Педагогічна майстерня "Урок - основна форма організації навчання. Відхід від шаблонів чи дотримання стандартів"

БЕРДЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 9

           БЕРДЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПІДГОТУВАЛА:

керівник м/о початкових класів

ЗОШ І-ІІІ ст. № 9

Сляднєва Галина Юріївна

«Учитель живе до тих пір, доки вчиться; щойно

припиняє вчитися, у ньому вмирає вчитель»

К.Д.Ушинський

 

Готуючись до засідання, ми  визначили напрями засідання МО та принципи, на яких воно побудоване. Також обрали форму проведення засідання – педагогічна майстерня , склали план, провели анкетування.

НАПРЯМИ:

• діагностичний – вивчення погляду вчителя на певні питання;
• мотиваційний – розвиток особистості вчителя на підставі вдосконалення роботи шкільного МО вчителів початкових класів;
• інформаційний – надання інформації з певних питань методики, озброєння вчителів знаннями психолого-педагогічної теорії, практики, творчості;
• проектувальний – формування планів самоосвітньої діяльності вчителя з метою поширення позитивного досвіду та усунення недоліків у роботі;
• організаційний – діяльність щодо організації роботи з підвищення рівня професійної педагогічної компетентності та вдосконалення досвіду роботи на підставі особистісно-орієнтованого підходу, діяльнісного підходу.

ПРИНЦИПИ, на яких побудовано роботу засідання:

1. науковості
2. демократизації
3. цілісності
4. продуктивності
5. діяльності
6. самоорганізації
7. самовдосконалення
8. зворотнього зв’язку

ПРОГНОЗОВАНІ ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

1. Підвищення загального рівня професійної майстерності  і педагогічної компетентності вчителя.
2. Розвиток творчої ініціативи вчителів.
3. Підвищення активності роботи вчителів на шкільному рівні.
4. Підвищення рівня організації навчально-виховного процесу.
5. Підвищення якості знань учнів.

ПЛАН:

1. Повідомлення теми
2. Підсумки анкетування. Мотивація діяльності
3. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
4. Ваш успішний урок (пам’ятки)
5. Робота в групі.  Алгоритм підготовки до уроку
6. «Мозковий штурм». Робота в групі
7. Конструювання уроку. Етапи уроку
8. Хвилинка відпочинку
9. Дискусія з теми «Відхід від шаблонів чи дотримання стандартів щодо структури уроків?»
10.  Гра «Назви якомога більше нестандартних форм уроків»
11.  Практичний блок. Перегляд і наліз фрагмента уроку. Робота в групі
12.  Рефлексія. Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

ХІД ЗАСІДАННЯ

 

1. Повідомлення теми

Керівник  ШМО. Ми зібралися на чергове засідання шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Тема засідання «Урок – основна форма організації навчання. Відхід від шаблонів чи дотримання стандартів щодо структури уроків». Працювати будемо в групі.

 

2. Підсумки анкетування. Мотивація діяльності

Керівник  ШМО. Напередодні засідання кожному було запропоновано анкету «Що більше впливає на якість уроку?». Кожен із вас розставив варіанти відповідей у порядку важливості для себе. (ДОДАТОК 1)

Результати анкетування:

1. Підготовка вчителя до уроку.
2. Досвід вчителя.
3. Використання інтерактивних технологій у роботі.
4. Підготовка учнів до уроку.
5. Знання вчителем інтерактивних форм, засобів та методів роботи.

Таким чином, першочерговим завданням нашого засідання ШМО є вироблення алгоритму підготовки вчителя до уроку. Адже вміння організувати роботу за невеликий час, планувати якісний урок набуває особливого значення.

 

3. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

• З чого ви починаєте підготовку до уроку?
• Чим ви користуєтеся, готуючись до уроку?
• Скільки часу займає планування уроку?

Узагальнення відповідей.

 

4. Ваш успішний урок ( пам’ятка)

Керівник  ШМО. Якщо знати заповіді вчителя, що треба робити перед уроком, як заходити до класу, знати фактори, що сприяють успіху уроку або, навпаки, утруднюють проведення уроку, то ваш урок обов’язково буде успішним. Я підготувала пам’ятки стосовно цих питань, з якими ви зможете ознайомитися. (ДОДАТОК 2)

 

5. Робота в групі.  Алгоритм підготовки до уроку

Керівник  ШМО. Перед вами алгоритм підготовки до уроку. Вам необхідно розглянути алгоритм і, враховуючи свій педагогічний досвід, доповнити або за потреби, змінити його. (ДОДАТОК 3)

( Виступи учителів.)

