Тема: «Я та моє ім′я».

Тема: «Я та моє ім′я».

Мета: продовжувати розширювати уявлення дітей про права, дати можливість дітям усвідомити, що кожна людина, яка проживає на планеті Земля, має право на ім’я, дати уявлення про важливість права на ім’я, вчити дітей називати повне ім’я, по батькові, прізвище; розвивати уміння міркувати, робити висновки, співпереживати; розвивати інтерес до українських імен, продовжувати знайомити дітей з значенням свого імені; показати дітям, що ім‘я може звучати по – різному; виховувати почуття самоповаги і поваги до інших, дружні стосунки;;

Матеріал: лялька Яринка, легенди, загадки, лічилки, вірші про імена, скоромовка.

Хід заняття

1. Організаційний момент.

Загадка:

Всі хочуть, як народилася дитина,

Щоб Я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина

Тож відгадай, що Я таке? (ім‘я)

- Правильно, діти, це ім‘я.

Вірш «Ім’я»

Як маленьке немовля

У світ двері відчиня.

То дарують йому слово

Слово це – його ім‘я.

Підростає немовлятко.

Чи дівчатко, чи хлоп‘я

Разом з ним іде це слово,

Слово це його ім‘я.

Кожен дружить із цим словом

Протягом всього життя.

Здогадались, що за слово?

Слово це - наше ім’я.

- Отже, сьогодні ми з вами здійснимо подорож у країну імен. Ім’я людини - це не лише вияв любові, надії, які вкладають у нього батьки при народженні дитини, ім‘я дається людині раз на все життя.

2. Вправа «Павутинка імен дітей нашої групи».

Я вам пропоную покликати своїх друзів (вихователь спонукає покликати один одного по імені), і утворимо павутинку - діти по черзі називають ім’я свого друга і передають клубочок ниток, так утворюється павутинка імен дітей нашої груп.

3. Проблемна ситуація. А зараз покличте ось цю ляльку.

- Діти, чому ви не можете покликати ляльку? (немає імені).

- Чи може бути лялька без імені? А людина?

- Вам зустрічались люди, в яких зовсім не було імені?

- А знаєте чому? Чи хотіли б ви дізнатися?

4. Розповідь про значення імені людини та право дитини на ім’я.

Ім’я людини – це власна назва людини, яка дається при народженні.

У деяких народів малюкові дають відразу ж кілька імен, наприклад, Жан-Клод, Марія-Антуанетта.

А стародавні слов'яни давали імена, беручи за основу якусь прикмету чи рису характеру. Наприклад, неспокійним і неслухняним дітям давали такі імена: Гам, Крикун, Стома.

Добрим і лагідним дітям - Веселик, Любим, Добриня. Ще називали дітей, пов'язуючи імена з назвами рослин. Назвіть ці імена. (Малинка, Ромашка, Роза, Камелія, Мальва). Також давали імена, які мали певне значення: Любомир – люблячий мир, Людмила – людям мила, Добриня -  що робить добро – таке ім’я накладає відповідальність на людину, яка його носить.   

Досі вважається, що ім'я людини може впливати на характер і навіть на подальшу долю носія. Існує повір’я, що дітей треба називати іменами, які притаманні землі, де вони народились, тоді доля їхня буде щасливою. Українськими іменами є: Віра, Богдан, Борис, Дарина, Володимир, Калина, Людмила, Ярослав, Світлана, Орися.

Імена дітям батьки дають з любов’ю, і самі діти повинні любити своє ім’я.

Право на ім'я - це перше право дитини. Воно записане в «Декларації прав дитини». (Вихователь показує книгу). Звучить воно так: «Дитині з народження має належати право на ім'я». Прізвище, ім'я, по-батькові записується у документ, який називається «Свідоцтво про народження» (розгляд свідоцтва про народження).

- Хто дає дитині ім'я?

- Коли дають ім'я дитині?

- Що таке ім'я?

5. Розповідь вихователя про значення імен дітей групи.

- Давайте ми нашій ляльці також дамо ім’я, (діти пропонують і вибирають ім’я для ляльки)

- Наша лялька, за те що ви придумали їй цікаве і гарне ім’я, приготувала для вас сюрприз. Ось корзинка з сердечками, де записано, що означає ваше ім’я – дітям по черзі вивішується сердечко з тлумаченням його імені.

Багато імен є, і кожне ім’я щось означає. Ось послухайте:

Андрій - мужній, хоробрий; Наталка - питалка, допитлива; Василь - цар; Ірина - миролюбива, спокійна; Ольга - свята.

- Що ви знаєте ви про походження свого імені? (розповіді дітей)

6. Дидактична гра «Імена».

А зараз давайте пограємо в гру, коли я буду називати чоловіче ім‘я – ви присідаєте, коли жіноче – плещете в долоні, а якщо буде не ім‘я - повертається навколо себе.

7. Дидактична гра «Мої друзі».

Діти стають колом, кожний передає «сердечко» й називає того, хто стоїть поруч пестливим іменем, при цьому розповівши  всім, який він.

Приклад: Мишко  добрий,  гарний,  розумний. Валя — красива,  щира, привітна.

Останнім у колі опиняється вихователь. Вихователь привертає увагу дітей до того, що його ім‘я прозвучало разом із по батькові. Пояснює що дорослих називають на ім‘я та по батькові на роботі, а на ім‘я - лише близькі люди. А тепер, повертаючи «сердечко» назад, назвіть своє ім‘я та по батькові.

Фізкультхвилинка

Наші ніжки: раз, два, три!

На носок,  на каблучок,

Руку вліво, руку вправо —

Затанцюєм козачок.

Раз — присядем, два присядем,

Гарний настрій — добре всім.

Покружляли, покрутились

І на місце тихо сіли.

(По ходу вірша діти виконують вправи: плескання в долоні, притупування ногами;  танцювальний рух — «копирсалочка» обома ногами  почергово;  піднімання рук угору і вліво почергово; руки зігнуті до плечей, тулуб напівнахилений уперед — притупування ногами;  стати навпочіпки; піднятися  на носках;  покружляти на місці.)4

8. Дидактична гра «Впізнай за голосом». 

Діти стають півколом, одна дитина спиною до інших. Названа дитина каже такі слова:

Відгадай, відгадай,

Хто гукнув тебе, впізнай.

Даша, це я! Як моє ім’я? 

Дитина, яка стоїть спиною до інших, відгадує за голсом, хто її покликав.

9. Підсумок заняття.

- Як би ви хотіли, щоб вас називали вдома? А ваші друзі? (Відповіді дітей.) Розпитайте вдома своїх батьків про значення ваших імен.

Інтерактивна технологія «Незакінчені речення»:

•           Права дитини записані у... («Декларації прав дитини»)
•           Перше право дитини - право на... (ім'я)
•           Імена дітям дають... (батьки)
•           Дитину називають по імені, а дорослого... (по імені і по-батькові)
•           Прізвище, ім'я, по-батькові записують у... (Свідоцтво про народження)
•           Рома, Василь, Андрій, Сашко, Юра - це імена... (хлопчиків)
•           Світланка, Катруся, Маринка, Даринка - це імена... (дівчаток).
•           Людей з однаковими іменами називають … (тезки).
•           Своє ім’я потрібно… (любити, поважати, цінувати, пишатися).

- Я рада, що ви полюбили своє ім’я. Бажаю дорожити ним все життя і прикрашати його добрими ділами.

- Ось і закінчилась наша подорож у країну імен. Я впевнена, що вам сподобалось. Отже, ви всі дізналися, що означає ваше ім’я. А воно у всіх вас різне, своє - найкраще, неповторне.