Тематична бесіда на тему:

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА ТА ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА СИМВОЛІКА:

історія, сучасність, етикет застосування

Вчитель

Рець Ю.В.

ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Державні символи України є офіційною емблемою держави, даючи в умовних і символічних зображеннях уявлення про державу, її історію, особливості, суспільний і державний лад.

Державним Прапором України затверджено національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Державний прапор символізує суверенітет України. Поєднання синього і жовтого кольорів має багато трактувань. Одні пояснюють його як чисте небо над пшеничним полем – символ миру і достатку. Інші дослідники вказують на поєднання золотого сонця і синього космосу. Треті підкреслюють передачу у поєднанні синього та жовтого кольорів єдності народу і держави.

Також до атрибутів кожної жержави належить герб. Герб – це зображеня, яке обов’язково присутнє на печатках, різних документах тощо.

Досить довго в Україні творили власний герб, аж поки він не став таким, яким його знаємо ми.

На сьогодні існують багато варіантів герба, що в той чи інший час був у використанні. Ось таким він був в різні часи.

Як ви помітили, на цих зображеннях є дещо спільне. Це тризуб, основний елемент сучасного Малого герба України. Малий герб України у своїй основі має зображення тризуба, розробленого в свій час видатним українським художником В.Кричевським на основі княжого знаку Володимира Великого. Він золотого кольору і розміщений на синьому щиті. Слід наголосити, що малим гербом є не окрема емблема – тризуб (цей термін навіть не вживається в Конституції України), а Знак Княжої Держави Володимира Великого, вписаний у відповідної форми та кольору щит. Як і тризуб, щит є невід’ємним, сталим і визначеним за формою зображенням, головною ознакою геральдичної емблеми. По суті саме щит перетворює зображення тризуба на герб.

Герб України символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь, єдність трьох основних стихій – землі, води, повітря.

Великий або повний герб має завжди складну форму і поєднує в собі національні традиції та ті чи інші усталені елементи згідно з вимогами геральдики, що врахували автори проекту.

Конституція України головним елементом великого герба визначає Знак Княжої Держави Володимира Великого, тобто малий герб України. Він розміщений у центрі великого герба.

       Відповідно до геральдичних правил у композиції великого герба почесну роль щитотримачів відведено козакові з мушкетом та золотистому левові, як охоронцям та спадкоємцям державного герба княжої доби.

       Найавторитетніші вітчизняні вчені надають козакові з мушкетом першість поміж історичних українських гербів, вбачаючи в ньому оригінальний твір нашого народу блискучого періоду його історії. Лев входить до геральдичних знаків багатьох народів. Він традиційно був знаком Галицької Русі та Львова і став символом Галицько-Волинської держави, що успадкувала державну традицію від Київської Русі.

     Завершується великий герб українським відповід-ником корони – вінцем, одним із основних символів влади. Вінець княжої доби у поєднанні із знаком тризуба вказує на Київську Русь як витік нашої державності. Графічне відтворення вінця здійснене за результатами досліджень фресок Софії Київської.

Функції єднальної ланки між вінцем і гербовим щитом виконує намет, який стилізовано під українське бароко.

До великого герба входять також зображення кетягу калини з пшеничним колоссям, що створюють поетичний образ щедрості та багатства. Герб прикрашає стрічка синьо-жовтого кольору.

Важливим символом України є гімн, як засіб масової агітації, як сила, що мобілізує, організує, підносить національний дух. Вже в Конституції затверджено гімн на музику М.Вербицького. У 2000 році підготовлено законопроект, яким пропонується затвердити зредаговану першу строфу і приспів відомого вірша П.Чубинського, що має звучати так: “Ще не вмерла України і слава і воля…”, а далі за текстом. Слід пам’ятати, що слова гімну написані відомим українським поетом і етнографом П.Чубинським ще в середині 80-х років ХІХ століття. Ще тоді поезія широко розійшлася в народі. Музику до неї писали кілька композиторів, проте найбільш популярною стала музика М.Вербицького.

Гімн України за змістом відображає ідею боротьби за національну незалежність, спрямований на виховання патріотизму, готовності до самопожертви. Він відрізняється образністю тексту, урочистістю мелодії, широтою, могутністю темпераменту. Слова та мелодія гімну легко запам’ятовуються.

