ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ

 

1.1 Теоретичні основи формування електронних ресурсів в Україні .

Модернізація будь-якого соціуму починається с реформування системи освіти. Для національного розвитку та національної безпеки реформування освіти є необхідною умовою, оскільки створює людський потенціал , який є найпотужнішим інвестиційним ресурсом. Слід констатувати, що реформування системи освіти в Україні на різних рівнях доцільно здійснювати з урахуванням євроінтеграційних орієнтирів національної політики та на основі вивчення кращого міжнародного досвіду. Аналізуючи сучасний процес впровадження реформ в  освітню галузь можна побачити певні позитивні зрушення — деполітизація системи, вільний вибір і певна її децентралізація.

Розглядаючи міжнародний досвід з вдосконалення системи освіти, доцільно врахувати досвід розвинутих країн Європи, США, Канади, Японії, які вже пережили період реформування освіти і тепер успішно вживають нові концепції індивідуального освітнього простора. Зміни освітньо-виховної парадигми полягають в створені умов для набуття компетенції креативного та критичного мислення в будь-якому місці, у будь-який час, у будь-якій формі.

За роки самостійності України було визначено пріоритети розвитку освіти і здійснюється практичне реформування галузі згідно з Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття"). Основні цілі розвитку освітньої галузі зводяться до задоволення потреб особистості, суспільства, економіки: особистості – в самовдосконаленні; суспільства – у формуванні соціально активної і адаптованої до реалій особистості; економіки – у підготовці компетентного, ефективного працівника.

18 серпня 2016 р. була презентована концепція «Нової української школи» на той час міністром освіти і науки України Л. Гриневич під час педагогічної конференції , яка стала ідеологією реформи. За  основу концепції покладені: «Концепція розвитку освіти України на період 2015–2025 років», підготовлена Стратегічною дорадчою групою «Освіта» в рамках спільного проекту Міжнародного фонду «Відродження» та БФ «Інститут розвитку освіти», а також «Концепція середньої загальноосвітньої школи України» Національної академії педагогічних наук України, «Візія нової української школи», підготовлена спільнотою відповідального вчительства EDCampUkraine.

При розробці Концепції були враховані європейські рекомендації. Ключові компетентності, необхідні для навчання впродовж життя були затвердженими Європарламентом і Радою ЄС. За основу взято методику професора Кйонсанського національного університету (Південна Корея) Д. Парка під назвою «Філософія для дітей», яка успішно реалізовується вже у 80 країнах світу. Суть методики полягає в тому, щоб навчити дітей вести дискусію, міркувати, знаходити власні аргументи та сприймати аргументи співбесідника. На думку професора, потрібно відходити від традиційного «зубріння» інформації у школах. Натомість потрібно навчити дітей включати логіку та відстоювати свою думку. Важливим пріоритетом реформування є оновлення змісту освіти та введення компетентнісного підходу в середній школі [23].

У 2016–2018 рр. було запропоновано  підготовка реформи , у 2019–2022 рр. – початок роботи базової школи у 2023–2029 рр. – початок роботи профільної школи і тільки у 2029 р. в Україні з’явиться 12-й клас.

В запропонованої концепції реформування прослідковується системний підхід. Сучасна система освіти складається з дошкільній, загальній середній освіти (школи, ліцеї, гімназії, училища), професійної (професійно-технічної ) та  вищої освіти. Як свідчить практика,  система успішно працює за умови, коли всі її складові працюють взаємоузгоджено на всіх рівнях, тобто в є разі ідеального функціонування. Тому прогалини будь якої із складових загрожує поразкою всьому реформаційному процесу. Від реформування освіти в Україні очікується створення ефективної системи освіти нового покоління.

Швидкість змін, викликаних інформаційним суспільством, і нові профілі здобувачів освіти, яких ми навчаємо, вимагають нових педагогічних моделей, які допомагають покращити навчання. Інтернет та комп’ютеризація усіх сфер життя взагалі стали настільки глобальним явищем у житті сучасної людини, що нинішню епоху можна з повним правом назвати інформаційною епохою [1].

