Тема: Хто живе в ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту. Значення і охорона ґрунтів.
Мета: формувати природознавчу компетентність учнів шляхом засвоєння знань про ґрунт та його роль у житті тварин; ознайомити учнів з мешканцями ґрунту, з роллю живих організмів в утворенні ґрунту, вчити висловлювати оцінні судження про стан ґрунту в природі, про ставлення людей і своє власне до проблеми збереження ґрунту від руйнування; вчити стисло характеризувати шляхи руйнування ґрунту і відповідні способи його збереження та охорони; удосконалення комунікативних навичок; формування вмінь протистояти впливу пропаганди; розвивати уміння аналізувати, робити висновки; розвивати увагу, пам’ять, вміння спостерігати, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати дбайливе ставлення до природи; виховання відповідальності за свої дії; виховання критичного ставлення до інформації.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Методи: словесні (розповідь, бесіда, читання інформації з бібліобоксерів, пояснення); наочні; метод проблемного викладу; частково-пошуковий метод.
Список літературних джерел:
1. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (ОНОВЛЕНО). –http//mon/gov.ua/activity/ education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html.
2. Природознавство: підруч. для 3 кл./ І.В. Грущинська.- К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.- 56-57 с.
Обладнання уроку: ноутбуки, телевізор, презентація до уроку, лепбуки «Скарби Землі», інтелект-картки, бібліобоксери для кожної групи, картки «Причини руйнування грунтів», гірські породи, глина, пісок, грунт, ємкість для макету, склянки, пластилінові мешканці грунту.
Структура уроку
І. Організація класу.
ІІ. Підсумки фенологічних спостережень
ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.
IV. Перевірка домашнього завдання.
V. Мотивація навчальної діяльності
VІ. Повідомлення учням теми і завдань уроку.
VІІ. Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.
VІІІ. Осмислення учнями нових знань.
ІХ . Підсумок уроку.
І . Організація класу (Слайд 1)
- Зараз у нас урок природознавства з елементами медіаграмотності. На якому , як завжди у нас працюватиме кіберполіція, що стежитиме за достовірністю фактів.
ІІ. Підсумки фенологічних спостережень (Слайд 2)
Сьогодні п'ятниця 30 листопада. Надворі закінчує панувати осінь. День сьогодні ясний, температура повітря -14 . Вітер слабкий. Вранці опадів не було.
Кіберполіція. Так погода на сайті sinoptik.ua співпадає з даними нашого синоптика. Відмінностей немає.
Перегляд відео про Ельзика (Слайд 4)
Привіт! Привіт!
Тепер мені Землю цікаво вивчати
І виникли в мене питання свої.
Про Вашу планету я все хочу знати,
Відкрийте, будь ласка, секрети її.
ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.
Ельзик (Слайд 5)
Я прошу Вас дуже, мені розказати,
Корисні копалини, що це таке?
Що ж таке корисні копалини?
(Слайд 6)
- Візьміть до рук лепбук. Чи е він носієм інформації. Дістаньте інтелект-карту. На що вона схожа в інтернеті?
— Поміркуйте і поясніть, чому люди збирають металобрухт.
— Поміркуйте: чи можуть люди знайти замінники корисним копалинам?
- Станьмо в коло, даймо одному клубочок ниток. Зараз відбудеться спроба відтворити модель інтернетпавутиння.
-По черзі говорімо фразу: «Я краще знаю з природознавства…. і хочу всім про це розповісти» і кидаймо клубок будь-кому з однокласників, тримаючи край нитки.
- Щось подібне відбувається, коли люди викладають в інтернетмережу якусь інформацію, на їхній погляд, корисну.
- Та чи вся інформація в мережі правдива? Візьмімо ще один клубок іншого кольору і знову передаймо його одне одному, але озвучте якусь вигадану, неправдиву інформацію.
- Нитки, які імітують інформацію, викладену в інтернетмережу, тісно переплелися. Чи можна швидко вгадати, яка є правдивою, корисною інформацією, а яка ні?
- А якби нитки були одного кольору?
- То що треба робити з інформацією в мережі ?
- Саме споживач повинен перевіряти те, що бере до користування. Сідаймо за парти .
4. Гра «Портрет» (Слайд 8)
- Я називаю твердження, а ви здогадайтеся що це.
Перше твердження: Його легко найти під ногами.
Друге твердження: Це продукт взаємодії живої і неживої природи.
Третє твердження: Це верхній родючий шар землі.