ГІМН УКРАЇНИ

Музика М.Вербицького   Слова П.Чубинського

Ще не вмерла України і слава, і воля.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, козацького роду.         2 р.

За більш як столітню історію свого існування гімн набув значення національного, а після проголошення незалежності України сприяє утвердженню її суверенітету, надихає народ на розбудову держави.

Духовним гімном України цей же проект закону стверджує твір О.Кониського та М.Лисенка “Боже великий, єдиний” (“Молитва за Україну”).

ДУХОВНИЙ ГІМН “БОЖЕ ВЕЛИКИЙ, ЄДИНИЙ”

Музика М.Лисенка    Слова О.Кониського

Боже Великий, Єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світла промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже Єдиний,

Нам Україну храни.

Всі свої ласки, щедроти

Ти на люд наш зверни,

Дай йому волю,

Дай йому долю,

Дай доброго світа.

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!

СИМВОЛІКА ПОЛТАВЩИНИ

Полтавщина належить до тих територій, які мають давні власні традиції застосування місцевої символіки. Про це свідчать і археологічні знахідки, і письмові свідчення та пам’ятки культури минулих часів.

Принциповий підхід, з визначенням і збереженням історичної символіки був покладений в основу роботи  при створенні нових символів області.

Так до малого та великого гербів області були включені елементи геральдики історичних територій та елементи їх типових деталей. До складу герба увійшли символи прийнятих чи перезатверджених в період 90-х років гербів міст Полтави, Хорола, Лубен, Пирятина, Кременчука. Отже – основною ідеєю герба стало прагнення зберегти історичне коріння та традицію, що дійшла до нас з часів гетьманщини.

Малий герб області досить складний. Він складається з кількох елементів. У малиновому полі зображений лук зі стрілою та зірки – елементи, які входили до гербів Полтави і Пирятина і вказують на історичну оборонну роль краю, а також на Полтаву як адміністра-тивний центр.

У малиновому полі зображені міські ворота з трьома баштами та флагштоками – елемент найстарішого із відомих гербів області – Лохвиці, що вказує на міцність, могутність, недоторканість краю та його козацькі традиції.

У синьому полі зображений золотий козацький хрест, основний символ на історичних прапорах Полтавського полку та елемент гербів міст Миргорода та Зінькова.

У жовтому полі зображена підкова – поширений елемент родових гербів Малоросії – символ щастя, добра, любові та злагоди.

У жовтому полі зображене серце – елемент герба гетьмана П.Полуботка та В.Кочубея, поширений елемент гербів української старшини. Символізує Полтавщину як серце України, її величність, духовність, землю, що дала життя видатним діячам світового значення.

У синьому полі зображений сніп, що символізує природне багатство, родючість землі, працьовитість мешканців та традиції краю.

Горизонтально розміщена хвиля, елемент гербів Комсомольська та Кременчука, символізує багатство водних просторів області.

Герб увінчує корона – символ могутності, стійкості, величі і слави.

Символіка кольорів: малиновий, найбільш поширений колір козацьких прапорів, символізує могутність та хоробрість. Синій символізує боротьбу за свободу, надію. Жовтий – сонце, світло, добробут, роботу, гідність.

У великому гербі запропонований вінок із гілок калини, обвитий стрічкою синьо-жовтого кольору, який оточує малий герб області. Вінчають герб стилізоване зображення фортечної стіни у вигляді корони та напис “Полтавщина”.

Автором малого та великого гербу є головний архітектор області Є.В. Ширай.

Герб затверджений 30 січня 1998р. XІІІ сесією обласної ради 22 скликання.

Тоді ж обласною радою оголошено конкурс на кращий ескіз прапора області та кращий текст гімну і музику до нього.

Протягом півтора року в конкурсі взяли участь 64 особи. Надійшло 119 ескізів прапора, 38 віршованих творів, 11 з яких було покладено на музику. У грудні 1999 року обласна рада затвердила “Гімн Полтавщини” (музика О.Чухрая, слова В.Тарасенка та В.Жадана).

ГІМН ПОЛТАВЩИНИ

Музика Олексія Чухрая     Слова Володимира Тарасенка, Василя Жадана

  Тебе до зір здіймають крила волі,

  І котять хвилі золоті жита.

  О, світоч мій, ти України доля.

  Полтавщино, земля моя свята!

   Приспів:  Про тебе слава гордо лине

           І пісня Чураївни нас єдна.

