Тема. Весна світла, води, зелені. Особливості весняної погоди. Диво-веселка

Дорога в дивосвіт

Урок 24

Тема. Весна світла, води, зелені. Особливості весняної погоди. Диво-веселка

Мета: закріплювати знання дітей про характерні ознаки весни {явища навесні), про життя рослин, птахів, тварин; повторити правила поведінки у природному оточенні; за­кладати основи екологічної культури; активізувати зв'язне мовлення, словник; вправляти у виразному співі пісень, читанні закличок, прислів'їв, у загадуванні загадок; ви­ховувати любов до народної творчості; розвивати уяву, мислення, увагу до поетичного слова, естетичні почуття; формувати бережливе ставлення до живої природи.

 Обладнання: загадки, заклички, вірші про пори року; прислів'я; екологічні заборонні знаки; площинні зображення двох дерев — у зимовому та весняному вбранні, а та­кож різних дерев та листочків, весняних квітів, птахів; кружечки червоного, білого, жовтого та зеленого кольорів (для кожної дитини — по чотири), «чарівна» торбинка; паперові пташки; ласощі.

ХІД УРОКУ

Під аудіозапис мелодії А. Філіпенка «Веснянка» діти заходять до зали, вітаються з гостями й сідають на килимок.

Учитель. Діти, яку пору року нагадує вам ця мелодія? Зараз яка пора року? (Відповіді дітей.)

Так, сьогодні нас зібрала в цій залі улюблениця людей, тварин і рослин красуня Весна. Як ви гадаєте, чому вона найулюбленіша для всіх? (Відповіді дітей.)

Правильно, навесні все навколо оживає після холодної зими. Весна дарує нам тепло, красу, радість, квіти. Дарує кожному те, що йому потрібне і що він хоче мати. Ось чому в усіх весело на душі.

Учитель повідомляє дітям, що Весна запросила їх до себе на гостину. Ця мандрівка буде веселою й цікавою, але нелегкою, адже попереду на них чекають випробування. Чи не залишила Весна чогось незвичайного? Діти знаходять торбинку. Розв'язують її, виймають звідти конверт. Учитель чи­тає лист.

«Доброго дня, любі діти! Пишу вам я, Весна. Дуже хочу, щоб ви гуртом завітали до мене — відвідали моє Зелене Царство, познайоми­лися з моїми молодшими братиками та сестричками — рослинами, пташками, звірятами. Але щоб потоваришувати з ними, ви маєте від­повісти на всі запитання й виконати всі завдання, які знайдете в тор­бинці. Коли завітаєте до мене на гостину, будьте обережними, щоб не зашкодити тим, хто живе в парку, в лісі, на лузі й біля річки».

Учитель. Діти, виконаємо завдання Весни та її братиків і се­стричок? (Діти погоджуються.) Ось перше випробування. Весна знає, що наш народ склав про неї багато загадок. їй цікаво, які саме загадки відомі вам.

Діти загадують загадки про весну.

• Старий дід мости намостив,

 Молода прийшла — мости розвела. (Мороз, весна)

• 3 кінцем зими прийде вона,
• Улюблениця всіх — ... (весна).

Тільки сонечко пригріло,

 То й розтанув білий килим.

Клен радіє — певно, зна:

 В гості йде до нас... (весна).

Учитель. Які прислів'я про весну ви знаєте? Діти розповідають прислів'я.

Проліски — очі березня.

Грак на горі — весна надворі.

Навесні згори припікає, а знизу морозить.

У березні кожух і без ґудзиків теплий.

Прилетів лелека — весну приніс здалека. ■  У квітні ластівка день починає, а соловей закінчує.

Квітневий день рік годує.

Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.

Травень ліс наряджає, літо на гостину чекає.

Хто спить весною, той плаче зимою.

• Хочеш їсти калачі — не спи навесні на печі.
Учитель. Колись давно наші прадідусі та прабабусі веселими

піснями закликали на гостину чарівницю-весну. А ви знаєте вес­нянки? (Діти водять танок «Ой минула вже зима»). Я гадаю, Весна задоволена вами. Зазирнемо знову в торбинку й подивимося, що Весна нам іще приготувала.