Відповідно до GATS (Генеральном Соглашении по торговле услугами) торгівля освітніми послугами класифікується за п’ятьма категоріями:

1) початкова освіта,

2) середня освіта,

3) вища освіта,

4) освіта дорослих,

 5) інші освітні послуги.

В нашій державі важливе місце відведено переважно на перші три категорії (схема 1.1).

 

Схема 1.1 Система освіти в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проаналізувавши сучасний стан реформування освіти доцільно зробити висновок, що реформування освіти в Україні потребує  розв’язання багатьох проблем. . Серед різних проблем, які необхідно подолати сьогодні, можна виокремити найголовніші:

• оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти;
• модернізацію структури, змісту й організації освіти;
• створення і забезпечення можливостей для реалізації різноманітних освітніх моделей,
• створення ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді;
• забезпечення доступності та неперервності освіти упродовж життя;
• формування здоров'я зберігаючого середовища;
• формування здоров’я зберігаючого середовища, валеологічної культури учасників навчально-виховного процесу;
• розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі;
• інформатизація освіти,
• розвиток наукової та інноваційної діяльності;
• забезпечення національного моніторингу системи освіти;
• підвищення соціального статусу педагогів;
• створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти;
• інтегрування національної системи освіти у європейський і світовий освітній простір».

У цьому контексті вважаю за необхідне звернути увагу на те, що освіта пов'язана з усіма сферами суспільного життя, та й  суспільство теж залежить від освіти, тому що вона впливає на функціонування та розвиток. Освіта нації - основний соціальний капітал.

У цьому сенсі створення і впровадження електронних освітніх ресурсів (далі ЕОР) з фізики для учнів старшої школи в освітньому процесі в загально-освітніх закладах відіграє важливу роль. При цьому потрібно визнати, що при розробці ЕОР потрібно враховувати когнітивні, процедурні та особистісні аспекти, необхідні для того, щоб вони стали всеосяжні. Когнітивний вимір запропонує основи та зміст предмету, процедурний стосується різноманітних стратегій, ресурсів і заходів, які дозволяють розвивати педагогічну практику, особистісно-орієнтований підхід спрямований на розвиток кожної дитини.

Незважаючи на проведені інституційні дії та ініціативи нашої держави щодо створення та впровадження великій кількості відкритих ЕОР, які існують у сховищах і середовищ загального користування, рівень їх прийняття користувачами все ще низький і це є насущною проблемою сьогодення. Результати дослідження показали, що заклади освіти, які мають обмежені ресурси, можуть інтегрувати електронні ресурси в освіту, використовуючи наявні ресурси. Більшість закладів освіти використовують наступні п’ять засобів масової інформації які, на нашу думку, є стійкими та найбільш використовуваними технологіями: Інтернет, Facebook, карти пам’яті, персональні комп’ютери та звичайні мобільні телефони. Крім того, проблеми, з якими установи можуть зіткнутися під час впровадження технологічної інтеграції електронних освітніх ресурсів, включають: переривчасте електропостачання; брак ресурсів для електронного навчання; опір здобувачів освіти щодо використання записаних електронних ресурсів; проблеми з виготовленням електронних модулей та використанням хмарних середовищ в освітніх цілях.

Ось чому педагог повинен шукати соціальний контекст, у якому відбувається викладання, покладаючись на різноманітні та гнучкі стратегії навчання, щоб відповідати численним та різним індивідуальним, дисциплінарним та контекстуальним потребам.

До основних видів професійних завдань, до розв’язання яких має бути підготовлений учитель, належать такі: вміння формувати інформаційно освітнє середовище для забезпечення якості освіти, зокрема із застосуванням дистанційних та інформаційних технологій, проєктувати зміст та наповнюваність освітніх програм і сучасних педагогічних технологій з урахуванням особливостей дистанційного освітнього процесу, розв’язувати проблеми виховання та розвитку особистості через предмет фізики, ставити і розв’язувати дослідницькі завдання в галузі освіти та ін. Сучасні педагоги мають бути готові й до використання багатьох наявних технологій, і до створення цілісних педагогічних продуктів і засобів навчання із застосуванням ІКТ.

По перше, пропонується дослідити історію створення та функціонування ЕОР.