           Мій краю, серце України,

           Полтавщино, прадавня сторона.

  Срібляться ріки, дозрівають вишні,

  Твій рід благословляється на світ –

  Тут проростає у прозорій тиші

  Вкраїнської душі весняний цвіт.

   Приспів:  Про тебе слава гордо лине

         І пісня Чураївни нас єдна.

         Мій краю, серце України,

        Полтавщино, прадавня сторона.

       Мій краю, серце України,

                                             Полтавщино, моя земля!

10 лютого 2000 року рішенням XІ сесії обласної ради XXІІІ скликання в результаті повторного конкурсу було затверджено прапор області. Він має співвідношення сторін 2:3. До  композиції прапора внесено зображення золотого козацького хреста, основного елементу герба Полтавської області, як символу вічності, духовності, святості на синьому фоні, що символізує стійкість, силу, вірність, надійність. Автор проекту прапора – Є. Ширай.

ЕТИКЕТ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ

ТА МІСЦЕВОЇ СИМВОЛІКИ

Символи держави використовуються в урочистих випадках, при проведенні державних і національних свят, державних та офіційних церемоній, при проведенні урочистих заходів.

Найчастіше з державних символів використовується прапор. Він є суттєвою частиною знаково-символічної системи культури держави і має велике значення, зокрема для органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Приватні особи також можуть використовувати державний прапор для підкреслення свого громадянства, висловлення почуття гордості за належність до даної держави.

Сьогодні державний прапор постійно майорить на будинках центральних та місцевих органів законодавчої і виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, у святкові дні – піднімається на будинках інших державних організацій та установ, використо-вується під час офіційних церемоній.

На жаль, в Україні досі немає документа, який би регламентував використання державного прапора та іншої державної символіки. Практично не висвітлено це питання і у спеціальній літературі. Тому доцільно користуватися існуючими традиціями, українським та міжнародним досвідом.

Державний прапор завжди повинен зберігатися на почесному місці, його полотнище має бути чистим і випрасуваним, а довжина древка – відповідати розміру прапора.

При вивішенні державного прапора на будинках чи флагштоках біля офіційних приміщень довжина древка не повинна перевищувати потрійну ширину прапора, а висота флагштока­ - шестикратну ширину стяга. Не можна вивішувати брудного, вицвілого чи ушкодженого прапора, у перевернутому вигляді або вертикально – зверху повинна бути полоса синього кольору, знизу – жовтого Поширеним є звичай зі сходом сонця вивішувати прапор та опускати його ввечері. З патріотичних міркувань в офіційних місцях прапор вивішується цілодобово. При цьому дбають про його освітлення в нічні години. Як правило, в таких випадках використовуються так звані всепогодні прапори, зроблені із спеціального надміцного матеріалу. В разі пошкодження чи вицвітання прапор повинен бути обов'язково негайно замінений. Пошкоджений прапор обов’язково знищується лише шляхом спалення.

При вивішенні на одному флагштоці кількох прапорів державний прапор завжди повинен бути згори. При вивішенні кількох прапорів по колу державний прапор розміщують у центрі і вище інших прапорів. При вивішенні кількох прапорів вряд державний прапор розміщується на почесному місці першим зліва, якщо дивитися на будинок, чи першим справа, якщо дивитися від фасаду будинку.

У внутрішніх приміщеннях прапор встановлюють на почесному місці до церемонії або ж вносять до зали  в урочистій обстановці на початку церемонії. Голова зібрання після його відкриття проголошує про внесення Державного Прапора України. Всі присутні встають і супроводжують прапор поглядом до відведеного місця.

Якщо на церемонії повинно бути кілька прапорів, то спочатку вносять прапори організацій, які розміщують уздовж проходу, по якому проносять державний прапор. Виносять прапори у зворотному порядку. Під час пронесення державного прапора інші прапори повинні бути підняті на знак привітання. Практикується також одночасне внесення та винесення всіх прапорів. При цьому першим несуть державний прапор. Прапори несуть і тримають у вертикаль-ному положенні, опускаючи на 45º лише на знак привітання Державного Гімну України чи Президента України. Таким же чином віддають останню шану померлим, коли повз прапор проходить похоронна процесія.

