребти) розташовані симетрично щодо площини, яка проходить через меридіан 150—165°, тобто площини великого радіуса екватора. Навпаки, широтні гірничо-складчасті пояси асиметричні: вони досить потужні в Північній півкулі й слабко розвинені в Південній.

4. На суходолі при його середній висоті 970 м переважають рівнини й низькогір'я заввишки до 1000 м (21,3% площі), гірські підняття вище за 4000 м займають незначну площу.

5. В океанах при середній глибині 3704 м переважають глибини від 3000 до 6000 м (понад 40% площі); на частку глибоководних западин і жолобів припадає лише близько 1,5% площі океану.

V. Узагальнення і систематизація вивченого

1. Унаслідок метаморфізму відбувається перетворення:

а) лави в пемзу б) магми в лаву в) бокситу в глинозем г) граніту в гнейс

2. До групи осадових гірських порід уламкового походження належить:

а) кам’яне вугілля б) кам’яна сіль в) пісок г) вапняк

3. Які гірські породи утворилися внаслідок осідання речовин із водних розчинів?

а) бурштин, буре вугілля б) глина, глинистий сланець

в) мармур, кварцит г) кам’яна сіль, гіпс

4. Укажіть назву літосферної плити, навколо якої утворилася сейсмічна зона «вогняне кільце»:

а) Кокос б) Карибська в) Індо-Австралійська г) Тихоокеанська

5. Укажіть назву молодих за віком гір:

а) Карпати б) Аппалачі в) Алтай г) Урал
7. Великі жорсткі блоки літосфери, що відокремлені один від одного надглибинними розломами до глибини залягання астеносфери

а) Літосферні плити б) Платформи в) Сейсмічні пояси г) Тектонічні структури

8. Платформам у рельєфі відповідають:

а) гори б) рівнини в) рифти г) глибоководні жолоби

9. Піднята аж до земної поверхні ділянка кристалічного фундаменту платформи – це… а) плита б) западина в) щит г) область складчастості

10. Найбільшими тектонічними структурами є…

а) плити і щити б) платформи і області складчастості

в) рівнини і гори г) каньйони і фіорди

VI.  Підсумки уроку

Висловіть власні враження від уроку, починаючи зі слів: «Сьогодні я дізнався...»