IV. Перевірка домашнього завдання (Слайд 9,10,11,12)
Перегдяд відеофрагментів.
V. Мотивація навчальної діяльності
Ельзик (Слайд 13)
Я мрію, щоб Ви мені ще розказали
Які у земної кори складники?
(Учень 1 групи засипає гальку)
(Учень 2 та 3 групи засипають пісок та глину)
– Що значить «родючий грунт»?
Проблемне питання
- Хто з вас може припустити, кого чи що розміщено всередині бібліобоксу? (Припущення дітей)
VІ. Повідомлення учням теми і завдань уроку
VІІ. Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу
Перегляд відео (Слайд 14)
2. Фізкультхвилинка «Інсценізація вірша»
Учениця
Як цікаво все вивчати!
Цей урок неначе гра!
Ще нам хочеться пізнати,
Що то є земна кора?
Учні
Скажемо, щоб всі ви знали,
Раз прийшов для цього строк.
Це породи й мінерали,
Камінь, глина і пісок.
Ті, що всім нам необхідні —
Корисними люди звуть.
Це вугілля, руди мідні,
Нафта, газ, це сіль і ртуть
З руд метали виплавляють,
Сіль у їжу додають.
Дім вугіллям зігрівають,
З каменю міста ростуть.
3. Робота з бібліобоксами. Перегляд слайдів презентації, який супроводжується розповіддю учителя
- А зараз кожна група отримає свій бібліобокс. Уважно розгляньмо їх вміст і розпочнімо нашу роботу.
( Учні в групах розглядають вміст бібліобоксів)
Перша група (Слайд 15)
(Учень 1 групи читає повідомлення)
2. Глибше освоїлися дощові черв’яки, багатоніжки, личинки комах, які можуть прокладати собі дорогу самі, навіть равлик.
3. Найбільші жителі ґрунту – кроти, землерийки і сліпаки.
4. Перегляд відео (Слайд 16)
(Вчитель коментує відеосюжет)
- Життя в грунті не зупиняється навіть вночі. Дощовий черв’як тягне листочок у свою нірку, яка знаходиться глибше його поверхневих ходів Він забурюється передньою частиною, підтягуючи задню. Якщо щільний грунт, то пропускає його через себе. В нірці на нього може чатувати небезпека. Поруч риє свій тунель кріт. Хитрий хижак, який заманює черв’яка мускусним ароматом. Вибратися з нірки неможливо, хоча нашому герою пощастило. Не хвилюйтеся він відновиться, а ось багатоніжка приповзла на обід. Сліпак схожий на крота, але він травоїдний. Вовчок теж не загрожує небезпекою. Він активно спушує грунт, але дуже ненажерливий і підгризає молоді корені. Інші підземні прожери личинки травневого жука. Зате наш герой дуже корисний, прокладаючи ходи біля коренів він спушує грунт і корені отримують органічні речовини.
Перша групо, поставте для всього класу своє запитання.
Запитання від групи
( учень заселяє дощових черв’яків у грунт).
Друга група
(Учень 2 групи читає повідомлення)
Запитання від групи
Третя група
- Запитання до всіх груп.
- Що прикріплено на бібліобоксері у 3 групи? (Акваланг)
- Чому?
- Згадаймо, що ми потрапили під землю. Чи можемо ми тут дихати? Всім тваринам, щоб жити, необхідно дихати. Для дихання в ґрунті інші умови, ніж у воді або в повітрі.
- А як дихають тварини у грунті?
- Завдяки такій будові тіла в ґрунті живуть численні тварини, які дихають через шкіру. Якщо їх вийняти з землі, вони швидко гинуть від висихання шкірних покривів.
- А чи зможемо ми рухатися під землею? А що допомагає це робити підземним мешканцям послухаємо 3 групу?
(Учень 1 групи читає повідомлення)
(Слайд 20)
Четверта група
- Запитання до всіх груп.
- Що прикріплено на бібліобоксері у четвертої групи?
- Яка ж роль живих організмів в утворенні ґрунту?
(Учень 4 групи читає повідомлення)
П’ята група.
( Учень 5 групи зачитує повідомлення)
Перегляд відеоматеріалу (Слайд 23)
VІІІ. Осмислення учнями нових знань
( Відповіді дітей)
ІХ. Підсумок урок
Ельзик (Слайд 24)
Я щиро вам вдячний і дуже щасливий!
Про вашу планету все буду я вчить.
Земля, наче казка, замріяне диво
Круг Сонця у космосі чорнім летить!