Тенденції економічного і соціального розвитку держав Північної Америки та Західної Європи

Тенденції економічного і соціального розвитку держав Північної Америки та Західної Європи. Всесвітня історія, 11 клас

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХОДУ В ІІ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯКлючову роль у відбудові європейської економіки відіграв «план Маршалла». До його реалізації приєдналися Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Франція, Туреччина, Швейцарія, Швеція і ФРН (із 1949 р.). До середини 1951 р. для цих цілей США виділили близько 12 млрд доларів. Для координації зусиль зі здійснення відбудови за «планом Маршалла» у 1948 р. заснували Організацію європейського економічного співробітництва (ОЄЕС). Таким чином, крім післявоєнної відбудови, закладалися підвалини майбутньої євроінтеграції. Запроваджується нова міжнародна валютна система. На зміну золотому стандарту прийшла система регульованого золотодоларового стандарту. Для міжнародних розрахунків заснували Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). Заснування МВФ на Бреттон-Вудській конференції. США. 1944 р.

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХОДУ В ІІ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯПочинаючи з 1947 р. темпи економічного розвитку країн Заходу зростали. Упродовж 1948—1952 рр. сільське господарство західноєвропейських країн досягло довоєнного рівня, обсяг промислової продукції збільшився на 35 %, а експорт зріс удвічі. Період 1947—1973 рр. у Західній Європі увійшов в історію як доба економічного буму. Економічне зростання набуло ознак глобального й охопило всі західноєвропейські країни. На другу половину 1956 — початок 1960-х рр. припадає перша хвиля науково-технічної революції (НТР). Її особливостями стали: електронізація, розвиток біотехнологій, виготовлення й використання штучних матеріалів, автоматизація виробництва із застосуванням електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), використання нових видів енергії тощо. Саме в цей час з’явилися цифрові годинники, касетні відеомагнітофони, копіювальні пристрої «Ксерокс», перші лазери тощо.

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХОДУ В ІІ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯНауково-технічна революція (НТР) - якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, перебудова технічних основ матеріального виробництва на основі перетворення науки на провідний чинник виробництва, у результаті якого відбувається трансформація індустріального суспільства в постіндустріальне.1972: Seiko cal 0614 – перший в світі кварцовий годинник із шестизначним рідкокристалічним дисплеєм. Відеомагнітофон Philips і касети до нього. DADF або дуплексний автоматичний подавач документів - Canon IR6000 Перший у світі лазер сконструював фізик Теодор Мейман у 1960 році

Телебачення стало кольоровим, а саме воно перетворилося на головний засіб масової комунікації. Наявність дешевої нафти сприяла розвитку виробництва легкових автомобілів. Автомобіль став одним із символів масової культури цього часу. Економічний бум 1947—1973 рр. сприяв формуванню економіки споживання. У США та західноєвропейських країнах в 1950-х рр. у структурі зайнятості першість посіла сфера послуг. У торгівлі на зміну дрібним магазинам прийшли великі магазини самообслуговування (супермаркети) і торговельні центри. Почали розвиватися мережі закладів швидкого харчування зі стандартними стравами швидкого приготування «фаст-фуд». ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХОДУ В ІІ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯПерші ресторани фаст-фуду у США, 1950-і

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХОДУ В ІІ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯУ країнах Заходу в цей час формувалася соціальна держава, відома як «держава добробуту». До традиційних організаційної і правової функцій у ній додавалася нова функція — турбота про добробут своїх громадян. Головне завдання - забезпечення права громадян на соціальний захист від народження до смерті. Врегулювання конфліктів між роботодавцями й робітництвом. Турбота про навколишнє середовище. У цей період виникли транснаціональні корпорації (ТНК) як форма горизонтальної економічної інтеграції. Вони контролювали певні галузі виробництва й поширювали свій вплив на ті, що були необхідні для їхнього стабільного існування. ТНК сприяли економічному розвитку світу на основі поширення ринкових відносин на нові регіони й залучення національних господарств до світової економіки. Однак у їхній діяльності спостерігалися й прояви негативного впливу на країни та їхнє господарство.