 

6. «Мозковий штурм». Робота в групі

Керівник  ШМО. У вас на столі є смужки паперу. Запишіть на них вимоги до сучасного уроку. (3 хвилини.)

• Прошу вийти вас із записами, по черзі називаєте одну із вимог до сучасного якісного уроку.

(Учителі по черзі зачитують вимоги.)

Вимоги до сучасного уроку

• Особистісна орієнтація уроку на кожного учня.
• Діяльнісний підхід до навчання.
• Гуманізація спілкування. Толерантність.
• Використання активних та інтерактивних форм роботи.
• Робота з обдарованими учнями.
• Навчання учнів опановувати знання самостійно, а не передавати готові.

 

7. Конструювання уроку. Етапи уроку

Керівник  ШМО. Ці вимоги стосуються як уроків, що плануються за традиційною класичною методикою, так і інтерактивних уроків.

Тепер, коли ми згадали вимоги до сучасного уроку, беремося до його конструювання.

Перед вами набори етапів двох уроків: традиційного та інтерактивного. Відновіть структуру цих уроків залежно від їх типу. (5 хвилин.)

Складання етапів уроку на дошці. (ДОДАТОК  4.1, ДОДАТОК 4.2)

Етапи традиційного уроку

1. Організаційна частина.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Перевірка знань, умінь, навичок учнів.

4. Стимулювання навчальної діяльності.

5. Актуалізація опорних знань.

6. Пояснення нового матеріалу.

7. Діагностика правильності засвоєння учнями знань.

8. Закріплення нового матеріалу.

9. Підбиття підсумків уроку.

10. Повідомлення домашнього завдання.

Етапи інтерактивного уроку

1. Мотивація навчальної діяльності.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів.

3. Надання необхідної інформації.

4. Інтерактивна вправа.

5. Рефлексія результатів.

6. Підсумки уроку.

Керівник  ШМО. Ми дійшли висновку, що плануючи урок, слів враховувати вимоги до сучасного уроку, дотримувати структури уроку.

 

8. Хвилинка відпочинку. Вправи для позбавлення напруження, на розвиток уваги

 

9. Дискусія з теми «Відхід від шаблонів чи дотримання стандартів щодо структури уроків?»

Кожен із вчителів висловлює і доводить свою думку з питання  щодо структури уроків.

 

10. Гра «Назви якомога більше нестандартних форм уроків»

Учителі по черзі називають нестандартні форми уроків. На дошці складаємо таблицю «Нестандартні уроки»  (ДОДАТОК 5)

 

11.  Практичний блок. Перегляд і аналіз фрагмента уроку. Робота в групі

Керівник  ШМО. Можна багато говорити про структуру і вимоги до уроків, але під час практичної роботи над уроком часто виникають неочікувані запитання. Ми проаналізуємо уривок уроку. У кожного з нас є схема аналізу уроку. Пропоную, переглянувши фрагмент уроку, проаналізувати його за схемою: визначити тип уроку, етап уроку, методи і прийоми роботи, що використані на уроці та проаналізувати їх доцільність.  (ДОДАТОК 6)

 

12.  Рефлексія.

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

Керівник  ШМО. Наше засідання добігає до кінця. Ми плідно попрацювали. Сподіваюся, ніхто не залишився байдужим. У вас з’явилися нові ідеї. Прошу поділитися своїми думками. Запишіть їх, будь ласка на квіточках. Закінчіть речення і приготуйтеся його озвучити.

• Сьогодні я навчилася…
• У своїй роботі я буду…
• Я зрозуміла, що…
• Я впевнилася, що…

(Кожен учитель зачитує своє речення і прикріплює квіточку на «Дерево рішень».)

Інтерактивна гра «Пазл»

Оберіть кожен собі червоний папірець. Зачитайте надруковані на них висловлювання видатних педагогів і ви побачите, як вони перегукуються з вимогами до сучасного уроку.