Зазначимо, що формування ЕОР перебуває на етапі створення і є одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти в Україні, в тому числі й забезпеченням цього процесу ухваленням відповідних нормативних документів. Україна до процесу створення світового інформаційного суспільства долучилася прийнявши Окінавську хартію світового інформаційного суспільства, Декларацію принципів «Розвиток інформаційного суспільства – глобальні завдання в новому тисячолітті», а на національному рівні – Закон «Про створення світового інформаційного суспільства», «Про засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» [2].

Крім того, інтегрування технології електронного навчання в традиційне середовище викладання та навчання прописано в низькі нормативних документів: Національної доктрини розвитку освіти [3], Про повну загальну середню освіту [4], «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015 р.), «Про освіту»(2017 р.), Закон України Про Національну програму інформатизації, Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти Нова українська школа на період до 2029 року тощо [5].

З 2019 року за постановою уряду України засновано Міністерство цифрової трансформації України, яке має на меті повну цифровізацію держави на всіх її рівнях, зокрема і у системі освіти.

Знаковим є впровадження проекту «Цифровий порядок денний – 2020» або, як його ще називають, «Цифрова адженда України – 2020», який визначає, що швидкі та глибокі наслідки цифровізації суспільства стануть можливими лише тоді, коли «цифрова» трансформація стане основою життєдіяльності українського суспільства, підприємств і державних установ, вона стане звичним, повсякденним явищем в освіті і стане основою добробуту України».

Опираючись на цей проект можна визначити, що зважаючи на збільшення кількості користувачів інтернетом в Україні щорічно актуалізується оновлення інфраструктурного  та ресурсного забезпечення, і це є викликом до освітнього середовища. Тобто, освітню політику в Україні потрібно спрямувати на розробку високоякісної системи освіти, яка буде ефективною та відповідатиме політичному, соціальному та економічному розвитку країни з наявними ресурсами. З огляду того, що Міністерство науки і освіти створює умови для сприяння використання технології розробки електронних освітніх ресурсів в тому числі й з фізики для учнів старшої школи, важливо підкреслити, що основними генераторами формування ЕОР в закладах освіти є вчителі.

З огляду на важливість вказаного, хотілось би зосередитись на навичках, необхідних для вчителів задля формування ЕОР в закладах освіти. Проект ЮНЕСКО «Стандарти ІКТ-компетентності для вчителів» окреслює основні рівні ІКТ-компетентності, такі як цифрова грамотність, підвищення рівня знань і створення знань. Надання знань у вигляді освітніх електронних ресурсів подається як перспектива для суспільства та розвитку освіти, метою якого є створення знань, підвищення рівня громадської участі, культурної творчості та економічної ефективності через формування сили роботи над учнями. і громадян, яка постійно спрямована на отримання користі процесів створення знань, інновацій та функціонування суспільства знань.

Також принагідно звернути увагу на набір рекомендацій, створений ЮНЕСКО (2012)[6], який заслуговує на особливу увагу при розробці та впровадженні ЕОР Наведемо основні рекомендації державам, безпосередньо й Україні, у тій мірі своїх можливостей і компетенціях, на які вони спроможні:

- сприяти знанням і використанню відкритих освітніх ресурсів;

- створити сприятливе середовище для використання інформаційних технологій і Комунікації (ІКТ);

- посилити формулювання стратегій і політики щодо відкритих освітніх ресурсів;

- підтримувати збільшення потенціалу для сталого розвитку матеріалів для якісного навчання;

- сприяти створенню стратегічних альянсів на користь відкритих освітніх ресурсів;

- сприяти розвитку та адаптації відкритих освітніх ресурсів у a різноманітність мов і культурних контекстів;

- заохочувати дослідження відкритих освітніх ресурсів;

- сприяти пошуку, розробці та обміну освітніми ресурсами;

- сприяти використанню відкритих ліцензій на навчальні матеріали, що фінансуються за рахунок державних коштів тощо.

У цьому контексті, що походить від руху відкритого доступу та масового використання Інтернету, рух відкритих освітніх ресурсів, який сприяє новим формам доступу до інформації та знань у віртуальних середовищах, вчителі не тільки відіграють вирішальну роль в інтеграції технологій, а й виступають провідниками технологій електронного навчання в традиційне середовище викладання та навчання.

