Тенденції розвитку науки і культури в умовах десталінізації

Наука , освіта, література та мистецтво 11 клас Україна в умовах десталінізації (1953 - 1964)

Мета: Ознайомитись з особливостями розвитку культури в умовах десталінізаціїПроаналізувати наукові досягнення. Розглянути основні тенденції духовного життя.

Науково-технічна революція (НТР)НТР- процес якісного перетворення продуктивних сил на досягнень науки і техніки Характерні риси НТР:• універсальність (перетворює всі галузі);• прискорення науково-технічних перетворень (скорочує час між відкриттям і впровадженням). Основні напрями НТР:• електронізація;• комплексна автоматизація;• перебудова енергетичного комплексу;• виробництво нових матеріалів;• прискорений розвиток біотехнології;• овоєння космосу. У країнах Заходу відбувалася науково-технічна революція. Реформи М. Хрущова мали на меті пристосуватися до НТР і подолати відставання СРСР від країн Заходу.

НТРЖовтень 1961 р ХХІІ з'їзд КПРСНТР – засіб досягнення головної мети. КОМУНІЗМ

Віктор Глушков-кібернетик. Борис Патон-зварювальні технологіїІгор Курчатов-атомна енергетика. Микола Амосов-хірургія серця. Неоціненні здобутки їх праці уславили Україну

НТР Для впровадження здобутків науково-технічної революції у виробництво було створено:• Державний комітет Ради Міністрів СРСР у справах нової техніки;• Всесоюзне товариство винахідників та раціоналізаторів (в У PCP відкрито 5 тис. організацій цього товариства). Недоліки1. Повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної промисловості.2. Недостатнє асигнування науки.3. Не було конкурентної боротьби виробників на ринку.4. У 50-х роках відбувалося недостатнє впровадження нових технологій у виробництво, техніку продовжували випускати за застарілими зразками.

Пожвавлення літературно-мистецького життя. Політика русифікації, що проводилася радянським керівництвом в умовах десталінізації і лібералізації життя, викликала протест і потяг до самоідентифікації з боку українського населення. Знову гостро постало питання про збереження української мови та розширення сфери її вживання. Українська преса розпочала друкувати численні листи письменників, учителів, викладачів вузів, які містили вимоги поширювати рідну мову. Серед перших на захист української мови стали письменники М. Рильський, М. Бажан, Н. Рибак, С. Крижанівський, М. Шумило та ін. Навіть перший секретар ЦК Компартії України П. Шелест почав висловлюватися про необхідність і важливість збереження і подальшого розвитку української мови.

Відлига у літературіВ червні 1955 р. в «Литературной газете» статті О. Довженка «Мистецтво живопису та сучасність». У ній видатний український письменник і кінорежисер, закликаючи «розширювати творчі межі соціалістичного реалізму», дав поштовх для мистецької інтелігенції до вільного творчого пошуку. Першими відгукнулися письменники. Написані, але так і не надруковані в той час поеми «Розстріляне безсмертя» та «Мазепа» В. Сосюри. В період «відлиги» було також створено романи «Дикий мед» Л. Первомайського та «Вир» Гр. Тютюнника. Нові праці у майстрів українського поетичного слова – М. Бажана. М. Рильського. П. Тичини. За роман «Тронка» О. Гончар був удостоєний Ленінської премії. З-під пера М. Стельмаха вийшли романи «Кров людська – не водиця» та «Хліб і сіль». Михайло Стельмах. Леонід Первомайський

Літератори. Заявили про себе молоді літератори В. Симоненко, Л. Костенко, М. Руденко. Д. Павличко, М. Вінграновський, Ю. Мушкетик, В. Шевчук, І. Драч та ін. Спалахнув яскравий талант Василя Симоненка: поетичні збірки «Тиша і грім», «Вино з троянд». «Земне тяжіння», «Берег чекань», наповнені справжньою синівською любов'ю до Батьківщини. В цей час зявилось талановите перо Ліни Костенко. Її перші збірки «Проміння землі» (1958 р.), «Вітрила» (1959 р.), «Мандрівки серця» (1961 р.) В них філософськи осмислювались реалії життя в поетичній формі