Виймає другий конверт, читає лист:

«Надсилаю вам чотири кольорових кружечки. Якій порі року відповідає кожний колір? (Відповіді дітей.) Пропоную вам пограти у гру «Пори року». Нехай учитель зачитає вам ці рядки з віршів, а ви маєте визначати, про яку пору року йдеться, і піднімати кру­жечок відповідного кольору».

Діти грають у гру.

• Все оживає, і все розквітає,
Теплий вітрець нас усіх звеселяє.
Всюди струмочки веселі біжать,
З вирію друзі пернаті летять. (Весна)

• Де не гляну я надворі —
Всюди бачу білий колір.
Ліс, і поле, і діброва

В білі вбралися обнови. (Зима)

• Сад дозріває, річка тече, Над головою сонце пече. (Літо)

• В зеленім лісі побував
Якийсь художник — і поволі
Дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір. (Осінь)

Учитель. Чому весна має зелений колір? (Зеленіють тра­вичка, кущі, дерева) А чому навесні все зазеленіло? (Пригріло сонце, стало тепліше.) Як називаються дерева, що навесні вдягаються в листя, а восени скидають його? (Листяні) Назвіть їх. (Береза, клен, каштан, дуб, тополя...) Як називають дерева, що не скидають свого зеленого вбрання? (Хвойні) Назвіть їх. (Сосна, ялина, туя, кедр, смерека, модрина) Пригадайте дерева, що ростуть на ділянці нашої школи. (Діти називають.) и Гра «З якого дерева листочки?»

Учитель виставляє зображення різних дерев і виймає з третього кон­верта листочки, що надіслала Весна: діти мають знайти кожному його маму-деревце.

Учитель. Молодці, добре впоралися ще з одним завданням Весни! Усі листочки віднайшли своїх мам.

А зараз ви слухатимете музику та мої слова, уявлятимете себе маленькими деревцями,

«Я — дерево. Я росту у весняному лісі. Мої ноги — то коріння у прохолодній землі. Моє тіло — міцний стовбур, мої руки — то­ненькі гілочки. Вони піднімаються до неба, відчувають сонячне тепло, вбирають його, і воно розливається по всьому тілу. Я — де­рево. Я бавлюся з вітром, який гойдає мої тоненькі гілочки. Я вми­ваюся краплинами дощу й радію його прохолоді. Я — дерево».

Діти відпочивають у супроводі тихої мелодії та слів дорослого.

У ч и т є л ь. Уже наші дерева, квіти, кущики і травичка захотіли пити! Допоможемо їм — закличемо дощик! (Діти промовляють за­клинку «Іди, іди, дощику».)

Який веселий весняний дощик! Усі йому раді, усіх він напуває своєю водичкою. Пригадайте, які дощі були восени. (Холодні, сильні, з вітром, сумні) Запросимо до себе весняне сонечко! (Діти промов­ляють заклинку «Вийди, вийди, сонечко».)

Ви гарно закликали сонечко, то вже й квіти розквітли. Які весняні квіти ви знаєте? (Діти називають.)

— Які квіти з названих вами ростуть у наших квітниках? (Відповіді дітей.)

Проводиться гра «Лісові квіти».

Учитель показує зображення різних квітів (із четвертого конверта від Весни). Діти плескають у долоні, коли він демонструє весняну лісову квітку.

Учитель. Бачу, ви знаєте різні квіти. Вони прикрашають наше життя. А хто дарує нам радість своїм щебетанням та співом? (Птахи радіють весні, співають веселі пісні)

— Ще якою важливою справою вони займаються? (Відповіді дітей.)

— Правильно, навесні птахи гніздяться, відкладають яйця, висиджують пташенят. До нас повертаються птахи, які зимували в теплих краях.

Проводиться гра «Птахи, які зимують, та перелітні птахи».

Дітям роздають картинки (з п'ятого конверта). Ті, в кого є зображення птахів, які зимують, підбігають до зимового дерева, а ті, в кого перелітні, — до весняного. Гра триває кілька разів.

Учитель. Чому перелітні птахи навесні прилітають до нас, а не залишаються в теплих краях? (Відповіді дітей.)

