Тема: «Вплив науково-методичної підготовки і фахової майстерності вчителя на результативність навчально-виховного процесу».

Тема: «Вплив науково-методичної підготовки і фахової майстерності вчителя на результативність навчально-виховного процесу».

Мета:
- мотивувати вчителів школи до підвищення педагогічної майстерності.

 

"...Немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками   про творчість, як  учителі"

                                          В. Сухомлинський

       "Вчитель вчиться все життя" - це відома істина. Але вже через кілька років роботи педагоги діляться на тих, хто спокійно рухається по накатаній доріжці, використовуючи старі прийоми, плани, фрази, і тих, які, незважаючи на циклічність, повторюваність і одноманітність постійно шукають, вносять щось нове. Це насправді і є важливим показником справжнього професіоналізму. 
        Вчитель має постійно оновлюватися. На якому б етапі життєвого досвіду і  професійного шляху не перебував учитель, він ніколи не може вважати свою освіту завершеною, а професійну компетенцію – цілком сформованою. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема зростання професійної компетентності кожного педагога, розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому. Проблема розвитку творчого педагога є надзвичайно актуальною. Тільки від умілого творчого використання, отриманих знань і неперервної самоосвіти залежатиме успіх  і результативність роботи вчителя в школі.

 Формування професійної компетентності – одна з найважливіших проблем сьогодення. Адже це необхідна умова удосконалення педагогічної діяльності вчителя.

     З метою визначення як реалізуються ці шляхи формування та вдосконалення професійної компетентності вчителя  було проведено анкетування.  Аналізу піддавалися такі характеристики як:

Результати наведеного опитування дозволяють зробити висновок про те, що в нашому колективі потрібно проводити роботу з саморозвитку.

Нашу педагогічну діяльність можна уявити як мальовничий та різнобарвний ліс, де ми набуваємо досвіду, то йдучи протоптаними широкими дорогами, то блукаючи стежками особистих              пошуків,              то              усамітнюючись,              то              виходячи на              яскраві,              освітлені              нашим покликанням галявини, щоб розпалити з колегами вогнище надії, взаємоповаги та розуміння. Тож уявімо собі, що ми вийшли на одну з численних галявин, де на ґрунті наших завдань та очікувань  виростають барвисті квіти  професійного досвіду.  Адже вчитель –    це насамперед, той, хто завжди вчиться.

Вправа « Особистісне зростання учителя»

Кожна група отримує завдання скласти невелику програму особистісного зростання вчителя за однією з п’яти умовних сфер життєдіяльності людини: духовною, фізичною, емоційною, інтелектуальною, соціальною. Представники груп репрезентують думку групи щодо реалізації вчителя у певній сфері. (Учасникам пропонуються різнокольорові картки як позначки різних сфер). Після презентації картки вивішуються на плакаті «Сходинки зростання».

Вчитель повинен виразно уявляти, що самовдосконалення - це глибоко інтимний, особовий процес, який не терпить шаблонів, стереотипів, жорстких рамок і директивних вказівок. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом або за наказом. Цьому теж треба вчитися. А оскільки навчити самого себе значно складніше, ніж когось, вона передбачає методичний супровід. Він має бути багаторівневий і обов'язково - поступовий.

Слід визнати, що лише частина педагогів систематично і серйозно працюють над собою. Більшість не знаходять часу або вважають постійне самовдосконалення професійних умінь необов'язковим, покладаючись на епізодичне підвищення кваліфікації (1 раз в 5 років), на інструктивні наради шкільного чи районного рівня, на яких є пасивними слухачами. На жаль, не завжди і не всі педагоги володіють навичками самостійної роботи (відчувають утруднення в доборі та вивчення методичної літератури, у виборі теми, постановку цілей і завдань тощо).

Мотиви, які спонукають учителя до самоосвіти.

• Щоденна робота з інформацією. Готуючись до уроку, виступу, батьківським зборам, класному годині, общешкольному заходу, олімпіаді та ін у вчителя виникає необхідність пошуку й аналізу нової інформації.

• Бажання творчості. Учитель — професія творча. Творча людина не зможе з року в рік працювати по одному і тому ж пожелтевшему поурочним планом або сценарієм, читати одні і ті ж доповіді. Повинно з'являтися нове, робота повинна викликати інтерес і доставляти задоволення.

• Стрімке зростання сучасної науки, особливо психології і педагогіки. В епоху автомобілів негоже користуватися возом. Зміни, що відбуваються в житті суспільства, в першу чергу відбиваються на учнів, формують їх світогляд. Якщо не засвоювати нову інформацію, може скластися образ учителя як несучасної людини.

• Конкуренція. Не секрет, що багато батьків, приводячи дитину в школу, просять визначити його в клас до «кращого» вчителю, предметнику або класному керівників-уря. Кваліфікований педагог в умовах описаної конкуренції має більше можливостей у відборі учнів, визначенні навантаження.

• Громадська думка. Вчителю не байдуже, вважають його «хорошим» або «поганим». Ніхто не хоче бути поганим учителем!

