Теоретичні аспекти інноваційної моделі STEM-освіти

 Теоретичні аспекти інноваційної моделі  STEM – освіти.

1.STEM- освіта -  шлях до майбутнього                                   «Робот безшумно попрямував у кухню, де натиснув кнопки різноманітних кухонних приладів, і незабаром сніданок був готовий…»  (А. Азімов). Сьогодні ці рядки видатного фантаста вже не здаються фантастикою. Різноманітні гаджети і високі технології стрімко увірвалися у наше життя, побут, освіту. На наших очах докорінно змінюється ринок праці.[90, с.32]                                                                                                                                                                         Вся економіка нашої країни обертається навколо математики, бухгалтерського обліку, функцій і логарифмів, а також обчислень. Архітектурна індустрія зосереджена на математиці, як і на містобудівництві. Медичні дослідження підживлюються вивченням хімії та біології… Ми живемо у високотехнологічному суспільстві: у ньому дуже велике значення має техніка і технології. Нині техніка полегшує наше життя, те що ми робили вчора дуже багато часу або взагалі не мали можливості зробити, зараз можемо зробити за мить. Але техніка має і зворотний бік – іноді вона виходить з-під контролю людини і може стати причиною техногенної катастрофи. Тому важливо навчити людей грамотно користуватися технікою, знати і виконувати правила техніки безпеки, вміти чітко і зрозуміло розповісти іншим правила безпечного користування технічного пристрою, знати ознаки його неправильної роботи  та де можна його полагодити. Тобто володіти основами інженерних знань, а ще бути трішечки винахідником та дослідником. І вже не йдеться про фахівців певної галузі: сьогодні такими знаннями має володіти кожний з нас, адже техніка є у кожній домівці і часто від того, наскільки грамотно вона використовується залежить безпека (а іноді і життя) не однієї людини.                                  Якщо замислитись над тим, яким буде світ в майбутньому, спостерігаючи за тим, як стрімко розвивається людство, важко передбачити випускникам і вчителям, до чого в цьому світі готуватися та яким чином будувати кар’єру. Сучасна школа повинна перебудовуватися у відповідності до виклику часу та готувати школярів до існування в інформаційно-технологічному суспільстві.                                                                                                                                          Світ високих технологій потребує фахівців, які уміють працювати на межі різних дисциплін, розв’язувати складні задачі, працювати в команді, мають навички критичного мислення. На роботу у ХХІ столітті будуть потрібні архітектор віртуальної реальності, нано-медик, робототехнік, інженер 3D-друку, оператор дронів… Спеціалісти майбутнього повинні мати відповідний багаж знань з природничих наук, математики, технологій,інженерії,  бути досвідченими фахівцями, а значить, виникає гостра освітня потреба у якісному навчанні сьогоднішніх учнів технічним дисциплінам. Освіта повинна бути випереджувальною, відповідати тенденціям розвитку суспільства в майбутньому. Держави, орієнтовані на технологічний прогрес, першими усвідомили цю проблему. Так виник новий тренд в освіті-STEM.[90,с.32]                           

2. STEM у світі.         Найбільш активно просувають STEM-підхід в освітньому напрямку Сполучені Штати Америки. Програма STEM  впроваджується на державному рівні. Такий підхід запроваджено у багатьох провідних університетах США (Орегонський державний університет-169 STEM-спеціальностей, Університет Джорджа Мейсона-82, Колорадський університет-50, Сент-Луїський університет-47…). Зокрема, у провідних навчальних закладах з упровадженням STEM-освіти поряд із вивченням STEM-дисциплін особливу увагу приділяють охороні довкілля. У коледжі Св.Олафа (штат Міннесота) вимагають, щоб кожний студент вивчав щонайменше два курси з дисциплін STEM. А у лабораторії нанотехнологій Каліфорнійського університету в Сан-Дієго у складі дослідницької групи працюють студенти з Білорусі, Таїланду й Мексики. Вони проводять дослідження в галузі сонячної енергетики, зокрема, розробляють більш дешеві й міцні панелі сонячних батарей. В США у 2013 році було введено новий трьохкомпонентний стандарт природничо-наукової освіти: Practices – наукові та інженерні навички, Content - основні предметні знання, Crosscutting concepts - узагальнюючі (наскрізні ) уміння.[37,87, 33,с.46]                              До реалізації програми впровадження STEM в освіті також долучилися керівники провідних компаній в галузі  ІТ-технологій і телекомунікацій. Серед меценатів – ТОП-менеджмент таких найвідоміших компаній, як Іntel, Xerox, Time Warner та інші. До проекту залучені фонд, заснований Біллом і Меліндою Гейтс та Нью-Йоркський фонд, заснований корпорацією Карнегі та ін.. В результаті була створена некомерційна організація Change the Equation, що підтримує освіту за STEM- напрямками [89, 33, с.47].                                                                                                                                                                         Багато країн слідом за США підхопили ініціативу розвитку STEM-освіти. Вже сьогодні навчальні заклади Франції, Великої Британії, Австралії, Ізраїлю, Китаю, Сінгапуру пропонують сертифіковані державні освітні програми в науково-технічній сфері та ведуть підготовку STEM-фахівців. Значних економічних успіхів добився Сінгапур. Сінгапурська система освіти незмінно перспективна. Прийняттям двомовності з англійською мовою(в доповнення до рідної мови), зосередженістю на науці, технології, інженерії та математиці (STEM)- Сінгапур передбачив багато з ключових стратегій в галузі освіти, прийнятих сучасними політиками. Ще 2002 році була запущена ініціатива «Перетворення Сінгапуру», націлена на перетворення цього міста-держави на світовий центр креативності, інновацій та дизайну. Уряд Сінгапуру реформує систему освіти так, щоб стимулювати креативні якості молоді. Одним із шляхів цього – впровадження молодих, по-новому мислячих талановитих людей в різні державні структури, відповідальні за економічну політику[33, с.49] .Саме завдяки використанню STEM-технологій світової слави здобули такі визнані генії, як Білл Гейтс, Ілон Макс, Стівен Хокінг, Тім Бернерс-Лі, Корнелія Баргманн, Пітер Хігтс, Юрій Ізотов, Джеймс Дьюї Уотсон, Марк Цукерберг, Мічіо Кайку[87].                                                                                                                                                           За даними досліджень, залучення одного відсотка населення до STEM-професій, приносить економіці держави ріст ВВП на 50 млрд. доларів США.                 До розвитку STEM також залучені Вєтнам, Гонконг, Катар, Канада, Україна та ін..                                                                                                                                           