— Так, птахи завжди повертаються туди, де вони народилися і виросли. Вони мостять гнізда її виводять пташенят на рідній землі. На зиму відлітають у вирій, щоб наступної весни знову повернутися до нас. А яку користь приносять птахи? (Вони знищують комах — шкідників саду, лісу.) Як ми турбувалися про них узимку? (Підгодовували насінням,, крихтами.)

Проводиться рухлива гра «Котилася торба» (кілька разів).

Учитель пропонує наступне завдання Весни (з шостого конверта): пригадати назви мешканців лісу — звірів. Діти пояснюють, що таке дикі тварини, називають їх, розповідають про зміни в житті їжачків, білочок, зайців, ведмедів навесні.

Учитель. Ви багато що знаєте, і Весна зі своїми друзями задоволена вами. Вони чекають на вас — запрошують до себе на гостину: до парку, лісу, річки, на луку. Але перш ніж ми підемо, пригадаймо, як узагалі слід поводитися на гостині. (Необхідно бути чемним, не галасувати, не смітити, нічого не ламати.) У природи також є свої закони і правила, поводження. Весна зі своїми друзями хочуть вам про це нагадати за допомогою ось таких знаків (виймає їх із сьомого конверта). Ці знаки називають заборонними, тому що вони забороняють чинити зле для живої природи.

Діти розглядають та обговорюють знаки.

 • НЕ СМІТИ

Гуляючи на природі, не слід засмічувати місця свого перебу­вання. Не можна залишати «на згадку» про себе пляшки, бляшанки, клапті паперу, поліетиленові торбинки тощо. Об бляшанку можуть поранитися і тварина, і людина, а різні побутові рештки забрудню­ють землю, заважають рости рослинам.

• НЕ РВИ КВІТИ

Коли зірвати квітку, вона перестає пахнути, швидко в'яне й по­мирає. Раніше люди не знали цього, а багато хто не зважає на нього й сьогодні. Це призвело до того, що чимало квітів зникли взагалі, й зараз ми не можемо милуватися їх красою.

• НЕРУЙНУЙ

У мурашниках живуть мурашки, а вони корисні для природи. Мурашки розпушують землю, щоб туди краще надходили повітря та вода; вони збирають рештки із землі, щоб вона була чистою, ро­дючою; знищують шкідників рослин.

• НЕ ЛОВИ МЕТЕЛИКІВ

Від дотику пальців людини з крилець метеликів осипається пи­лок, ушкоджуються тендітні крильця, й комахи гинуть.

• НЕГАЛАСУЙ

Ліс, поле, лука — це домівки звірів, пташок, комах. Вони там живуть — хто працює, хто відпочиває. І заважати їм голосною му­зикою, криком не можна, адже це їх лякає.

Учитель. Ось ми й ознайомились із заборонними знаками! Коли ви гулятимете в лісі чи парку, пригадайте їх, щоб не завдати шкоди ані тваринці, ані рослинці. Не чіпайте птахів, комах, риб, не зашкодьте їм, і природа віддячить вам. Пам'ятайте: вони — госпо­дарі, а ви — гості. Письменник Михайло Пришвін сказав: рибі по­трібна вода, пташці — повітря, звірові — ліс, степ, гори, а людині потрібна Батьківщина. Отже, оберігати й берегти природу означає оберігати й любити свою Батьківщину.

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В її очах любов і ласка сяють,

Така людина сонечком горить.

— Будьте і ви, як маленькі сонечка! Творіть добро, оберігайте природу, саджайте дерева, кущі, квіти. Любіть нашу землю-матінку, і вона відповість вам любов'ю та щедрістю, і пануватимуть у світі мир та злагода.

Учитель зачитує дітям останнього листа з чарівної торбинки: «Любі хлопчики й дівчатка, вас люблять усі звірятка, і жучки, і па­вучки. А ми, веселі білченятка, посилаємо вам солодощі й своє фото.

Ми віримо, що ви теж любите звіряток і комашок, допомагаєте взимку птахам, підгодовуєте їх. Відкривайте пакунок із гостин­цями. Смачного вам! Весна, білченята та їх друзі». Діти частуються ласощами.

►► Робота у зошиті (Урок 24)

 ►► Підсумок уроку