Тема: «Земля — планета Сонячної системи»

Тема: «Земля — планета Сонячної системи»

Мета: сформувати в учнів знання про Землю як планету.
Завдання: ознайомити учнів з формою, розмірами, особливостями руху Землі; сформувати в учнів знання про поверхню Землі, її північну й південну півкулі, про добовий і річний рух Землі, зміну пір року, дня і ночі; розвивати уміння користуватися глобусом, атласом, контурною картою, фізичною картою, визначати сторони горизонту за небесними світилами; продовжувати формувати науковий світогляд.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття і терміни: полюс, північна й південна півкулі, добовий та річний рух Землі.
Методи і методичні прийоми: словесний (бесіда (підготовча, пояснювальна, контрольно-перевірна), розповідь, робота з підручником), наочний (демонстрація обладнання), практичний (робота з глобусами, атласами та контурними картами).
Обладнання: навчальний фільм «Земля — планета Сонячної системи», презентація «Наша планета — Земля», проектор, глобуси, атласи, фізична карта півкуль, таблиця «Планети Сонячної системи», телурій. 

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання (індивідуальне опитування за запитаннями підручника).

3. Перевірка раніше засвоєних знань (бесіда).

• Що входить до складу Сонячної системи?
• Чим зоря відрізняється від планети?
• Які планети називають планетами земної групи? Що для них характерно?
• На яких планетах найменша і на яких найбільша тривалість року?
•  На яких планетах найменша і на яких найбільша тривалість доби? З чим це пов'язано?
• На якому місці за віддаленістю від Сонця перебуває Земля?

4. Мотивація навчання .

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
 

• Земля рухається у Всесвіті чи перебуває нерухомо?
• Як називається шлях, по якому Земля рухається навколо Сонця?
•  Яку форму має цей шлях? До чого призводить таке обертання?
•  Чому на Землі день змінюється ніччю? В якому напрямку (відповідно до сторін горизонту) Земля рухається навколо своєї осі?
• Чому на полюсах Землі день і ніч можуть тривати по півроку?
• Розібратися у цих та багатьох інших запитаннях ми зможемо впродовж цього уроку за темою «Земля — планета Сонячної системи. Форма та розміри Землі. Обертання Землі навколо своєї осі».

План (запис на дошці)

1.    Астрономічна одиниця.
2.    Орбіта Землі.
3.    Вісь Землі, полюси, екватор.
4.    Дні сонцестояння та рівнодення.

5. Сприйняття й осмислення учнями нового навчального матеріалу.

1. Розповідь з демонструванням таблиці, фрагментів фільму, принципу роботи телурія.

Небесне тіло, на якому ми всі живемо, — планета Земля. За розмірами вона відносно невелика. її радіус дорівнює 6400 км. Вік Землі — понад 4,5 млрд. років. Середня відстань від Землі до Сонця становить 150 000 000 км. Це число називають астрономічною одиницею. Воно спрощує розрахунки великих відстаней.
 Земля рухається навколо Сонця по орбіті (лінія, якою рухається небесне тіло), яка нагадує витягнуте коло. Швидкість її руху становить майже 30 км/с. Саме при такій швидкості Земля утримується силою тяжіння до Сонця. Якби її швидкість зменшилася, то Земля почала би падати на Сонце. А в разі збільшення її швидкості Сонце не втримало би Землю.
 Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком. (Демонстрування роботи телурія). Триває земний рік приблизно 365 діб та 6 годин. Проте підрахувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним роком вважають рік, який має 365 діб. А з годин, хвилин і секунд, що залишились, через 4 роки до лютого додають ще одну добу.               Такий рік називають високосним. У ньому 366 діб.

2. Пояснювальна бесіда.
     Демонстрування роботи телурія. Навколо чого обертається Земля?
 

Земля обертається не тільки навколо Сонця, а й навколо своєї осі. Вісь Землі — це уявна лінія, яка проходить через центр Землі і в Північній півкулі спрямована на Полярну Зірку. Точки, в яких кінці земної осі перетинають земну поверхню, — це полюси Землі. (Демонстрування глобуса, земної осі, екватора). Екватор — це уявна лінія, яка проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі — Північну і Південну. Довжина екватора приблизно дорівнює 40 тис. км.