3. STEM  в  Україні.            Сьогодні Україна знаходиться на шляху інтенсивного розвитку і потребує значної кількості висококваліфікованих спеціалістів в інноваційній сфері, які стануть запорукою успішного економічного розвитку та конкурентоспроможності нашої держави в найближчому майбутньому.                                                                                                                                                                          Одним із напрямків інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM (Science- наука,Technology- технологія,Engineering- інженерія,Mathematics- математика), завдяки якій діти розвивають логічне мислення та технічну грамотність, вчаться вирішувати поставлені задачі, стають винахідниками.[50, с.1, 90,с.32]                                            В Україні вже робляться перші кроки з упровадження системи навчання STEM . У початковій школі здійснюється формування навичок дослідницької діяльності у формі, доступній для даного віку дітей, їх психічного і ментального розвитку; закладаються основи обізнаності зі STEM-галузями і професіями; відбувається стимулювання інтересу учнів до подальшого опанування курсів, пов’язаних зі STEM. У середній школі вводяться міждисциплінарні програми навчання, збільшується поінформованість учнів зі STEM- предметів і професій, а також академічних вимог у STEM- областях і професіях. У старшій школі забезпечується складна програма навчання з акцентом на застосуванні STEM-предметів, пропонуються курси і шляхи для підготовки у STEM-областях і професіях, а також учнівську молодь готують до успішної післяшкільної зайнятості та освіти. При цьому, на кожній стадії навчання ця система розвиває здібності учнів до дослідницької, аналітичної роботи, експериментування, критичного мислення; з’єднує шкільні й позашкільні можливості та форми навчання.[87, 89]                                                                                                                                                           Науковці вважають, що впровадження в Україні STEM- навчання сприятиме:                                                                                                                                                                         - переходу до освітнього процесу, який передбачає розвиток особистості, спрямований на активне та конструктивне входження до сучасних суспільно модернізованих систем психолого-педагогічної, методичної, практичної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Майбутнє-за технологіями, а майбутнє технологій-за вчителями нового формату, які можуть повести учнів за собою, розширивши їхній кругозір до  безкінечності;                                                                                                                                                                        - підготовці вчителів природничо-математичних дисциплін до впровадження нових підходів до навчання та сучасних ІКТ;                                                        - налагодженню видавництва методичної, науково-популярної, довідкової літератури та створенню інформаційно-методичних комплексів з природничо-математичних предметів (електронні підручники та посібники, віртуальні лабораторії, електронні бази даних, освітні портали тощо), а також забезпеченню умов їх використання у школі;                                                                                         - налагодженню виробництва вітчизняного навчального обладнання і дидактичних засобів навчання. [37, 59,76,87, 89,33,с.47 ]                                                                       Для просування сучасних підходів в галузі освіти в Україні було створено Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО).                                                        Згодом, ініціативу підтримали провідні компанії, що працюють на території України: Ericsson, Intel, Melexis, OSTCHEM, Syngenta, HAEK «Енергоатом». В результаті була створена Коаліція STEM-освіти в Україні та громадська організація «Центр «Розвиток соціальної корпоративної відповідальності», що об’єднує 38 компаній. Коаліція –STEM- освіти – це платформа для об’єднання компаній , навчальних закладів, асоціацій, експертних організацій, муніципалітетів та ЗМІ заради підвищення якості STEM- освіти в Україні.              [37, 33, с.46]                                                                                    Завдання Коаліції STEM-освіти:                                                                                                  - розробка рекомендацій МОН України стосовно викладання STEM-дисциплін;                                                                                                                                                                         - реалізація програм викладання STEM- дисциплін з упровадженням інноваційних методів навчання в загальноосвітніх навчальних закладах;                             - створення можливостей для експериментальної та дослідницької роботи у навчальних закладах на сучасному обладнанні;                                                                             - проведення науково-технічних конкурсів, олімпіад, квестів, хакатонів для самореалізації найбільш талановитої учнівської та студентської молоді;                                                                                                                                                   - створення інформаційних майданчиків(сайт, соціальні мережі) для популяризації STEM-освіти                                                                                                                                            - профорієнтація учнів у напрямі STEM-професій;                                                                      - налагодження міжнародної співпраці.[89, 87, 59,50]                                                        В межах передостаннього завдання в 5-ти містах України був реалізований проект «STEM: професії майбутнього». У 2015році він охоплював 20 шкіл міста Києва, тепер у ньому можуть брати участь навчальні заклади Львова, Одеси, Харкова, Дніпра і Вінниці.                                Система вже закріплена на рівні законодавства України. Впровадження STEM-освіти здійснюється відповідно до освітніх законів України та наказів МОН України.              [90,с.33]                                                                                                                              Результати  вступних кампаній 2015-2017 років засвідчили, що в Україні природничо-математична освіта поки  що не входить до найбільш затребуваних серед абітурієнтів, а відповідно й не є державним пріоритетом. Тому розвиток цього напряму модернізації освіти є актуальним для нашої країни.                                                                                                                Не дивлячись на стрімкий розвиток даної методики освіти, можуть пройти роки поки вона буде поширена в українських школах.                                                        