• Матеріальне стимулювання. Наявність категорії, премії, надбавки залежить від кваліфікації та майстерності вчителя. Без постійного засвоєння нових знань не домогтися більш продуктивної роботи, яка, природно, оплачується вище.

Методична робота з педагогічними працівниками в закладі реалізується в основному через такі форми роботи:

Колективні форми роботи:

• Творчі майстерні педагогів
• Постійно діючі проблемні семінари школи
• Педагогічні читання
• Педагогічні виставки
• Конкурси.

Групові форми роботи:

• ШМК вчителів
• Предметні тижні
• Інструктивно-методичні наради
• Творчі групи
• Школа молодого вчителя
• Школа педагогічної майстерності

Індивідуальні форми роботи:

• Самоосвіта
• Відкриті уроки
• Курсова перепідготовка
• Взаємовідвідування уроків
• Індивідуальні консультації з питань психології, педагогіки, методики
• Діагностичні анкетування
• Вивчення системи роботи вчителя
• Стажування та наставництво

       Останні роки набула популярності така форма роботи як тренінг. ЇЇ активно використовують у своїй діяльності соціальні педагоги, психологи, вчителі основ здоров’я. При правильному виборі теми, підборі вправ, тренінг може стати важливим знаряддям для вирішення багатьох, зокрема психологічних, проблем, встановленню довіри між учителями, створення сприятливого мікроклімату, встановлення здорової конкуренції. Саме тренінг у ненав’язливій формі сприяє розвитку здатності до самоаналізу, формує адекватне уявлення про себе як особистість, допомагає зняти внутрішній конфлікт і напруження, коригує само сприйняття, розвиває впевненість у собі, емоційну стійкість, здатність до саморегуляції та саморефлексії, сприяє підтримки партнерських доброзичливих стосунків.                                                                                                                                                                                      

Вправа «Мій професійний страх»

9 % учителів бояться директора школи;

13 % учителів бояться батьків;

11% боязливе ставлення до атестації;

8 % учителів бояться учнів

Ведучий просить учасників подумати, чого вони найбільше бояться у професійній діяльності і намалювати свій страх. Це може бути не конкретний малюнок, а абстракція тощо. Після виконання роботи пари обмінюються малюнками і отримують від ведучого інше завдання: змінити малюнок партнера так, щоб із страшного він зробився веселим, не страшним. Для цього можна домальовувати, розфарбовувати.

Рекомендації: ведучий повинен підвести учасників до думки, що перебороти свої страхи не так вже і важко, якщо довіряти оточуючим, попросити у колег поради.

(молоді спеціалісти виконують вправу)

Вправа «Дерево»

Учасники об’єднуються в одну групу. Отримують великий ватман із намальованим деревом на ньому.

Потрібно написати:

1. Корінь: чому обрали професію вчителя?
2. Стовбур: які здібності допомагають у вашій діяльності?
3. Крона: шляхи саморозвитку, самоосвіти, джерела черпання інформації, самовдосконалення тощо.
4. Квіти: чого б вам хотілося для ефективнішого особистісного зростання?

Питання для обговорення:

1)Як ви поповнюєте науково-методичні знання та удосконалюєте свою професійну підготовку?

 2)Чи погоджуєтесь ви з висловом "Мудрість влади педагога – це велика творчість і праця над собою”

3)Результативність – це що? Високий бал, міцні знання чи велика зацікавленість предметом?

На професійний розвиток вчителя впливають зовнішня та внутрішня сфери. Внутрішня сфера складається з п'яти «само-»: -самоосвіти; -самовдосконалення; -саморозвитку; -самовиховання; -самоаналізу. Зовнішня сфера - це педагогічні поради, постійно діючі семінари, методичні об'єднання, творчі групи та інші форми методичної роботи.

(демонстрація вправи «дерево розвитку »)

Висновок

Таким чином навчання вчителя, пов’язане з підвищенням його професійної майстерності, повинне охоплювати всі сторони його педагогічної діяльності, які забезпечують:

- Підготовку навчального процесу і проектування його конкретних варіантів

- Реалізацію, здійснення навчального процесу

- Вивчення, аналіз і оцінку кінцевих результатів навчального процесу і виявлення ефективності професійної діяльності.

Найважливіша  умова  успішної  роботи  школи – це багате, різностороннє інтелектуальне  життя  педагогічного  колективу,  допитливість,  інтерес до нового в науці, постійний  інтелектуальний  ріст,  удосконалення.
В. О. Сухомлинський

   Вправа « Психогеометричний тест»

Учасникам пропонується вибрати одну з запропонованих геометричних фігур з якою вони себе асоціюють ( квадрат,прямокутник,трикутник, коло, зигзаг).

Ведучий зачитує характеристики кожної із запропонованих фігур.

Чи сподобалася вам ця діагностика? Що нового про себе ви дізналися?