Це не просто папірці, а частинки пазлу. А тепер складіть з них пазл. Що вийшло? (Серце) (ДОДАТОК 7)

Сьогодні ми чогось навчились,

А може, повторили те, що знали.

Та головне, що хочеться сказати:

Велике серце Вчитель має мати,

Щоб віддавати його дітям без останку.

Тоді й уроки, й виховання – все в порядку!

Бо серце – головне в роботі нашій,

Воно важливіш усіх методик в світі.

Своїм серденьком наше серце чують діти.

                                                            Г.О.Фурс

ДОДАТОК 1. АНКЕТА «ЩО БІЛЬШЕ ВПЛИВАЄ НА ЯКІСТЬ УРОКУ?»

Розставте по порядку відповіді на питання, використовуючи бали від 1 до 5 залежно від того, чому ви надаєте пріоритет під час підготовки до уроку.

 

№	Фактор	Бали
1	Досвід учителя
2	Знання вчителем активних та інтерактивних форм, засобів та методів роботи
3	Використання інтерактивних технологій у роботі
4	Підготовка учнів до уроку
5	Підготовка вчителя до уроку

 

ДОДАТОК 2 «ВАШ УСПІШНИЙ УРОК»

Заповіді вчителя

•   Дбай про своє добре ім’я – це найвища цінність сучасного вчителя.
•   Роби все вчасно і професійно.
•   Завжди будь люб’язним, привітним і доброзичливим.
•   Ніколи не говори зайвого. Завжди думай про наслідки сказаного тобою.
•   Турбуйся про своїх колег, учнів – вони створюють твій імідж.
•   Дбай про свій зовнішній вигляд.
•   Говори і пиши гарною мовою – вони ознаки твого інтелекту.
•   Пам’ятай, що впевненість у собі не повинна заважати скромності.

Як подолати страх? (тези для аутотренінгу)

• Я ґрунтовно підготувався до заняття.  Я спокійний.
• Настрій у мене хороший, бадьорий.
• Я продумав усі компоненти уроку.
• Я добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні.
• Діти з повагою ставляться до мене.
• Я підібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.
• Мені легко з учнями.
• Я цілком володію собою.

Уміння заходити до класу

•   Під час перерви підберіть усі матеріали, потрібні вам для конкретного уроку, компактно складіть їх.
•   Заходьте до класу до дзвоника на урок. Почекайте другого дзвоника, дайте змогу всім учням зайти до класної кімнати.
•   Журнал, зошит, підручник тримайте в лівій руці, а правою відчиняйте двері. Ви маєте з’явитися в отворі дверей на повний зріст. Не обертаючись, правою рукою за своєю спиною зачиняйте двері.
•   Упевненим кроком ідіть до робочого стола, 2-3 секунди уважно оглядайте клас, щоб охопити поглядом усіх учнів і психологічно налаштувати їх на навчальну діяльність.
•   Зайшовши до класу, не забудьте усміхнутися і привітатися.

Перед уроком

•    Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто у класі.
•    Уявно відтворіть основні етапи уроку.
•    Пригадайте план уроку.
•    Уявіть клас та окремих учнів.
•    Викличте відповідний емоційний настрій.

Збірка добрих порад

•   Перегляньте навчальну програму, обов’язково перечитайте пояснювальну записку, прочитайте вимоги стандарту з даної теми, з'ясуйте, що потрібно від вчителя до даного уроку.
•   Конкретизуйте завдання уроку, виділіть провідну мету, сформулюйте і запишіть її у плані таким чином, щоб вона була доступна, зрозуміла учням, усвідомлена ними.
•   Визначте, що має зрозуміти, запам'ятати учень на уроці, що він повинен знати і вміти після уроку. На початку уроку поясніть учням мету, завдання уроку.
•   Під час підготовки до уроку відновіть в пам'яті матеріал підручника, підберіть опорні знання, вміння та навички.
•   Прагніть до організованого початку всіх своїх уроків.
•   Визначте, який навчальний матеріал повідомити учням, а який вони повинні опрацювати самостійно; в якому обсязі, якими порціями, які цікаві факти, що підтверджують провідні ідеї, повідомити школярам.
•   Підберіть найбільш ефективні способи вивчення нового матеріалу, формування нових знань, умінь і навичок.
•   Продумайте, що і як має бути записано на дошці та в зошитах учнів.
•   Записуючи план уроку, уявляйте його як цілісне явище.