4.Тлумачення поняття «STEM» та «STEM-освіта».    Одним із актуальних напрямів інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є STEM-орієнтований підхід до навчання.                                          STEM- освіта – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять. [33,37,50, 87, 89, 90]Хоча єдиного розуміння цього поняття немає, навіть там, де зародилася STEM-освіта - у США. Кожна країна визначає його самостійно. Загальним розумінням у світі є те, що така система освіти навчає дитину жити у реальному швидкоплинному світі, який постійно змінюється, вміти реагувати на ці зміни, критично мислити, бути загально розвиненою творчою особистістю. Діти, що проходять навчання за такою системою, беззаперечно стають лідерами соціуму, легко адаптуються та знаходять своє місце в житті.              Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science),технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент у поєднанні з інноваційними технологіями [33, 50, 87, 89]. Технології використовують навіть у вивченні творчих, мистецьких дисциплін. Наприклад, за кордоном музикантів навчають не тільки музикувати, але і використовувати комп’ютерні програми для створення музичних творів.                                                                                                                                             Сьогодні існує декілька варіантів цього терміну:                                          STEM=Science+Technology+Engineering+Mathemаtics (природничі науки, технологія, інжиніринг, математика).                            STEAM=Science+Technology+Engineering+Arts+Arts+Mathematics (природничі науки, технологія, інжиніринг, мистецтво, математика).                            STREAM=Science+Technology+Reading+wRiting+Engineering+Arts+Mathematics (природничі науки, технологія, читання, письмо, інжиніринг, мистецтво, математика).[33, 50, 87, 88, 89, 90]                                                                                    Взяті окремо чотири предмети STEM визначаються таким чином:                            - наука є визначенням природного світу, у тому числі законів природи, пов’язаних з фізикою, хімією, біологією, а також оперуванням або застосуванням фактів, принципів, концепцій, пов’язаних з цими дисциплінами;                                                                                                                                                                        - технологія включає в себе всю систему людей і організацій, знань, процесів і пристроїв, які входять до створення та функціонування технологічних артефактів, а також самі артефакти, тобто продукти технологічної діяльності;                                                                                                                                            - інжиніринг є сукупність знань про дизайн та створення продуктів і способу вирішення проблеми. Інжиніринг використовує поняття науки та математики, а також технологічні процеси та інструменти;                                                                      - математика вивчає закономірності і взаємозв’язки між величинами, цифрами та формами. Математика включає теоретичну математику і прикладну математику.              [89, 87]                                                                                                                                      Як бачимо, математична складова є невід’ємною в будь-якій  STEM-модифікації, а також помічаємо, що розпочатий рух впровадження STEM-освіти в Україні не обмежується певними віковими рамками для учнів.               У  Проекті Концепції STEM-освіти в Україні зазначається «STEM-освіта-категорія, яка визначає відповідний педагогічний процес (технологію) формування і розвиток розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку праці. STEM- освіта здійснюється через міждисциплінарний підхід у побудові навчальних програм закладів освіти різного рівня.» [66]                                                                      На міжнародному рівні визначено наступні ключові заяви, з якими не можуть не погодитися українські фахівці:                                                                                                  - STEM - освіта – має починатися з раннього дошкільного віку і продовжуватися в студентські роки.                                                                                                                - Мова науки – англійська. Найбільш значимі наукові ресурси публікуються англійською мовою, у 60 з 196 країн світу англійська має статус офіційної мови.                                                                                                                                                          - Гендерний підхід у навчанні: потрібні програми STEM-освіти для дівчаток.                                                                                                                                                                                      - STEM  - освіта має будуватися на патріотизмі і любові до своєї країни.              - Наука повинна захоплювати, займатися наукою має бути цікаво, доступно і радісно.[59, 33,87, 89]