Важливо, щоб Держава ставилась до вчителів як до національного потенціалу при розгляді освітньої інновації, оскільки вчителі обирають конкретні навчальні стратегії та матеріали на основі своїх переконань і саме вчителі є розробниками ЕОР.

Окрім переконань, що учителі визначають зовнішні та внутрішні фактори інтегрування освітніх ресурсів, вони є й індикаторами перешкод. З власного досвіду наведемо деякі з них: відсутність доступу до комп’ютерів і програмного забезпечення, недостатній час для планування навчання та неадекватна технічна та адміністративна підтримка, які сприяють низькому сприйняттю інновацій, великі розміри класів з учнями з різними рівнями здібностей, що не дозволяє приділяти їм достатньо уваги, навчальні вимоги окремих учнів.

Іншим фактором є недостатність набутих необхідних навичок вчителів для створення та використання своїх та вже існуючих ЕОР у віртуальних середовищах й відповідність за впровадження цих технологій.

В цілому, зважаючи на інституційні дії та ініціативи, які здійснюються нашою державою, є труднощі з доступом до цифрових освітніх ресурсів у інформаційних мережах із відкритим доступом в Інтернеті. Також є припущення  недостатнього використання ЕОР вчителями як наслідок недостатньої підготовки та мотивації його використання, а також тому, що реалізована політика держави, серед інших ініціатив, не завжди сприятиме створенню необхідних технологічних та організаційних умов для його впровадження.

Тобто, роль вчителя перемістилася від постачальника контенту до фасилітатора процесу викладання та навчання. Цей сценарій поставив вчителів у скрутне становище, оскільки інтеграція комп’ютерних технологій у навчальний план не була належним чином спланована, а вчителі були погано навчені виконувати цю нову роль. Якщо педагогіці приділено належну увагу, за допомогою ЕОР можна покращити виконання навчальних програм і покращити якість освіти. Тобто зробити перехід від традиційної ідеї школи, яка стосується «передачі знань», до концепції школи як простору, в якому «тренують людей», розвиваючи їхні здібності та цінності, готуючи їх до активно долучатися до суспільно-виробничого життя.

По друге, необхідно розглянути аспекти впливу використання ЕОР на самого учня: чому ресурс корисний, чи ресурс відповідає індивідуальним очікуванням учня, який вплив має ресурс на ставлення до предмету. На сучасному етапі, в аспекті навчання фізики, вже неактуальними стають прості формальні знання та уміння відтворення вивченого на репродуктивному рівні. Принциповим стає розуміння суті фізичних процесів, у тому числі можливих негативних наслідків у разі некваліфікованого, некоректного або безвідповідального використання результатів наукових і технічних досягнень.

При вивченні іноземних джерел було виявлено, що є багато теорій щодо мотивації; одна з них – добре відома ієрархія потреб Абрахама Маслоу (1943) із метамотиваторами нагорі. Для підвищення продуктивності та особистого задоволення) в психології використовується три елементи метамотиваторів: біологічна мотивація— найпримітивніший тип, що відповідає за бажання втамувати базові фізіологічні потреби в виживанні та розмноженні; зовнішня мотивація— це всі зовнішні фактори, приємні чи неприємні, які спонукають людину на якісь дії; внутрішня мотивація— це чинники, які підштовхують людину досягати цілей не для когось, а для свого особистого задоволення.

Якщо більш детально розглянути теорії мотивації, то можна виділити такі чинники: автономія – бажання - бути самоспрямованим; майстерність – прагнення вдосконалювати свої навички у цьому, що нам цікаво; мета — це готовність зробити щось на службі чогось більшого, ніж ми самі. Тобто, ті, хто енергійний і почувається активним до кінця, можуть бути охарактеризовані як мотивовані, а ті, хто втратив натхнення, вважаються невмотивованими. Це залежить від рівня мотивації та типу мотивації (спрямованості).