3. Виконання завдань практичного характеру. Робота учнів з глобусами, атласами, фізичною картою.
 

1.    Назвіть сторони горизонту й покажіть їх на глобусі та фізичній карті півкуль. {Учні називають і показують: північ, південь, схід і захід).
2.    Уважно розгляньте глобус. Знайдіть на ньому полюси, екватор.
3.    Покажіть на глобусі, де знаходяться Північна і Південна півкулі.    .
4.    В якому напрямі обертається Земля?

4. Розповідь.
 Земля обертається непомітно. Це тому, що ми обертаємось разом з нею, як і все, що розташоване на земній поверхні (моря, океани, ліси, гори, всі предмети). Обертається навіть повітря, яке оточує Землю. Нам здається, що Сонце, Місяць, зірки рухаються по небу зі сходу на захід, але насправді це Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід.              

Один повний оберт навколо своєї осі Земля робить за 24 години (23 години 56 хвилин 4 секунди). Цей проміжок часу називають добою (демонстрування глобуса).

5. Пояснювальна бесіда.

•  Як можна пояснити зміну дня і ночі на Землі?
• Яка тривалість дня і ночі на полюсах Землі?
• Чим це пояснюється?

На тій частині Землі, куди потрапляє сонячне світло, день, а там, куди воно не потрапляє, ніч, оскільки сонячні промені одночасно освітлюють тільки один її бік. На полюсах немає звичайного поділу часу на дні і ночі, адже близько півроку Сонце не опускається за горизонт і стільки само не сходить (демонстрування телурія).
 

• Пригадайте, коли впродовж літнього дня спекотно, а коли — прохолодно. Чим це пояснюється?

Кількість сонячного тепла та світла змінюється також і протягом доби. Зранку або ввечері, коли Сонце перебуває низько над горизонтом, земна поверхня нагрівається менше, ніж опівдні, коли Сонце розташоване вище. (Демонстрування залежності освітленості поверхні від кута падіння світлових променів за допомогою епідіаскопа чи електроліхтарика).
 

Послухайте вірші і дайте відповідь на запитання:

Сонячний годинник... 
Він не зупиняється, 
А його пружина ніколи не ламається, 
Бо її заводить сонячне проміння, 
Стрілка циферблата бігає за тінню.
                                                               (О. Коваль). 

• Коли (впродовж: доби) сонячна тінь найменша?
• Про що це свідчить?

Сонце перебуває найвище над земною поверхнею. Впродовж доби найвище над земною поверхнею Сонце перебуває ополудні (влітку — о 13-й, взимку — о 12-й годині). Люди давно помітили, що висота Сонця о цій порі дня в різні пори року різна. Добу, коли висота Сонця ополудні у Північній півкулі найбільша (22 червня), називають днем літнього сонцестояння, а добу, коли висота Сонця ополудні найменша, -днем зимового сонцестояння (22 грудня). 21 березня та 23 вересня встановлюється однакова тривалість дня і ночі. Це дати весняного та осіннього рівнодення відповідно. Такі зміни повторюються рік у рік.
 

Чи однаково рівномірно нагрівають Землю сонячні промені? Нагрівають промені Земну поверхню в різних її точках і в різний час дня неоднаково. Кількість сонячної енергії, яку отримують окремі ділянки Землі, залежить насамперед від кута падіння сонячних променів. Чим ближчий напрямок падіння сонячних променів до прямовисного, тим більше сонячної енергії припадає на одиницю площі Земної поверхні. Поблизу екватора ця кількість найбільша, біля полюсів — найменша, а на території України — помірна {демонстрування роботи телурія).

6. Робота з підручником.

 Опрацювання фрагмента статті про особливості нахилу уявної осі Землі до площини обертання навколо Сонця та наслідки, які це зумовлює.

7. Фізкультхвилинка.

5. Узагальнення і систематизація знань. 