 5. Мета, цілі та завдання STEM-освіти.     Мета STEM – освіти – підготовка учнів до післяшкільного навчання і працевлаштування відповідно до вимог 21-го століття.[66]                                          Головна мета STEM - освіти – полягає у формуванні і розвитку розумово – пізнавальних і творчих якостей молоді, рівень яких визначає конкурентну спроможність на ринку праці; удосконаленні науково-дослідної та інженерної освіти в навчальних закладах.[66, 88]                                                        Цілями STEM-освіти є:                                                                                                                                            - збільшення кількості школярів, що виявляють інтерес до технічної творчості, нових технологій, досліджень у міжпредметних суміжних галузях;              - розвиток умінь і формування навичок у молодих інноваторів (креативність, уміння бачити і розв’язувати проблеми. Уміння працювати в команді, комунікативні навички);                                                                                                                              - підтримка наукової, технічної та інженерної складових в додатковій освіті школярів та розширення можливостей доручення учнів до роботи у природничо-наукових та інженерних лабораторіях, надання їм доступу до сучасного обладнання та інноваційних програм;                                                                                    - мотивація учнів старших класів до продовження освіти в науково-технічній та інженерній сферах, ознайомлення їх з новими технологіями;                            - популяризація винахідницької та науково-дослідницької діяльності;               -проектно-орієнтоване навчання школярів під керівництвом молодих вчених та інженерів і формування експертної спільноти з оцінки результатів діяльності STEM-центрів регіонального, обласного і районного рівнів;                                          - створення умов для адаптації і впровадження інноваційних програм, створених за участі провідних промислових і конструюючи підприємств або організацій, пов’язаних з програмами додаткової освіти для школярів.[87? 89]                                                                                                                                                                        Основним завданням STEM – освіти є:                                                                                                  - формування найбільш затребуваних на ринку праці ХХІ ст.. компетенцій і навичок:                                                                                                                                                          - готовність до розв’язання складних (комплексних ) практичних проблем. Які виступають у вигляді суперечливої ситуації ( «знаю що, не знаю як»), тобто відомо, що потрібно отримати, але невідомо, як це зробити;                            - критичне мислення – уміння розуміти логічні зв’язки між ідеями, визначати, будувати й оцінювати аргументи, виявляти невідповідності і помилки в міркуваннях та ін..;                                                                                                                              - креативність – готовність і здатність до творчості, яка виявляється як і в продуктах діяльності, так і у мисленні, спілкуванні, почуттях;                                                        - організаційні здібності ;                                                                                                                              - уміння працювати в команді;                                                                                                                - емоційний інтелект – здатність ідентифікувати та управляти своїми власними емоціями та емоціями інших людей;                                                                                                  - оцінювати проблеми і приймати рішення – здатність до визначення проблеми, множини можливих шляхів її вирішення, оцінювання витрат…;                            - здатність до ефективної взаємодії, уміння спілкуватися з різними людьми;                                                                                                                                                                                      - уміння домовлятися;                                                                                                                                            - когнітивна гнучкість – розумова здатність до швидкого переходу від однієї думки до іншої, одночасне розглядання конкретного об’єкта або складної проблеми в декількох аспектах;                                                                                                                - різнобічний розвиток  індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей у природничо - математичній сфері, формування ціннісних орієнтацій, задоволень і потреб;                                                                                                  - становлення у підростаючого покоління цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, виробництво;                                                                      - формування соціально-компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;                                                                                                                                                          - виховання в особистості любові до праці, забезпечення умов для її життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією.[66]                                            STEM - освіта – це творчий простір світогляду дитини, де вона не тільки готується до дорослого життя, а й повноцінно реалізує свої потреби. Тому вся діяльність щодо впровадження STEM-освіти вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості. [66]                                                                                     6. Впровадження STEM в освітній процес.                                                                      STEM - освіта в Україні здійснюється на трьох рівнях:                                                        - формальна ;                                                                                                                                                          - неформальна;                                                                                                                                                          - інформальна.[66, 37, 90, с.34]                                                                                                  Структура STEM- освіти визначається Державним стандартом загальної середньої, позашкільної, дошкільної, вищої освіти та спеціалізованими стандартами STEM-освіти.                                                                                    Основними ланками впровадження STEM-освіти в Україні є:                                          -  початкова – здійснюється у дошкільних навчальних закладах, початковій школі та закладах позашкільної освіти, які займаються початковою науково-технічною творчістю;                                                                                                  - базова – включає в себе освіту учнів 5-9 класів у закладах різних типів;                                                                                                                                                                                      - профільна – здійснюється на базі профільних класів та у профільних навчальних закладах; закладах, що на експериментальному рівні впроваджують STEM-  освітні програми через зміст інваріативної складової навчального плану, її варіативного компоненту, позакласну, виховну роботу, організовані проекти, конкурси, змагання та інші заходи, що не суперечать цілям і завданням STEM- освіти;                                                                                                                              - вища/професійна – підготовка фахівців різних STEM- професій на базі вищих навчальних закладів;                                                                                                                                            - педагогічна – підготовка вчителів та інших членів педагогічних колективів до викладання STEM-освітніх курсів.[66, 88.89]                                            В системі загальної середньої освіти виокремлюється 3 етапи реалізації напряму STEM через певну інтеграцію традиційних навчальних предметів і курсів математики, фізики, хімії, біології, географії, астрономії, технології на кожному з етапів навчання.              [66]                                                                                                                              1. Початкова школа. Основне завдання-стимулювання допитливості і підтримки інтересу до навчання і пошуку знань, мотивація до самостійних досліджень, створення простих приладів, конструкцій тощо. Шляхом проведення навчальних екскурсій, днів науки, творчості, винахідництва,впровадження проектного навчання має здійснюватися формування навичок дослідницької діяльності, закладання основ обізнаності зі  STEАM- галузями  професіями; стимулювання інтересу учнів до подальшого опанування курсів, пов’язаних зі STEAM.                                          2.Середня школа. Основне завдання-викликати у дитини стійку цікавість до природничо-математичних наук, дати сукупність практично важливих знань, необхідних для подальшого життя людини у техносфері, глибокого розуміння екології і природи в цілому. Залучення до  дослідництва, винахідництва, проведення інтегрованих уроків, тематичних тижнів, навчальних практик, реалізація міждисциплінарних  проектів, участь у спеціалізованих гуртках, конкурсах, фестивалях, що дозволить збільшити відсоток тих, хто стане талановитим ученим, дослідником Збільшується поінформованість учнів зі STEM- предметів і професій, а також академічних вимог у STEM- областях  і професіях.                                                                                                  3.Старша школа. Основне завдання-сприяння свідомому вибору подальшої освіти STEM профілю, поглиблена підготовка з груп предметів STEM (профільне навчання), освоєння наукової методології, пропонуються курси із конкретними освітніми проектами, реалізація яких включає в себе використання STEM- компетентностей, які учень отримав в базовій школі; готує учнівську молодь до успішної післяшкільної зайнятості та освіти.[66]              Звичайно, STEM-технології доцільно реалізувати у класах із природничо-математичним та технологічним профілями в старшій школі, коли відбувається вибір учнями основного профілю навчання. При цьому , навчальний процес необхідно акцентувати на профорієнтаційній діяльності, спрямованій на успішне застосування отриманих знань у визначених STEM-галузях, створенні технологічних стартапів, що базуються на сучасних технологіях, у тому числі, пов’язаних із програмуванням, робототехнікою тощо.                                                                                                                                                                                      STEM - підходи до навчання передбачають поступове нарощення самостійної діяльності учнів:                                                                                                                                            -  у 1-5 класах стимулювання учнів до проведення пошукової роботи під керівництвом вчителя;                                                                                                                                             - у 6-8 класах спроби проведення дослідницьких робіт на основі навчального матеріалу з програми (виконати всі етапи наукового дослідження і самостійно отримати новий для них факт);                                                                      - у 8-9 класах самостійне дослідження теми, що виходить за межі програмного матеріалу. Учні працюють самостійно і лише інколи радяться з вчителем. Результат – написання і захист роботи на МАН, участь у творчих конкурсах і фестивалях.                                                                                                                                            - у 9-12 класах наукове дослідження за обраною темою, досягнення практичного результату, розробка Startup.[87, 37, 89]             

7. STEM-освітні технології навчання та їх можливе співвідношення із традиційними методами.                                                                                                                                             Найважливішою умовою, яку висуває сучасне суспільство до школи, є конкурентоспроможність випускника, набуття ним таких якостей, як самостійно, критично і творчо мислити; грамотно працювати з інформацією (вміти збирати певні факти, аналізувати їх, робити грунтовні об’єктивні висновки; вирішувати певні задачі), адже сьогодні – це один із найважливіших чинників успішної людини. Саме тому важливо формувати в учнів основні компетентності з кожного предмету, адже вони спрямовані на формування саме практичних навичок.                                                                                                  В основі традиційного навчання лежить комунікативна модель, згідно з якою процес навчання розглядається як обмін інформацією між вчителем та учнями, увага акцентується на запам’ятовування і відтворення (схема 1 ). Схема 1

             Функція вчителя – інформаційна і контролююча. Учень використовує книги, в основному, для домашньої роботи (схема2).