Характеристика основних типів особистості

Квадрат

Ця людина — невтомний трудівник. Працьовитість, ретельність, потреба доводити розпочату справу до кінця, завзятість, що дозволяє домагатися завершеної роботи, ­ саме цим відрізняються Квадрати. Витривалість, терпіння і методичність зазвичай роблять Квадрата грамотним і знаючим педагогом. Цьому сприяють і невтомна потреба в інформації. Квадрати

— колекціонери всіляких даних. Усі відомості систематизовані, розкладені по поличках. Квадрат здатний видавати інформацію моментально. Тому квадрати відомі як ерудити.

Розумовий аналіз — сильна сторона Квадрата. Для квадратів є характерним послідовне й чітке перероблення отриманої інформації. Свої уроки педагоги — квадрати представляють у послідовному форматі. Квадрати надзвичайно уважні до деталей, подробиць. Тому частіше серед Квадратів зустрічаємо вчителів математики, фізики, хімії.

Однак, слід зазначити, що надмірна пристрасть до деталей, потреба у детальній інформації для прийняття рішення позбавляє Квадрата оперативності. Акуратність, порядок, дотримання правил і норм можуть розвитися до крайності. І коли приходить час приймати рішення, Квадрати затягують його прийняття. Крім того, раціональність, емоційна сухість і холодність заважають Квадратам швидко встановлювати контакти з різними людьми, що заважає їм у спілкуванні з учнями й колегами.

Коло

Той, хто вибирає коло, щиро зацікавлений насамперед у гарних міжособистісних взаєминах. Вища цінність для Кола — люди, їхнє благополуччя, комфорт. Це найдоброзичливіша з п’яти форм. Коло найчастіше служить тим «клеєм», що скріплює, стабілізує групи (колектив і родину).

Кола ­ найкращі комунікатори, насамперед тому, що кращі слухачі. Вони мають високу чутливість, здатність співчувати, емоційно відзиватися на переживання іншої людини.

Коло відчуває чужу радість і чужий біль як свою власну. Природно, що діти тягнуться до Кіл.

Кола  чудово  «читають»  людей  в  одну  хвилину  здатні  розпізнати  ошуканця.    Кола

«хворіють» за свій колектив і дуже популярні серед своїх колег по роботі. Однак вони, як правило слабкі керівники. По — перше, через свою спрямованість скоріше на людей, ніж на справу, занадто вже намагається догодити кожному. По — друге, Кола не відрізняються рішучістю, слабкі в «політичних іграх» і часто не можуть подати себе і свою команду належним чином.

Головні риси їхнього мислення — орієнтація на почуття, оцінки, цінності та прагнення знайти спільне навіть і в протилежних точках зору.

Зигзаг

Ця фігура символізує креативність, творчість, хоча б тому, що вона найунікальніша з представлених фігур і єдина розімкнута фігура. Зигзагові властива образність, інтуїтивність, мозаїчність. Думка Зигзага робить запеклі стрибки: від а до Я! Тому домінувальним стилем мислення є синтетичний стиль. Комбінування абсолютно різних, несхожих ідей і створення на цій основі чогось нового, оригінального — от що подобається Зигзагам.

Зигзаги просто не можуть продуктивно трудитися в добре структурованих ситуаціях. Їх дратують чіткі вертикальні й горизонтальні зв’язки, суворо фіксовані обов’язки та постійні способи роботи. Вони хочуть бути незалежними у своїй роботі. Зигзаг — найбільш захоплений, найбільш збудливий. Коли в нього з’являється нова й цікава думка, він готовий повідати її всьому світові! Зигзаги — невтомні проповідники своїх ідей, здатні мотивувати всіх навколо себе. Однак їм не вистачає політичності: вони нестримані, дуже експресивні («ріжуть правду у вічі»). До того ж вони не сильні в проробленні конкретних деталей і не занадто наполегливі в доведенні справи до кінця.

Трикутник

Ця форма символізує лідерство, і чимало трикутників відчувають у цьому своє призначення. Найхарактерніша риса Трикутника – здатність концентруватися на головній меті. Трикутник ­ енергійна, нестримна, сильна особистість, що ставить ясні цілі та, як правило, досягає їх. У трикутників проявляється здатність глибоко і швидко аналізувати ситуацію.

Трикутник — це дуже впевнена людина, що хоче бути правою в усьому. Сильна  потреба бути правою й керувати положенням справ, вирішувати не тільки за себе, але й, по можливості, за інших, робить його особистістю, що постійно суперничає, конкурує з іншими.

Домінувальна установка на перемогу, виграш, успіх. Він часто ризикує, буває нетерплячим і нетерпимим до тих, хто коливається в прийнятті рішення.

Трикутники чистолюбиві, прагнуть досягти високого положення, набути статусу, інакше кажучи, зробити кар’єру, тому серед керівників досить багато Трикутників.

Прямокутник

Символізує  стан  переходу  та  зміни.  Це  тимчасова  форма  особистості,  які    можуть «носити» інші чотири порівняно стійкі фігури в певні періоди життя. Це — люди, не вдоволені тим способом життя, який вони ведуть зараз, і тому зайняті пошуком кращого положення.

Прямокутники — допитливі люди, що всім цікавляться. Разом із тим слід зазначити їхню надмірну довірливість, сугестивність, наївність. Тому прямокутниками легко маніпулювати.