Теоретично самовизначення мотивації, за досдідженням терії розробленої психологами Райаном і Десі у 2000році в Іспанії, можна виділити два типи мотивації: зовнішню і внутрішню. Внутрішня мотивація пов'язана не із зовнішніми обставинами, а лише з реальним змістом діяльності. Зовнішня мотивація пов'язана з змістом конкретної діяльності, і з зовнішніми стосовно суб'єкту обставинами.

Наприклад, згідно теорії, учень може бути сильно мотивований до виконання завдання через задоволення від процесу (внутрішня мотивація) або учня може цікавити лише фізична винагорода, така як гарна оцінка, або піца за виконане завдання (зовнішня мотивація). Внутрішня мотивація позитивно впливає на особисту ефективність доти, доки вона є зовнішньою нагородою, що знецінює діяльність і ображає соціальний зміст.

У цьому контексті у в 2010 році були проведені дослідження Снайдером, який прийшов до висновків, що під час виконання будь-якої діяльності, зокрема, коли людина самовіддано виконує діяльність задля досягнення внутрішніх цілей, виникає стан самозадоволення.  Іншими словами, майже кожен відчував втрату почуття часу, коли робив що-небудь, наприклад, робив вправи із застосуванням цифрових додатків, грав у навчальні ігри, працював, розмовляв по телефону і т.д і це напряму впливало на зовнішню мотивацію.

Таким чином, внутрішня мотивація виражається в емпіричному стані, який виникає, коли людина використовує свої власні навички та здібності в умовах, що забезпечують чіткі цілі, негайний зворотний зв'язок та сприймається відповідність між навичками та завданнями. Цей процес характеризується концентрацією діяльності, повною залученістю та націленістю на успіх у діяльності. Іншою важливою умовою мотивації є рівна та досяжна мета для здібностей індивідуумів. Якщо завдання дуже легке без будь-яких труднощів, або займає занадто багато часу, або занадто складна для вирішення, людина починає нудьгувати і швидко втрачає інтерес. При цьому, чим краще набуваються навички, тим складнішим має бути завдання.

Виходячи з вищевикладеного та власного досвіду запровадження технології ЕОР щодо викладання фізики в старшій школі, було виявлено проблему недостатнього контенту для здобувачів освіти – освітні ресурси повинні відповідати існуючим цінностям, потребам і минулому досвіду потенційних користувачів/ учнів. Якщо потенційні користувачі хочуть прийняти інновацію, результати використання інновації мають бути відчутними. Іншими словами, результати використання нової технології мають бути помітними при оцінюванні знань.

Існує багато систем, які використовуються в освіті для заохочення учнів до активної участі в класі. Найвідоміші системи які застосовуються серед інших й описуються в цієї роботі: система реагування в класі, система реагування учня, система зворотного зв’язку в класі завдяки використанням інтерактивних методів та електронних освітніх ресурсів (Padlet, Mentimeter, wordwall, Джамборд, Kahoot, Loom, docs.google, form. google тощо) через платформу Zoom тощо.

Досвід різних країн світу показує, що для якісного навчання учням в закладах освіти пропонують дисципліни, спрямовані на формування загальних знань про ІКТ; вміння користуватися і створювати контент із використанням різних цифрових інструментів; вивчення закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, формування переконань з опорою на електронні ресурси та використанням цифрових продуктів.

Однак запровадження електронного навчання з фізики має кілька наслідків. У центрі уваги вчитель і учень повинні будуть змінитися в світлі різних технік. Учні беруть на себе відповідальність за своє навчання; вчитель не є надавачем знань. Відкрити та засвоїти матеріал стає обов’язком учня.

Як наслідок, учням необхідно буде підвищити свої навички, а саме можливість пошуку та оформлення запитів, завантаження матеріалів у порядку працювати в автономному режимі, використовувати електронну пошту, використовувати передачу файлів для тестових і оцінювальних завдань і використовувати передачу файлів для спілкування з однокласниками та викладачам предмету.

Актуальною проблемою у закладах освіти зараз є не так впровадження окремої дисципліни для учнів, а як впровадження професійно зорієнтованої цифрової освіти з її інтеграцією у різні навчальні програми й курси. У цьому сенсі визнається, що велика вісь досягнення трансформації між рівнем технічної грамотності населення і техногенною безпекою та обороноздатністю країни визначає потребу та рівень вивчення фізики у старшій школі.