Схема 2

 Важко не погодитися з Володимиром Співаковським, президентом корпорації «Грант», ініціатором інновацій в українській освіті, що процес навчання в сучасних умовах повинен відбуватися інакше: «Раніше було так: взяв підручник, знайшов параграф, вивчив тему, вирішив пару завдань, запам’ятав формули, здав залік, отримав оцінку…, все забув, перейшов до наступного параграфу.[70]                                                                                                                                            Тепер повинно бути інакше. Отримав індивідуальну задачу, склав список джерел інформації, добув їх, профільтрував на достовірність, зіставив між собою цифри і думки, вибрав потрібні, приступив до конструювання нового знання. Отримав результат, презентував його соціуму (вчителю, однокласникам), заробив багатовекторну оцінку у вигляді індексу своїх власних особистісних досягнень. І приступив до наступного завдання. Це інша технологія… У підсумку кожен школяр розвиває системне , критичне і позитивне мислення, зв'язок конкретного з абстрактним, Це і є ті компетенції, про які всі говорять… І тоді мало-помалу вийде абсолютно нова система освіти, коли знання будуть плавно переходити в вміння,  вміння – в навички, навички – в компетентність,  компетентність – в особистісний ріст, особистісний ріст – в розум, кмітливість і перспективу успішного життя».[70]               Тому, в порівнянні з традиційною освітою, при впровадженні в освітній процес STEM-навчання змінюється звична для нас форма викладання, коли урок побудований навколо вчителя. За STEM-методикою, в центрі знаходиться практичне завдання чи проблема. Учні вчаться знаходити шляхи вирішення не в теорії, а прямо зараз шляхом спроб та помилок.                                             STEM-освіту часто називають «навчанням навпаки», «перевернутою освітою». І все тому, що шлях  «від теорії до практики» у STEM зазвичай зворотний: спочатку практика (придумування та конструювання пристроїв і механізмів…), а вже потім, у процесі цієї діяльності, - опанування теорії і нових знань. « Перевернуте навчання» передбачає зміну ролі вчителів, які здають свої передові позиції на користь більш тісної співпраці та спільного внеску в навчальний процес (таблиця1).                                                                                                                                             

                                                                                                        Таблиця1  

	Традиційний підхід	«Перевернений» підхід
Учень	Робота за схемою «послухай – запам’ятай - озвуч»	Відповідальність за власне навчання. Взаємодія з усіма учасниками навчального процесу. Осмислене навчання.
ІКТ	Використання технологій та веб - інструментів у навчанні.	Зміна методів та форм роботи засобами ІКТ.
Вчитель	Передача знань, утримання дисципліни	Конструювання навчальної ситуації. Формування в учнів відповідальності за навчання.
Методи	Пасивні методи подачі навчального матеріалу: від вчителя до учня.	Активні й інтерактивні методи навчання. Особистісно орієнтований підхід.
Структура навчального матеріалу	Подача теоретичного матеріалу від вчителя. Недостатньо часу на закріплення.	Удома ознайомлення з теоретичним матеріалом, в аудиторії вирішення та обговорення теми.
Роль вчителя	Передає готові знання. Демонструє, розміщує, публікує, розробляє. Супроводжує навчання та контролює.	Супроводжує навчання, проектує навчальну ситуацію.   Виступає менеджером процесу пошуку та конструювання нових знань.
Роль учня	Передає готові знання, запам’ятовує та відтворює їх.	Вчиться знаходити шляхи вирішення проблеми не в теорії, а прямо зараз шляхом спроб та помилок. Має набагато більше автономності. Приймає власні рішення та бере за них відповідальність. Реалізує вивчене на практиці.

         

Українські реалії, окремі практики та перспективи впровадження такого підходу, тобто характеристика змін, які мають відбутися під час переходу до STEM-навчання подано у таблиці 2[37].              

                                                                                                   Таблиця .2                            

Реалії	Перші кроки	Результати
окремі предмети базові знання придбання знань лекційна система навчання низький рівень мислення грамотність повністю прописаний підхід до навчання	часткова інтеграція застосування знань розв’язування завдань навчання моделюванням середній рівень мислення компетентність частково прописаний підхід до навчання	повна інтеграція синтез знань робота з проектами дослідницький підхід у навчанні високий рівень мислення досвідченість відкритий підхід до навчання

 

Потрібно відмітити такі переваги STEM-освіти:     по-перше, за STEM методикою, в центрі уваги знаходиться практичне завдання чи проблема. Учні вчаться знаходити шляхи вирішення не в теорії, а прямо зараз шляхом спроб і помилок;                                                                                                  по – друге, STEM-освіта – це творчий простір світогляду дитини, де вона не тільки реалізовує свої потреби, а й готується до дорослого життя у соціумі, роблячи усвідомлений вибір майбутньої професійної діяльності;              по – третє, на відміну від класичної, в нашому розумінні, освіти, за STEM, дитина отримує набагато більше автономності. На процес навчання набагато менше впливають стосунки, що склалися між учнем та вчителем, що дає можливість більш об’єктивно оцінювати прогрес. За рахунок такої автономності, дитина вчиться бути самостійною, приймати власні рішення та брати за них відповідальність;                                                                                                                по-четверте, уроки за STEM-технологією дозволяють не тільки вивчати теоретичний матеріал. Але і закріплювати знання за допомогою можливостей практичного застосування різноманітних завдань, які можуть бути настільки цікаві, що їх трудність не викликатиме неприйняття у учнів.[87, 89]                                            Cаме  розв’язання  проблем і завдань, з якими учні можуть стикатися у своєму побуті, є запорукою того, що випускник школи буде пристосований до життя, підвищиться його мотивація до навчання, оскільки він бачитиме для чого воно здобувається. До того ж, таке навчання сприяє профорієнтації учнів, скеровує їх на здобуття потрібних нашій державі професій, які, на даний момент. Не є такими популярними серед дітей.                                                                       Руфат Азізов (генеральний директор Unimetal Group: «Освіта нового покоління») визначив 10 переваг STEM-освіти над традиційною:              1.Інтегроване навчання по «темах», а не по предметах.                            2.Застосування науково-технічних знань в реальному житті.              3.Розвиток навичок критичного мислення і розв’язання проблем.                            4.Підсилення  впевненості у своїх силах.                                                                      5.Активна комунікація і командна робота.                                                        6.Розвиток інтересу до технічних дисциплін.                                                        7.Креативні й інноваційні підходи до проектування (STEM –навчання включає шість етапів: проблема (питання, задача), обговорення, конструювання, дизайн, тестування і розвиток).                                                                      8.Місток між навчанням і кар’єрою.                                                                      9.Підготовка дітей до технологічних інновацій життя.                                          10.STEM як доповнення до шкільної програми.[37, 87, 89]