Стів Возняк і Стів Джобс. США. 1970-ті рр. Реклама одного з перших смартфонів. 1993—1994 рр. У 1976 р. піонер комп'ютерних технологій, американець українського походження Стів Возняк зібрав перший персональний комп'ютер «Apple-1», а його приятель Стів Джобс організував продаж цього винаходу. Вартість пристрою становила 500 доларів плюс третина від цієї суми як магазинна націнка. У 2015 р. оригінальний «Apple-І» продали на аукціоні за 200 тис. доларів США.«Apple-1»Поряд із досягненнями в комп’ютеризації було чимало здобутків в інших сферах: з’явилися кишенькові калькулятори, цифрові фотоапарати, компакт-диски тощо. Розвиток роботизації уможливив усунення людини з виробництва. У 1990-х рр. з’явилися перші мобільні телефони фірми «Еріксон», а в 1996 р. фінська фірма «Нокія» випустила перші смартфони.

Криза 1973—1975 рр. спонукала країни Заходу до поглиблення економічної інтеграції. У 1970-х рр. остаточно затвердилася глобальна (без конкретних територіальних меж) економіка. Під її впливом національні економіки стали взаємозалежними. Світова економіка перетворилася на єдиний організм, де економічний стан однієї країни неминуче впливав на інші. Проявом глобалізації економіки стала стандартизація технологій, податкової політики й політики зайнятості. Із 1976 р. координацію економічної політики країн Заходу здійснювала «група семи» (G7), до якої належали Велика Британія, Італія, Канада, США, Франція, ФРН та Японія. Це своєрідний координаційний центр політики названих країн. «Група семи» не є міжнародною організацією і її рішення не мають обов’язкові сили. У 1991—2002 рр. вона перетворилася на «групу восьми», коли до неї увійшла Росія. Із 2014 р. західні країни відмовилися працювати у форматі G8 із Росією. У 1999 р. виникла «група двадцяти», до якої входять розвинені країни світу й країни, що розвиваються. Вони створюють 85 % світового валового національного продукту й становлять дві третини населення світу.

Постіндустріальне (інформаційне) суспільство - стадія суспільного розвитку, яка прийшла на зміну індустріальному суспільству. Ця модель суспільного розвитку характеризується посиленням чинника знань, інформації, використанням відновлюваних видів енергії, захистом довкілля тощо. Концепцію постіндустріального суспільства розробив американський дослідник Даніел Белл. ОЗНАКИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА в концепції Даніела Белла. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг;Переважання серед робітництва класу професійних фахівців і техніків;Провідна роль теоретичних знань як основи нововведень в економіці, політиці й соціальній структурі суспільства;Орієнтація в майбутньому на методи контролю й оцінювання можливих напрямків розвитку технології;Прийняття рішень на засадах «інтелектуальної технології».

СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХОДУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX — НА ПОЧАТКУ XXI СТ. У ситуації загального оптимізму, пов’язаного із завершенням війни, у країнах Заходу стрімко збільшилася народжуваність. Поширюється емансипація жінок і поширенням доступних протизаплідних засобів. Змін зазнали імміграційні процеси: у XIX — першій половині XX ст. до США переїздили переважно європейці, а після війни — азіати і латиноамериканці. Нестача робочих рук у період економічного буму призвела до появи в Західній Європі турків, вихідців із Північної Африки, Індії та Пакистану. У післявоєнний період панівною була, як і раніше, нуклеарна сім’я (батьки та їхні діти або лише подружжя без дітей). У 1960-х рр. у країнах Заходу відбулася сексуальна революція, яка принесла гасло вільного кохання. Це призвело до революційних змін у моді та одязі. В умовах лібералізації повсякденного життя й розгортання НТР виклик традиційним сімейним цінностям кинула молодь. У 1950 - 1960-х рр. у США виникли молодіжні рухи бітників та хіппі, які пізніше поширилися в Європі. У 1960-х рр. сформувалася субкультура тінейджерів (підлітків старше 13 років зі своїми кумирами, одягом і мовою спілкування). Західне суспільство завдяки соціальній мобільності та ліквідації соціальних бар’єрів стало більш однорідним. Стиль життя в містах і селах був дуже схожим. Людина дедалі менше ідентифікувала себе з певною корпоративною групою.

СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХОДУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX - НА ПОЧАТКУ XXI СТ. Одночасно із цим під впливом економічного буму в суспільстві поширилися прояви духовної кризи, що загострилася з його вступом у постіндустріальну стадію розвитку. Механізація процесу виробництва в сільському господарстві призвела до суттєвого скорочення працівників цієї сфери. Цей процес назвали «смертю селянства». Становище робітництва в умовах формування «держави добробуту» значно покращилося. Неухильно зростав рівень реальної заробітної плати. Безробіття після запровадження різних форм страхування стало менш болючим для тих, хто втрачав роботу. Узагалі частка безробітних у період економічного буму стала мізерною. Ринок праці поглинув сотні тисяч переселенців із сіл та іммігрантів. Основною суспільною групою в цей період став середній клас : фермери, дрібні підприємці й дипломовані висококваліфіковані спеціалісти з вищою освітою. Саме середній клас уважався провідником використання в побуті нових товарів, масової автомобілізації та індивідуального житлового будівництва. Позиції великих власників послабилися. «Старі багатії» поступалися місцем «новим багатіям», які досягли заможності в період економічного піднесення.

ФЕМІНІСТСЬКИЙ РУХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX - НА ПОЧАТКУ XXI СТ. У цей період продовжувався рух жіноцтва за встановлення для жінок рівних із чоловіками можливостей у різних соціальних сферах життя. У 1960-х рр. розпочалася друга хвиля феміністського руху, яка триває й дотепер, співіснуючи з третьою хвилею, що виникла в 1990-ті рр. Початок другої хвилі пов’язують із публікацією книги Б. Фрідан «Загадка жіночності». Феміністки другої хвилі у країнах Заходу цього періоду вбачали нерозривний зв’язок між культурною та політичною нерівністю жінок і чоловіків. Вони закликали жінок розглядати проблеми власного життя як такі, що відображають сексистські владні структури і є глибоко політизованими. Популярним гаслом для феміністок другої хвилі став вислів: «Особисте — це політичне!».Іншою проблемою, за яку вели боротьбу феміністки в багатьох країнах Заходу, стала реформа сімейного права, яке на той час надало чоловікам контроль над дружинами. Приблизно у 2012 р. зародилася четверта хвиля фемінізму. У центрі уваги її послідовників перебуває протидія сексуальним домаганням і насильству проти жінок. Визначальними для розгортання четвертої хвилі є інформаційні технології: соціальні мережі, блоги, сайти тощо.

ШВЕДСЬКА СОЦІАЛЬНА МОДЕЛЬШведська модель соціально-економічного розвитку, яку в країні називають «ДЕРЖАВОЮ ДОБРОБУТУ», ґрунтується на визнанні рівності всіх форм власності та економічної влади й недопущенні їх концентрації в одних руках. Розвиток національної економіки спрямований на підтримання високого життєвого рівня населення. В основу шведської моделі покладено так званий функціональний соціалізм, або соціалізацію без націоналізації. Основні засоби виробництва перебувають у приватному володінні, а всіма доходами розпоряджається державна влада. Більшість доходів через податки вилучається до бюджету й використовується на соціально-економічні потреби. Таким чином, приватні підприємці відповідають за виробництво, а влада - за якість життя й справедливий розподіл матеріальних благ. Маючи соціальну сутність, шведська модель спрямована на зменшення нерівності в суспільстві за рахунок перерозподілу національного доходу на користь менш забезпечених верств населення. Важливою складовою шведської моделі є високі податки для багатих. Значні індивідуальні доходи оподатковуються від 31,5 до 85 % (в Україні - 13 %). Модель спирається на розвинене громадянське суспільство, яке має достатньо важелів для контролю влади.

ШВЕДСЬКА СОЦІАЛЬНА МОДЕЛЬВитрати на утримання державного апарату й законодавчої влади чітко визначені та обмежені (у Кабінеті Міністрів - 11 автомобілів, у парламенті - три). Система охорони здоров’я, яка вважається однією з найкращих у світі, безкоштовна і на 95 % державна; приватну практику мають лише 5 % лікарів. Швеція посідає перше місце у світі за витратами на розвиток освіти на одну особу. Обов’язковою є дев’ятирічна освіта, яку переважно здобувають у державних школах. Вищу освіту, яка фінансується державою, можуть отримати всі охочі за наявності середньої освіти. Вища освіта є безкоштовною, на її здобуття студентам надається допомога.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Сфера. Тенденції розвитку. Економічна. Соціальна. Опрацювати зміст параграфа 4, с. 20 – 29. Складіть таблицю «Тенденції економічного і соціального розвитку держав Північної Америки та Західної Європи в другій половині XX — на початку XXI ст.» Підготуйте повідомлення (презентацію) про рух бітників або хіпі (за вибором).