Шістдесятники«Шістдесятники» На хвилі боротьби зі сталінізмом і тоталітаризмом в Україні з початком 60-х років формується і згуртовується покоління молодих літераторів і митців – так званих «шістдесятників» (учасники руху за оновлення радянського суспільства 60-х років). Ця молода генерація української інтелігенції протестувала проти фальші, помпезності, заідеологізованості в зображенні дійсності, задушливої атмосфери в суспільстві, боролася за відродження рідної мови і культури, піднесення національної самосвідомості й людської гідності. в 1960 р. Клуб творчої молоді очолював Лесь Танюк, а найактивнішими учасниками зборів були Іван Драч, Микола Вінграновський, Іван Світличний, Алла Горська та ін. Робота клубу спочатку зосереджувалась на пропагуванні українських народних традицій та організації різних мистецьких гуртків. Потім члени Клубу розпочали пошуки місць масових поховань жертв сталінських репресій. Тема минулого уроку

Музичне мистецтво, живопис, театр, архітектура. В цей час українське музичне мистецтво збагачується новими творами С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, братів Майбород, А. Штогаренка. Величезною популярністю в Україні користувалися композитори-пісенники О. Білаш, А. Філіпенко, І. Шамо. Творчим новаторством відзначалася авангардна музика Л. Грабовського, В. Сильвестрова, В. Загоруєва. Лібералізація проявилася і у відношенні до інших жанрів культури: характерними у цьому відношенні було рішення ЦК КПРС, що відкинуло попередні відверто тенденційні звинувачення щодо опери В. Мураделі «Велика дружба» та творів українських композиторів К. Данькевича «Богдан Хмельницький» і Г. Жуковського «Від щирого серця». У спеціально прийнятій з цього приводу постанові, зокрема, зазначалося, що недоліки, які мали місце в творчості цих митців, не були «великими ідейними пороками». Вони не заслуговували такого занадто серйозного засудження, яке одержали в часи «жданівщини».

Живопис. В образотворчому мистецтві також відчувалися творчі новації і зміни. З музеїв, виставок, галерей стали вилучатися численні полотна і скульптури, присвячені «вождю всіх народів» Й. Сталіну. В образотворчому мистецтві також відчувалися творчі новації і зміни. З музеїв, виставок, галерей стали вилучатися численні полотна і скульптури, присвячені «вождю всіх народів» Й. Сталіну. Митці України почали пошук нових форм творчості, правда, не виходячи за встановлені межі соціалістичного реалізму. В образотворчому мистецтві плідно працювала ціла плеяда талановитих майстрів. Це насамперед М. Божій, М. Дерегус, В. Касіян, К. Трохименко.

Живопис. Новими творчими здобутками засяяла в цей час творчість прекрасної художниці Т. Яблонської. Ще в 50-і роки вона здобула визнання й авторитет своїми чудовими полотнами «Весна», «Ранок», «Хліб» та ін. У 60-і роки Т. Яблонська продемонструвала новий стиль створення синтетичних образів, в якому яскраво просліджувалася давня градація українського народного живопису. Разом із В. Зарецьким Т. Яблонська стала засновником фольклорного напряму в українському образотворчому мистецтві, який, незважаючи на дуже великі труднощі, розвивався в наступні роки. Новими творчими здобутками засяяла в цей час творчість прекрасної художниці Т. Яблонської. Т. Яблонська художниця

Театр В цей час спостерігається зростан­ня інтересу до театрального мистецтва. Попри зменшення загальної кількості театрів у республіці (з 80-ти в 50-і роки до 60-ти в середині 60-х років), число театральних глядачів помітно збільшилося. Мало кого могла лишити байдужим блискуча гра справжніх майстрів своєї професії – А. Бучми, В. Добровольського, Ю. Лаврова, И. Ужвій, Ю. Шумського. Вмілими послідовниками творчих традицій Л. Курбаса в цей період стали режисери: Г. Юра, М Крушельницький, В. Скляренко та ін. Значний крок уперед зробила українська архітектура. У першій половині 50-х років було збудовано низку цікавих споруд, серед них – Будинок техніки у Ворошиловграді (нині Луганськ), драматичний театр у Тернополі, кінотеатр «Київ» у столиці України. Будинок культури в Новій Каховці. Юрій Шумський. Юрій Лавров

Музичне мистецтво, живопис, театр, архітектура. Продовжувалася забудова центральної магістралі Києва – Хрещатика, зруйнованого під час німецько-фашистської окупації. Серйозна увага приділялася подоланню непрактичного використання архітектурної спадщини, декоративних надмірностей, проявів формалізму в архітектурному проектуванні. Встановлення Шевченківської премії. З метою заохочення творчої діяльності українських митців з 1962 р. було встановлено щорічну Шевченківську премію, яка присуджувалася за високі здобутки в галузі літератури, журналістики, мистецтва й архітектури.

Домашнє завдання. Читати параграф 10, 11 Творче домашнє завдання:скласти кросворд до теми