 8. Засоби STEM-навчання.       Реалізація ідей STEM-освіти потребує використання таких засобів, які допоможуть краще засвоювати науково-технічні знання, розвиватимуть навички критичного мислення, стимулюватимуть інтерес учнів до інженерних і технічних спеціальностей.                                                                                                  Засоби STEM-навчання –  це сукупність обладнання, ідей, явищ і способів дій, які забезпечують реалізацію дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності у освітньому процесі. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, практичну, креативну, контрольну.                                                                                                                                                          Види              засобів STEM-навчання досить різноманітні, їх склад залежить від рівня розвитку науки, техніки та інформаційних технологій:                                                        - друковані методичні засоби: підручники, електронні підручники. Навчальні посібники, картки-завдання, навчальні інструкції, навчальні алгоритми;                                                                                                                                                                                      - наочне приладдя: натуральне – обладнання, прилади, інструменти, матеріали, зразки тощо; образне (зображувальне) – фотографії, репродукції картин художників, плакати;  знаково – символічне – знакові моделі. Графіки, схеми, таблиці;                                                                                                                                            - технічні засоби навчання: інформаційні – відеоапаратура (комп’ютери, мультимедійні технології, кінопроектори, проекційні екрани різноманітних моделей, слайдпроектори, інтерактивні дошки, проекційні столики тощо) та контролюючі – тренажери, прилади для діагностики процесів.[50, 37, 89]                                                                                                                                            Використання засобів STEM-освіти дає можливість учням здійснювати проектну та дослідницьку діяльність, засвоювати науково-технічні знання, розвивати навички критичного мислення.                                                                                                  Найбільш поширені засоби, що використовуються у STEM- освіті: конструктори, робото-технічні системи, електронні пристрої, відеоігри, 3D-принтери, моделі, що використовуються у авіамоделюванні, лабораторні   прилади тощо.              [50]                                                                                                                                            Об’єктивна необхідність використання  засобів STEM-освіти зумовлена їх суттєвим впливом на процес розуміння і застосування інноваційних технологій.                                                                                                                                                                                       Отже, завданням сучасної освіти є впровадження STEM- освіти та створення педагогічних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, самостійного критичного мислення .                                                                       Впровадження в освітній процес методичних рішень STEM-освіти дозволить поєднати науку зі шкільними знаннями, сформувати в учнів найважливіші  характеристики, які визначають компетентного фахівця:                            - уміння побачити проблему;                                                                                                                              - уміння побачити в проблемі якомога більше можливих сторін і зв’язків;                                                                                                                                                                                      - уміння сформулювати дослідницьке запитання і шляхи його вирішення;                                                                                                                                                                                      - гнучкість як уміння зрозуміти нову точку зору і стійкість у відстоюванні своєї позиції;                                                                                                                                            - оригінальність, відхід від шаблону;                                                                                                  - здатність до перегрупування ідей та зв’язків;                                                                                    - здатність до абстрагування або аналізу;                                                                                                  - здатність до конкретизації або синтезу;                                                                                                  - відчуття гармонії в організації ідеї.[90, 66,88]                                                                                                                                           

   

Використана література

1.Антикуз Е. В. Использование метода проектов в преподавании астрономии./ Е. В. Антикуз // Фізика в школах України.-2015-№8(20)-с.11-20.                                                                                                                                                                         2.Антикуз О.В. Вивчаємо фізику разом. Навчальний проект./ О. В. Антикуз//Фізика в школах  України.-2013-№15-16(235-236)-вкладка.                            3 Антикуз  О. В. Навчальні проекти  з фізики.7-9 класи./О. В. Антикуз.- Х: Вид. група «Основа», 2018-128 с.                                                                        4. Безперстова Л. С. Дослідницька діяльність./Л.С. Безперстова// Фізика в школах України.-2014-№7-8(251-252)- вкладка «Фаховий сервер » №28.                                                                                                                                                          5.Бондаренко А. Ю. Розвиток творчого потенціалу школярів через науково-дослідну роботу./А.Ю.Бондаренко//Педагогічна майстерня.-2015-№1-с.4-11, №2-с.7-15.

6.Бондаренко С. Ю. Формування в учнів ключових компетенцій у процесі науково-дослідної та проектної діяльності ./С.Ю. Бондаренко//Педагогічна майстерня.-2012-№9(21)-с.2-7.

7.Бондарчук Т.В. Розвиток креативності учнів./Т. В. Бондарчук//Фізика в школах України.-2014-№11-12-с.2-9.

8.Бохан М. Мініпроекти в процесі викладання математики./М. Бохан//Математика. -2005-№29-39(329-330)-с.1-3.

9. Бутенко Т. І. Особливості підготовки й проведення уроків дослідницького характеру (методикою М. М. Поташенка)./Т. І. Бутенко//Фізика в школах України.-2012-№18(214)-с.16-21.

10.Василенко С. Проект «Математика-наука прикладна». 5 клас./С. Василенко,Т. Шубіна//Математика.-2008-№7(451)-с.1-3.                           

11. Васильєва Д. В. Збірник задач з математики. 5-9 класи: Наскрізні лінії компетентностей та їх реалізація./Д. В. Васильєва, Н. І. Василюк.-К.: Вид.дім. «Освіта», 2017-112 с.                                                                                                  

12.Васильєва Д. В. Математика. 5 клас: Розробки уроків та методичні рекомендації. Розвиток дослідницьких навичок./Д. В. Васильєва.-К.: Вид.дім «Освіта», 2017-48 с.                                                                                                                               13. Васильєва Д. В. Я дослідник. Математика. 5 клас: Робочий зошит учня./Д. В. Васильєва.-К.: Вид. дім «Освіта», 2017-64 с.                           

14.Віктор П. А. Науково-дослідницька екологічна експедиція./П.А. Віктор,Л.І. Ятвецька//Фізика в школах України.-2014-№3(03)-с.25-27.

15.Возняк Г. Прикладні задачі : від теорії до практики./Г.Возняк, О.Возняк.-Тернопіль: Мандрівець,2003-136 с.

16.Возняк Г.М. Прикладна спрямованість шкільного курсу математики. Розвязування екстремальних задач./Г.М. Возняк, К.П. Маленюк.-К: Рад. шк., 1984-80 с.

17.Вольянська С.Є. STEM-освіта/С.Є.Вольянська//Довідник сучасного педагога.-Х.: Вид.група «Основа», 2016-с.124-125.                           

18.Геометрія. Квести.5-11 класи./О.Бакал, С.Баранова, В. Волошин та ін., упоряд. Семібаламут О., Кирдей І.-К.: Вид дім «Перше вересня». 2017-112 с.

19.Гонтарєв Ф.Ф. Формування технічного світогляду./Ф.Ф. Гонтарєв, Ф.С. Познанський//Фізика в школах України.-2013-№10(230)-вкладка «Школа для вчителя»,№45.

