Теоретичні засади формування міжпредметних зв’язків на уроках географії

Теоретичні засади формування міжпредметних зв’язків на уроках географії

Шкільна географія в наш час представлена двома практично не зв’язаними дисциплінами – фізичною географією і соціально-економічною, що тяжіють до блоків, відповідно, природничих і гуманітарних наук. У зв’язку з цим принципи інтеграції проявляються у двох площинах: з одного боку, принцип внутрішньої інтеграції географії в єдину шкільну дисципліну, а з іншого – принцип інтеграції географії з частиною суспільних наук.

Принцип історизму вимагає представлення школярам районів Землі як «чинних особистостей її історії», в якій є народження, розквіт, старіння, а з часом і загибель. Часова складова повинна увійти у шкільну географію, де бракує історичного погляду на ландшафт як на продукт саморозвитку природи і її взаємодію із суспільством.

Принцип системності. Географічні знання будуються у школі “горизонтально”. Наприклад, учень, який не знає нічого про Францію, може без перешкод вивчити все про Іспанію, для того, щоб зробити географічні знання динамічнішими і забезпечити їм наступність, необхідно: по-перше, сконцентрувати увагу на об’єктивно притаманних об’єкту географії внутрішніх взаємодіях; по-друге, концентрувати увагу на глобальних узагальненнях, відштовхуючись від попереднього матеріалу; по-третє, забезпечувати країнознавчий матеріал аналогіями і протилежностями.

Принцип варіативності. У 11 класі бажано було б вивчати курс «Загальна географія», який повинен бути наповнений матеріалом основних категорій географічної науки. Курс має бути інтегруючим для дисциплін суспільствознавчого циклу, обох гілок географії і частково природознавства. Саме з таких позицій необхідно виходити створюючи нову концепцію шкільної географії.

Проблема виховання інтересу до географічних знань на уроках географії – це вимога часу, це формування в свідомості учнів цілісної системи знань про природу, інтеграція економічних та природничих  знань, що сприяє ознайомленню учнів з сучасними науковими підходами до пізнання світу, оволодінню основами наук про природу і людину, прищепленню дбайливого ставлення до природи, охорони навколишнього середовища.

Важливо відзначити, що шкільній географії належить сьогодні  найголовніше значення в процесі інтеграції навчальних дисциплін,що стосуються сфери регулювання відносин людини й навколишнього середовища. В епоху інформатизації потрібне вже не стільки логічне, скільки синтетичне мислення.

На уроках математики різноманітні обчислення, побудова графіків, діаграм, таблиць часто пов’язані з вивченням міграційних процесів і демографічних змін, динаміки промислового й сільськогосподарського виробництва, із зіставленням розміру територій різних країн світу (довжина кордонів, географічні координати, площа - у квадратних кілометрах і метрах), з вимірюванням морських, сухопутних і повітряних туристичних трас тощо.

Під час вивчення радіоактивності на уроках фізики з’ясовується роль і значення радіоактивності: не лише де використовуються радіоактивні речовини, але й де та в яких країнах видобуваються та як виробляються.

Знання, отримані на уроках хімії, можна використовувати й під час вивчення теми «Хімічна промисловість» у 9, 10 класах. Можлива форма проведення уроку разом з учителем хімії.

Тема «Формування політичної карти світу» у 10 класі передбачає глибокі знання історії.

Познайомитися й «подружитися» з географією допоможуть популярні вірші, пісні, уривки з літературних творів.

Вивчення окремих тем на інтегрованих уроках може стати основою системного, внутрішньо зв’язаного освітнього процесу, а робота викладачів набуває характеру кооперації, взаємопідтримки, взаємозбагачення.

Для успішного проведення інтегрованих уроків необхідно створювати атмосферу зацікавленості і творчості. Звичайно, на такому уроці працюють два вчителі одночасно. Такий підхід зацікавлює учнів, розвиває їх творчий потенціал, розширює і зміцнює знання, отримані на окремих уроках. Але підготовка до такого заняття – це дуже складна робота, що висуває особливі вимоги до вчителя:

1. Учитель повинен повною мірою, у повному обсязі володіти змістом свого предмета, щоб ретельно і цілеспрямовано відібрати те, що необхідно з теми уроку.
2. Добре знати матеріал навчального предмета, з яким проводитиметься інтеграція.
3. Учитель повинен мати уявлення про картину світу, єдиний простір.
4. Дуже важливим моментом є психологічна сумісність учителів, які готують, а потім проводять інтегрований урок. Це – розуміння одне одного з півслова, за допомогою міміки, жестів.

Таким чином, можна припустити, що не кожен вчитель зважиться на проведення такого заняття. Інтегрований урок покликаний розглядати один складний об’єкт із погляду різних наук або різні об’єкти на основі загального підходу. Позитивними моментами інтегрованих уроків можна назвати такі:

•   уроки дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів, посилюють тенденцію до синтезу знань;
•   інтеграційні пізнавальні знання допомагають у короткий строк виявити інтереси учнів, що є важливим моментом у навчанні;
•   учні отримують більш точне й образне уявлення про загальну картину світу, природні явища тощо, тому що пов’язують знання різних предметів загальною темою, загальними завданнями й розглядають цей зв'язок у житті на конкретних прикладах;
•   у процесі вивчення географії ми прямо й побічно стикаємося і навіть більше – приміряємо на себе чимало професій (економістів, туристичних агентів, метеорологів, екологів, журналістів, соціологів, етнографів і багато іншого). Географія допомагає школяру самовизначитися з майбутньою професією і соціально адаптуватися.

Практика проведення інтегрованих уроків показала можливість уникнення повтору подібного матеріалу на уроках з різних навчальних предметів. Це економить навчальний час, що дуже важливо за сучасної завантаженості учнів. Я розробив конспекти інтегрованих уроків у 7 та 10 класах. На багатьох уроках використовую мультимедійні засоби. Матеріальна база кабінету дозволяє проводити уроки з використанням комп’ютерних технологій.

Інтегровані уроки географії допомагають створити в учнів цілісну картину світу, стимулюють пошук взаємов`язків у знаннях з різних предметів під час вивчення окремих курсів. Адже ще Цицерон сказав: «Світовий організм є нерозвиненим цілим. Усі елементи світобудови органічно пов’язані між собою».