•   Будьте зібраним, чітко і ясно ставте завдання перед учнями, дотримуйтеся логіки викладу матеріалу.
•   Завдання та інструктаж давайте чітко, коротко, з обов'язковим з'ясуванням того, як учні зрозуміли вимоги.
•   Будьте доброзичливим, не ображайте учнів; не обурюйтеся їх незнанням або нерозумінням.
•   Не перебивайте учня, давайте можливість йому завершити думку. Пам’ятайте, що нечітка відповідь може бути наслідком незрозуміло поставленого вами запитання.
•   Пильно стежте за тим, як учні слухають учителя. Втрата уваги - сигнал про те, що треба змінити темп, повторити викладене або включити в хід уроку додатковий матеріал чи розрядку.
•   Заощаджуйте час, вчасно розпочинайте урок та закінчуйте його за дзвінком. Приходьте в кабінет заздалегідь до дзвінка.
•   Не допускайте тривалих настанов, моралізаторства, повчань.
•   Темп уроку підтримуйте інтенсивним, але посильним для більшості дітей.
•   Підтримуйте ініціативу учнів, їх активність і обізнаність.
•   Частіше усміхайся. Пам’ятайте: ваша усмішка при вході до класу свідчить про те, що зустріч з дітьми вам приємна і що усмішка створює загальний позитивний настрій.
•   Стимулюйте питання учнів, їх бажання дізнатися про щось нове.
•   Не використовуйте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки, вводьте систему взаємоперевірки.
•   Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.
•   Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці – так міцніше засвоюється новий матеріал. При організації самостійної роботи, гри, усних відповідей не квапте учнів.
•   При використанні технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.
•   Обов’язково звертайте увагу на виховні аспекти уроку.
•   Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника.
•   Проводьте фізкультхвилинку.
•   Вивчайте можливості кожного вихованця та спирайтеся на них.
•   Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати зверхні стосунки з ними. Пам’ятайте, що навіть малюк у взаєминах з дорослими відстоює свою незалежність.
•   Мотивуйте виставлену оцінку, скажіть учневі, над чим йому слід попрацювати додатково. Це привчатиме до дисциплінованої праці і учень буде звикати до того, що вказівки вчителя потрібно виконувати обов’язково.
•   Закінчуйте урок загальною оцінкою роботи класу і окремих учнів. Нехай всі відчують почуття задоволення від результатів праці. Постарайтесь помітити позитивне в роботі недисциплінованих дітей, але не робіть це занадто часто.
•   Не допускайте конфліктів з усім класом чи з його частиною, а якщо вони виникли, не затягуйте, а шукайте розумні шляхи вирішення.
•   Особливу увагу звертайте на тих учнів, у кого нестійка увага. Попереджайте відразу ж наміри порушити робочий ритм. Звертайтесь з запитаннями до тих, хто може на уроці відволікатись.
•   Пам'ятайте, що більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.
•   Основне призначення оцінки – правильно визначити результати навчання, визначити зміни динаміки успішності та стимулювання учнів.
•   Починайте урок енергійно. Не затягуйте час, задаючи питання про те, хто не виконав домашнє завдання і вислуховуванням відповідей. Урок ведіть так, щоб кожен учень із самого початку його і до кінця був зайнятим ділом. Захоплюйте учнів змістом матеріалу, контролюйте темп уроку, допомагайте “слабшим” повірити в свої сили.
•   Утримуйтесь від зайвих зауважень.
•   При порушенні поведінки учнем – звертайтесь за допомогою до учнів класу. З порушником, якого клас не підтримує, легше справитись.
•   Пам’ятайте: кожний урок не повинен бути схожий на попередній.

Сприяють успіху уроку:

•   виражена зацікавленість вчителя в знаннях і вміннях учнів;
•   продуманий план уроку;
•   добре знання матеріалу;
•   бадьоре самопочуття, хороший настрій;
•   почуття свободи на уроці, «фізичної» розкутості;
•   правильний вибір методів навчання, їх різноманітність;
•   цікавість викладу;
•   яскраво виражене емоційне ставлення вчителя до матеріалу;
•   багатство інтонацій, міміки, жестикуляції вчителя;
•   домагатися виконання кожної своєї вимоги – в іншому випадку краще її взагалі не озвучувати.