20.Губанова О. Формуємо пошуково-дослідницькі компетенції учнів./О. Губанова//Математика.-2005-№35(335)-с.1-4.

21.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.//Математика в школах України.-2012-№6(342)-с.2-9,Фізична газета.-2012- №2-с.3, Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України-2012-№4-5, лютий-с.3-56              .

22.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти: від теорії до практики( у запитаннях та відповідях)./Уклад. І. С. Маркова, В. І. Садкіна.//Математика в школах  України .- 2016-№27(507)-с.4-7.

23.Желтуха Т.В. Застосування проблемно-пошукової технології для формування критичного мислення на уроках математики./Т.В. Желтуха//Математика в школах України.-2014-№34-36-с.28-35.

24.Журавльова Р.В. Метод проектів./Р.В.Журавльова//Фізика в школах України.-2014-№13-14(257-258)-с.,№15-16(259-260)-с.2-9.                            25. Закон України «Про освіту»./ Вісник.-2017-№2(81)-с.7-103.

25.Засипко А.В. Пізнавальні компетентності та між предметні зв’язки./А.В.Засипко//Фізика в школах України.-2014-№11-12-с.20-23.                            26. Засипко А. В. Інноваційні форми і методи позакласної роботи.// Математика в школах України. Позакласна робота.-2015-№1-с.2-5.

27.Каплун С.В. Фізичний практикум у класі та вдома. 9 клас./С.В.Каплун, В.Г. Решетняк .- Х: Веста: Ранок, 2006-80с.

28. Карпова Л.Б. Домашні міні-проекти з природознавства. Розділ «Всесвіт». 5 клас./Л.Б. Карпова//Фізика в школах України.-2014-№13-14(257-258)-с.9-12.

29.Карпова Л.Б. Навчальні та інноваційні навички ХХІ століття. /Л.Б.Карпова//Фізика в школах України.-2013-№7-с.22-24.

30.Карпова Л.Б. Розвиток критичного мислення./Л.Б.Карпова//Фізика в школах України.-2013-№10-с.26.

31.Кириленко М.І. Фізика, МАН та електротехніка./М.І. Кириленко//Фізика в школах України.-2014-№1-2-с.26-32.

32. Кириленко С. Поліфункціональний  урок у системі STEM-освіти: теоретико-методологічні та методичні сегменти./С.Кириленко,О.Кіян//Рідна школа.-2016-№4-с.50-54.

33.Коваленко О. STEM- освіта: досвід упровадження в країнах ЄС та США ./О.Коваленко, О.Сапрунова.//Рідна школа.-2016-№4-с.46-49.

34.Коваль Н. Квести на уроках фізики./Наталія Коваль.-К.: Вид. дім «Перше вересня», 2017.-120 с.

35.Колтовська О. Прикладна спрямованість шкільного курсу математики./Олена Колтовська//Математика.-2008-№3(447)-с.1-6.

36.Компанець Н.В.Профорієнтаційна робота на уроках фізики./Н.В.Компанець//Фізика в школах України.-2015-№17-18(285-286)-с.38-43.

37. Корнієнко О.Р. Про актуальність запровадження STEM-навчання в Україні.[Електронний ресурс]./О.Р.Корнієнко-Режим доступу: //http:elenakornienko.blogspot.com/2016/02/stem.html.-Назва з екрана.

38.Кравченко Т.В. Інтеграційні аспекти викладання фізики./Т.В.Кравченко//Фізика в школах України.-2013-№18-с.2-4.

39.Кравченко Т.В. Інтеграція фізики й інших предметів./Т.В.Кравченко//Фізика в школах України.-2012-№21(217)-с.11-12                                                                                                                                                          40.Кравченко Т.В. Розвиток креативного мислення./Т.В.Кравченко, В.М.Стьопіна//Фізика в школах України.-2015-№9-10-с.16-18.

41.Крайня Л.А. Створення умов для формування креативних умінь і навичок./Л.А.Крайня//Фізика в школах України. Позакласна робота.-2014-№12-с.5-16.

42.Кривицька О.В. Дослідницькі методи .З історії впровадження дослідницької технологіях./О.В.Кривицька//Фізика в школах України.-2015-№13-14(281-282)-с.18-27.

43.Кривороженко Г.О. Навчальний проект «Фізика і медицина»./Г.О.Кривороженко//Фізика в школах України.-2013-№4(224)-с.31-35.

44. Кутателадзе О.В. Крок у майбутнє. Організація дослідницької діяльності учнів./О.В.Кутателадзе//Математика в школах України. Позакласна робота.-2013-№10-с.2-5.

45 Лабковськиий В.Б. Фізика після уроків. Матеріали для організації профільного  навчання. І частина. -Х: «Основа», 2004-128 с.

46. Лазоренко Т.І. На гостині у казковій задачі. Міні-проект для учнів 5 класу./Т.В. Лазоренко//Математика в школах України.-2014-№27(435)-с.19-24.

47. Мазур С.В. Розвиток експериментальних і дослідницьких навичок учнів./С.В. Мазур//Фізика в школах України.-2014-№9-10(253-254)-с.17-20.

48. Максимович З.Ю. Проектна технологія (теорія, досвід)./З.Ю.Максимович, Л.В. Варениця, М. М. Білик//Фізика в школах України.-2013 №20(240),№22(242),№23-24(243-244),вкладка «Школа для вчителя».

49.Математика. Навчальна програма для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.//Математика.-2017-№14(818)-с.4-22.

50.Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017-2018 навчальний рік.(Лист ІЗМО № 21. 1/10-1470 від 13.07.17 року).

51. Міжпредметні зв’язки під час вивчення фізики в середній школі. Пос. для вчителів. За ред. О. В. Сергєєва.-К: Рад. шк.,1979-118 с.

52. Михальчук В.М. Міжпредметні зв’язки./В.М. Михальчук//Фізика в школах України.-2014-№11-12-с.9-11.

53.Моделі в геометрії. Виготовляємо моделі власноруч./Укладач Н.М.Повзло//Математика в школах України.-2014-№1-2(409-410)-с.63-71.

54.Молчанова Т.В. Теория функции в терминах примитивных бытовых приборов./Т.В.Молчанова//Математика в школах України.-2014-№27(435)-с.2-7.

55.Осипова М.В. Використання між предметних зв’язків у викладанні фізики./М.В. Осипова//Фізика в школах України.-2012-№9-10,вкладка.