У приміщенні державний прапор розміщується зліва від промовця (якщо дивитися на сцену із зали). Інші прапори розміщуються справа від нього. У випадку, коли державний прапор ніяк встановити зліва від промовця, він розташовується на почесному місці на сцені зліва від інших прапорів.

Державний прапор без древка може бути розміщений за і над промовцем.

У випадку оголошення в країні національного трауру державний прапор піднімають до самого верху флагштока, а потім опускають до половини флагштока. Скорботні прапори вивішують відразу ж після отримання сумної звістки. Приспущені на час похорон прапори піднімають після завершення церемонії. Якщо повідомлення про сумну подію прийшло ввечері, то прапори вивішують зранку.

У християнські церкви державний та інші прапори можна вносити після того, коли зайдуть парафіяни. Розташовують прапори ліворуч вівтаря або в проходах рівно чи під кутом 45º до нього. Під час служби Божої прапороносці стоять “струнко”, а решту часу вільно.

У приміщенні, де проводиться відспівування, державний прапор нахиляють над труною, а древко спирають об підлогу. Стоячи біля могили, прапор опускають над нею майже горизон-тально, але так, щоб він не торкався землі. Так його тримають під час ритуалу прощання та опускання труни в могилу.

Під час урочистої процесії державний прапор несуть обов’язково попереду всіх інших прапорів або праворуч від них лише у вертикальному положенні в руках чи за допомогою спеціальної опори. Із двох боків повинна знаходитися почесна варта. Під час похоронної процесії всі прапори несуть перед труною, а державний – за нею.

Існує міжнародний етикет прапора. У багатьох країнах прийнята власна регламентація його застосування, що потрібно знати, приймаючи іноземних гостей. Як правило, умови вивішення державних прапорів інших держав оговорюються наперед.

Але слід пам’ятати загальне правило поваги як до свого прапора, так і до прапора гостя. Отже – обидва прапори повинні бути однакового розміру і вивішені на однаковій висоті. Як правило, прапор гостя вивішується зліва від прапора держави-господаря, якщо статутом прапора не передбачено іншого. Так, згідно з Кодексом Державного прапора США він завжди вивішується на почеснішому місці.

Державний прапор не повинен бути постійно вивішеним на помешканнях громадян, проте практикується його вивішення громадянами на честь державних свят.

Державний прапор не можна використовувати як прикрасу чи декорацію. З цією метою використовуються барви прапора і то лише з нагоди свят. На державному прапорі не можна розміщувати предмети, прикраси, малювати чи чіпляти літери, цифри, герби. Не прийнято оздоблювати його бахромою чи китицями. Зображення прапора не можна використовувати на рекламах, заставках чи оголошеннях.

Вважається, що на автомобілях державний прапор встановлюється лише під час урочистих процесій. Більш прийнятим є встановлення на автомобілях спеціально виготовленого зображення державного прапора – так званого декору, який частіше розміщується за склом всередині автомобіля.

Герб держави використовується значно рідше. Його зображення друкується на монетах, державних документах, вивішується на фасадах державних установ. Практикується також постійне розміщення державних та місцевих прапорів і гербів у залах, де проводяться офіційні засідання та наради. При цьому прапори та герби повинні бути однакового розміру і розміщуватися згідно з їх роллю: зліва – Державний Прапор і Герб України, за ним – прапор і герб області, потім прапор і герб міста.

При виготовленні зображення гербів важливо, щоб було дотримано всіх їх елементів як відносно графічного зображення, так і відносно кольору.

Гімн держави виконується на початку та по закінченню урочистостей. При виконанні гімну всі присутні повинні стояти струнко, віддаючи йому пошану. Практикується також спів гімну присутніми. Організатори зібрання повинні подбати про якісну фонограму.

Слід пам’ятати, що використання державних символів відбувається в урочистих випадках і повинно засвідчувати належність до держави, сприяти вихованню патріотизму. Неповага до державних символів карається державою та осуджується громадськістю.

В установах і навчальних закладах державна символіка повинна виставлятися у найпочесніших, естетично оформлених місцях. Крім державного прапора і герба України доцільно на стенді вивісити портрет Президента України та текст державного гімну.

Практикується також встановлення стендів державної символіки в кабінетах історії та початкових класах.

Символи незалежної України покликані формувати патріотичні почуття молоді.

Необхідно також проводити роботу з роз’яснення значення національних символів, виховання гордості за них та поваги, доречного і правильного їх використання.