А. Виконання практичних завдань (у групах).
1. Робота з глобусом. Покажіть на глобусі Північний і Південний полюси, Північну і Південну півкулі, екватор. Яке положення займає вісь глобуса?
2. Робота з телурієм. Покажіть положення Земної кулі, коли на її Північній півкулі літо; на Південній півкулі літо; де на Землі день, а де — ніч.

Б. Контрольно-перевірна бесіда.
1.    У чому полягають подібність і відмінність Землі від інших планет?
2.    В яку пору року полуденне Сонце перебуває високо над лінією горизонту, а в яку пору воно нижче?
3.    Чому висота полуденного Сонця над лінією горизонту змінюється протягом року?
4.    Яка тривалість календарного року на Землі?
5.    Що відбувається за цей час?

В. Виконання завдань у робочому зошиті.
1. Заповніть пропускну тексті. Дане завдання можна провести у вигляді природничого диктанту.
Земля — одна з відомих досі..., на якій ... життя. Серед ... планет Сонячної системи за віддаленістю від Сонця Земля посідає ... місце. Вік землі близько ... років. Наша планета рухається навколо... по своїй..., довжина якої.... Природним супутником Землі є ....

2. Підкресліть правильні твердження.
1.    Земля — планета Сонячної системи.
2.    Місяць— єдиний природний супутник Землі.
3.    Земля обертається навколо своєї осі зі сходу на захід.
4.    Сонце — найближча до Землі зірка.
5.    Сонячні промені нагрівають Земну поверхню однаково в усіх її ділянках.
6.    Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід.
7.    Сонячні промені нагрівають Земну поверхню неоднаково.
8.    Пори року змінюються тому, що вісь Землі має нахил.
9.    Пори року змінюються тому, що Земля обертається навколо Сонця.

3. Розгадайте кросворд.
Завдання 10. Розгадайте кросворд.
По вертикалі:
1. «Хвостата зірка».
2. Тверде небесне тіло, що світить  відбитим сонячним світлом.
3. Наука про небесні тіла і яві
5. Модель Землі.
По горизонталі:
3. Мале  тіло  Сонячної системи.
4. Зоряна система.
6. Шлях, яким рухається Земля навколо Сонця.
7. Час, за який Земля робить оберт навколо своєї осі.
8. Найближча до Землі зірка.
9. Природний супутник Землі.

 Г. Робота учнів за індивідуальними картками. (Запитання для карток вчитель групує довільно).

Середній рівень
1.    Що означає вісь Землі? (Вісь Землі — це уявна лінія, яка проходить через центр Землі і в Північній півкулі спрямована на Полярну Зірку).
2.    Як називається лінія, що умовно поділяє модель Земної кулі на Північну і Південну півкулі? (Екватор).
Достатній рівень
1.    Чи міг би рік на Землі продовжуватися не 365 днів, а вдвічі довше? (Міг би, якби Земля була розташована від Сонця на відстані вдвічі більшій порівняно з тією, на якій Земля знаходиться від Сонця зараз).
2.    Чому на різні ділянки Землі і в різні пори року потрапляє неоднакова кількість сонячного тепла? (Кількість сонячного тепла на певній ділянці Землі залежить від положення, яке займає ця ділянка відносно Сонця, і від кута падіння сонячних променів. Чим більший напрямок падіння, тим більша кількість теплоти).
Високий рівень
1.    Чи відрізняється тривалість земної і місячної доби? (Один повний оберт навколо своєї осі Земля робить за 24 години, а Місяць — за 29, 5 земної доби, тобто 708 годин).
2.    Чому існує високосний рік? (Це пов'язано з періодом обертання Землі навколо Сонця, який складає 365 днів і 6 годин. З годин, хвилин і секунд, що залишаються, через 4 роки до лютого додають ще одну добу і такий рік називають високосним. У ньому 366 діб).

6. Підбиття підсумків уроку, аргументація оцінок.

7. Повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати матеріал підручника, дати відповіді на поставлені у кінці тексту запитання.

Додатково:
Напишіть, як проявляється у житті живих організмів добовий і річний ритми Землі. Для відповіді використайте матеріал підручника та додаткову літературу.