Утрудняють проведення уроку:

•   невпевненість у своїх знаннях;
•   байдуже ставлення до всього, що відбувається на уроці;
•   скутість рухів, поведінки, мовлення, поганий настрій;
•   одноманітність методів навчання; монотонність і сухість при викладі нового матеріалу;
•   відхід від теми уроку, захоплення сторонніми, не пов'язаними з темою і завданнями уроку, питаннями;
•   невміння учнів працювати запропонованими методами навчання.

 

ДОДАТОК 3. АЛГОРИТМ ПІДГОТОВКИ ДО УРОКУ

1. На початку:

• чітко визначити і сформулювати для себе тему;
• визначити місце теми в учбовому курсі;
• визначити основні поняття уроку;
• визначити ту частину учбового матеріалу, яка буде використана надалі.

2. Визначити та чітко сформулювати ціль уроку – навіщо він взагалі потрібен? Для цього потрібно визначити навчальні, розвиваючі і виховні функції уроку.
3. Спланувати та продумати учбовий матеріал.
   • Підібрати літературу по темі та відібрати з доступного матеріалу тільки той, який служить вирішенню поставлених задач.
   • Підібрати учбові завдання.
   • Упорядкувати учбові завдання відповідно до принципу “від простого до складного”.
   • Скласти три набори завдань:

1. завдання, що підводять учня до відтворення матеріалу;
2. завдання, що сприяють осмисленню матеріалу учнем;
3. завдання, для закріплення матеріалу учнем.

4. Продумати “родзинку” уроку.

Кожний урок повинен містити щось, що викличе здивування, подив, захоплення учнів – одним словом, те, «що вони пам’ятатимуть, коли все забудуть». Це може бути цікавий факт, несподіване відкриття, красивий дослід, нестандартний підхід до вже відомого.

5. Згрупувати відібраний учбовий матеріал.

Головне – це вміння знайти таку форму організації уроку, яка викличе підвищену активність учнів, а не пасивне сприйняття нового. Для цього продумати послідовність організації роботи з матеріалом, зміну видів діяльності учнів.

6. Спланувати контроль за діяльністю учнів на уроці.

Для цього визначити, який матеріал контролювати, як контролювати та як використовувати результати контролю.

7. Підготувати устаткування для уроку.

• Скласти список необхідної наочності, приладів, карток, роздаткового матеріалу тощо.
• Продумати як розмістити новий матеріал на дошці у вигляді опорного конспекту.

8. Продумати домашнє завдання.

• Визначити змістовну частину та рекомендації для його виконання.
• Продумай диференційоване домашнє завдання

9. Напиши поурочний план, зазнач час, відведений на кожен етап уроку та кожен вид роботи, що був запланований.

 

ДОДАТОК 4.1. СТРУКТУРА ТА ЕЛЕМЕНТИ

ТРАДИЦІЙНОГО КЛАСИЧНОГО УРОКУ

1. Організаційна частина.

До неї належать привітання, перевірка підготовленості учнів до уроку, виявлення відсутніх, повідомлення плану роботи. Мета її — мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. Виникненню мотивів для навчання сприяє чітке усвідомлення його мети — кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів.

3. Перевірка знань, умінь, навичок учнів.

Означає перевірку письмового домашнього завдання, яку проводять різними методами контролю залежно від поставленої мети: усна перевірка (опитування), вибіркова письмова перевірка за допомогою карток-завдань.

4. Стимулювання навчальної діяльності.

Необхідне для розвитку в учнів зацікавленості до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової (вторинної) навчальної інформації, після чого буде викладатись основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій.

5. Актуалізація опорних знань.

Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями. Щоб пояснення було зрозумілим, учням необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого засвоюватимуться нові знання.

6. Пояснення нового матеріалу.

Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань викладачеві необхідно подбати про їх сприймання, розуміння, закріплення і застосування. Бажано щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями і вчителем існував зворотний зв'язок для з'ясування незрозумілих моментів.

7. Діагностика правильності засвоєння учнями знань.