56.Охрименко Н.О. Розвиток креативного мислення учнів у процесі пізнавальної діяльності./Н.О. Охрименко//Фізика в школах України. Позакласна робота.-2014-№6(06)-с.11-15.

57. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів України + опис ключових змін. Математика. Інформатика. 5-9 класи.-К.: Вид. дім «Освіта», -2017-56 с.                                                                                                  58.Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів України + опис ключових змін. Фізика. Природознавство. 5-9 класи.-К.: Вид. дім «Освіта»,2017-48 с.                                                                                                               

59.Наказ МОН України №188 від 29.02.2016 р. «Про створення робочої групи з питань впровадження STEM- освіти в Україні».[Електронний ресурс].-Режим доступу: mon.gov.ua.                                          60.Панченко С.Ю. Розвиток міжпредметних  компетентностей учнів на уроках математики./С.Ю. Панченко//Математика в школах України.-2017-№22-24(538-540)-с.80-88.

61. Пелагейченко М.Л. Метод проектів. Структура та типологія шкільних проектів./М.Л.Пелагейченко//Педагогічна майстерня.-2012-№7(19)-с.16-22.

62.Пелагейченко Л.М. Метод проектів. Історія розвитку./Л.М. Пелагейченко//Педагогічна майстерня.-2012-№6(18)-с.9-14, №8(20)- с.26-32.

63.Погрібна Л.А. Практичне спрямування математики./Л.А. Погрібна//Математика в школах України.-2014-№15(423)-с.30-36.

64. Полевська Л.О. Про інтегровані уроки./Л.О.Полевська//Фізика в школах України.-2013-№11-12-с.31-34.

65.Применко Л.Л. Використання технології проектів./Л.Л. Применко//Педагогічна Житомирщина.-2009-№1(49)-с.68-70.

66. Проект Концепції STEM – освіти в Україні[Електронний ресурс].mk-kor.at.ua/STEM/ STEM_2017.pdf

67.Пугач І.О. Екологічне виховання дітей. Навчальний проект./І.О.Пугач//Фізика в школах України.-2013-№4(224),вкладка.

68. Пупенко О.М. Формування цілісного світогляду учнів засобами інтеграції навчальних дисциплін./О.М. Пупенко//Математика в школах України .-2012-№22-24-с.29-33.

69. Рафальська О.Д. Метод проектів./О.Д. Рафальська//Математика в школах України. Позакласна робота.-2012-№9(210)-с.5-11.                                                        70. Роміцина Л. В. Математична освіта - освіта для життя./Л. В. Роміцина//Житомирщина педагогічна. Електронний науково-методичний журнал.-16.08.2017-№3(7).             

71.Савкіна Т.С. Диференційований підхід: інтеграція біології та фізики./Т.С. Савкіна,О.С.Сорока//Фізика в школах України.-2015-№23-24-с.41-44.

72.Савкіна Т.С. Міжпредметна інтеграція як спосіб формування предметних компетентностей./Т.С. Савкіна, В.І.Войцеховська//Фізика в школах України.-2015-№9-10-с.2-7.

73.Савкіна Т.С. Підвищення якості навчання фізики шляхом пошукової діяльності./Т.С.Савкіна//Фізика в школах України.-2014-№9-10(253-254)-с.15-16.

74.Сергеев А.В. Наблюдения учащихся при изучении физики на первой ступени обучения. Пос. для учителей./А.В.Сергеев-К.:Рад.шк.,1987-152с.

75.Собчишин Г. Інтеграція математики з іншими навчальними дисциплінами./Галина Собчишин//Математика.-2010-№11(551)-с.1-6.

76.Стрельникова Т. Что такое STEAM-образование? [Электронный ресурс]/Т.Стрельникова.- Режим доступа: http://www.unikaz.asia/ ru/content/chto-takoe-steam-obrazovanie.-Название с экрана.

77.Стукал В.В. Формування життєво важливих компетенцій на уроках фізики./В.В. Стукал//Фізика в школах України.-2013-№15-16(235-236)-с.52-60.

78.Сухобоченкова Є.Н. Профорієнтаційна робота на уроках фізики . /Є.Н.Сухобоченкова//Фізика в школах України.-2008-№3(103)-с.6-11.

79. Сухобоченкова О.М. Рекомендації з підготовки науково-дослідницької роботи./О.М. Сухобоченкова//Фізика в школах України. Позакласна робота.-2014-№7(07)-с.2-4.

80. Терешин Н.А. Прикладная направленность школьного курса математики. Кн. для учителя./Н.А. Терешин.-М.: Просвещение, 1990-96 с.

81. Трушкова Т.С. Використання міжпредметних зв’язків для розвитку пізнавальних інтересів учнів./Т.С. Трушкова//Фізика в школах України. Позакласна робота.-2016-№2-с.23-28.

82. Трушкова Т.С. Міжпредметні  зв’язки та розвиток пізнавальних інтересів учнів./С.Т. Трушкова//Фізика в школах України.-2016-№13-14-с.35-39.

83.Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. Метод проектів. Компютерні технології. Розвивальне навчання./Уклад. І.С. Маркова.-Х.: «Основа»: «Тріада+», 2007-114с.                                                                     

84. Чуйко О.В. Використання методу проектів на уроках та в позаурочний час./О.В. Чуйко//Фізика в школах України.-2008-№11-12(111-112)-с.2-5.

85. Шоман Н.Ф. Психолого-педагогічна суть поняття «навчальний прект»./Н.Ф. Шоман//Педагогічна майстерня.-2012-№7(19)-с.23-26.

86. Шубіна Т. Проектна діяльність як важливий аспект компетентнісної освіти учнів./Т.Шубіна//Педагогічна Житомирщина.-2013-№4(72)-с.45-48.

87.Шулікін Д. STEM-освіта[Електронний ресурс]./Д. Шулікін. -Режим доступу:http://iteach.com.ua/news/mass-media/?pid=2621/-Назва з екрана.

88. Як надати нашим дітям STEM-освіту. 8 кроків до успішного майбутнього.Режим доступу:http://vynahidnyk.org/arhiv-novyn-ta-podiy/STEM.html.-Назва з екрана.

89.STEM-освіта.[Електронний ресурс].-Режим доступу:http://www.imzo.gov.ua/stem-osvita/.-Назва з екрана.

90. STEM-освіта-шлях до майбутнього.//Математика в школах України.-2017-№27 (543)-с.32-35.