Допомагає викладачеві, учням з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Вона може бути здійснена за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань. За допомогою комп'ютерної техніки діагностика може бути здійснена особливо оперативно. Результати її відкривають для викладача чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу.

8. Закріплення нового матеріалу.

Здійснюється за допомогою вибіркового фронтального опитування учнів або за допомогою невеликої самостійної роботи. Для цього викладач повинен підібрати питання, завдання, які сприятимуть приєднанню нових знань до системи засвоєних раніше знань, умінь та навичок.

9. Підбиття підсумків уроку.

Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань уроку. Учитель аналізує, що нового дізнались учні на занятті, якими знаннями та вміннями оволоділи, яке значення мають ці знання для наступного вивчення предмета. У підсумках уроку має бути відображено позитивні та негативні аспекти діяльності класу та окремих учнів, оцінено їх роботу.

10. Повідомлення домашнього завдання.

Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці, а учнями — в щоденник.

 

ДОДАТОК 4.2. СТРУКТУРА ТА ЕЛЕМЕНТИ

ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності.

Сфокусувати увагу дітей на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми. Коротка розповідь учителя, нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон», «криголами»).

2. Оголошення теми та очікуваних результатів.

Забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, того, що вони повинні досягти на уроці, що від них чекає вчитель.

3. Надання необхідної інформації.

Дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі вони могли виконати практичні завдання за мінімально короткий час.

Міні-лекція, читання тексту за підручником, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або інших видів наочності.

4. Інтерактивна вправа.

Засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку.

Інструктування учнів, об’єднання в групи, виконання завдання (максимум можливостей для самостійної роботи учнів), презентація результатів виконання вправи.

5.Рефлексія результатів.

Усвідомлення отриманих результатів.

Індивідуальна робота,  робота в парах або групах, письмовий звіт, колективне обговорення.

6. Підсумки уроку.

Пояснити зміст проробленого, підбити підсумок засвоєння знань і встановити зв’язок між тим, що відомо, і тим, що повинно бути вдосконалене в майбутньому.

Добирання інших прикладів, наведення думки незалежного експерта.

Учні беруть на себе зобов’язання щодо подальших дій.

 

ДОДАТОК 5. НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ

1. Уроки змістової спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу – уроки-семінари, уроки - конференції, уроки - лекції.
2. Уроки на інтегративній основі (уроки-комплекси, уроки панорами). Їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об'єктів, явищ в їх цілісності та єдності. Проводять такий урок кілька вчителів, один з яких ведучий. Поєднують різні предмети: історію та музику, географію та іноземну мову тощо.
3. Уроки міжпредметні. Мета їх — “спресувати” споріднений матеріал кількох предметів.

4. Уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.

5. Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності суб'єктивізму при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, семестру, року.

6. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі, уроки-панорами, уроки-протиріччя; уроки-парадокси). Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи. Підготовка доповідей розвиває мислення, пробуджує інтерес, перетворює малоцікаве повторення на захоплююче зіставлення точок зору.

7. Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм і передбаченого навчальним планом часу, викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів.

8. Уроки-подорожування, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Зацікавлюють дітей, чиї інтереси мають романтичну, фантастичну спрямованість. Пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, витівками.

9. Уроки з різновіковим складом учнів. їх проводять з учнями різного віку, спресовуючи у різні блоки матеріал одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах.

10. Уроки-ділові, рольові ігри (уроки- «Слідство ведуть знавці», уроки-імпровізації, уроки-імітації). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним.

11. Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантомімі, тіньові п’єси, п’єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми — діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв’язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо.

12. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки (пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.

13. Інтерактивні уроки. Передбачають моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Іншими словами, інтерактивний урок – це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

ДОДАТОК 6. СХЕМА АНАЛІЗУ ФРАГМЕНТА УРОКУ

АНАЛІЗ УРОКУ

П.І.Б. вчителя______________________________________

Клас _____  Урок __________________________________

Тема уроку ________________________________________

Мета уроку _______________________________________

Тип уроку _________________________________________

Урок: а) традиційний класичний

           б) інтерактивний

Етапи уроку, їх зміст, види робіт, методи, прийоми, форми роботи. Затрачений час.

№	Етап уроку. Його зміст	Аналіз

 

ДОДАТОК 7.  ПАЗЛ