На часі – розширення й примноження педагогічного досвіду формування цифрової компетентності у процесі вивчення різних предметів, зокрема фізики, тобто теоретичного осмислення й експериментальної перевірки ефективності запропонованих методичних систем та їх змістового наповнення. Це може стати відповіддю на потреби суспільства епохи інформаційно-комунікаційних технологій щодо використання цікавих цифрових інструментів які не лише удосконалять цифрову компетентність тих, хто їх використовує, але й оновлюють зміст навчальної діяльності на заняттях у різних закладах освіти. І як наслідок підвищать мотивацію до навчання самих учнів, особливо старшої школи.

Згідно з Концепцією Нової Української Школи випускник закладу загальної середньої освіти повинен бути компетентним у цифровій сфері, вміти керувати інформацією, критично мислити та здійснювати інноваційну діяльність[5]. Крім того, першочерговим принципом освіти, визначеним Законом України «Про освіту», є рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку. Одним із завдань освіти, визначеним законами України «Про повну загальну середню освіту» є формування особистості учнів, розвитку їх здібностей і обдарувань, наукового світогляду [7].

Таким чином, зрозуміло, що сформувати таку особистість, яка володіє цифровою компетентністю, можливо тільки створивши сучасне інноваційне інформаційно-цифрове освітнє середовище. Тому популярність використання ЕОР у освітньому процесі українських шкіл зумовлена цими факторами.

Використовуючи мультимедійні ЕОР вчитель старших класів збагачує урок цікавими та нестандартними для учнів формами та методами роботи, надає простір для творчої самостійної роботи школяра та освітню базу для формування цифрової грамотності, можливість власної дослідницької діяльності, а для себе – робить процес підготовки до уроку та власне його проведення легшими, що дозволяє оптимізувати майбутній урок та значно економить час.

Можемо сказати, що, використовуючи ЕОР як один з інструментів формування цифрової компетентності учнів також змінюється спосіб взаємодії та комунікації між учасниками освітнього процесу, що є необхідним для сучасного покоління молодих людей, які звикли спілкуватися та взаємодіяти один з одним через гаджети. Крім того, завдяки використанню ЕОР виконується принципом рівності умов кожної людини. Реформування освіти ставить за мету удосконалення процесу засвоєння знань, що привертає увагу дослідників до питання впливу ЕОР на розвиток людського інтелекту. Неузгодженість теорій формування цифрової компетентності учнів з практичною освітньою діяльністю ускладнює перехід до реалізації такої дидактичної мети, і це є проблемою, над якою працюють сучасні педагоги та науковці. Хочеться зауважити, що на освітні послуги мають право всі діти, незалежно від їх природного потенціалу та соціального положення. Тобто успішно здобувати освіту за умови кваліфікованого викладання та можливості учнів засвоювати навіть «важкі» предмети, до яких відноситься фізика, актуалізує головне питання- конструювання цифрового базового змісту освіти , що є обов’язковим для всіх і відповідає вимогам сучасної цивілізації [8].

Як свідчать останні психологічні дослідження, традиційне викладання предмету фізики має значні відмінності від технології ЕОР, й напрацювання ЕОР саме з фізики є недостатнім й не в повному обсязі реалізує задачі розвитку інтелектуального потенціалу здобувачів освіти. Однак, ЕОР, звичайно, аж ніяк не в змозі витіснити педагога та звичні класичні підручники, але в той же час зможуть допомогти забезпечити освітній процес невиключно в традиційній, але й нетрадиційній та змішаною формах навчання, зокрема в асинхронному і синхронному режимі. З метою реалізації змісту навчального матеріалу при змішаному навчанні потрібно так спланувати використання реального і цифрового середовищ, щоб вони найефективніше забезпечували потреби здобувачів освіти, особливо в старшій школі. Наприклад, при опрацюванні теоретичного матеріалу дистанційно здобувачі можуть відводити на це стільки часу, скільки потрібно кожному індивідуально.

Роботи В.Ю. Бикова, А.М. Гуржія, М.І. Жалдака, Н.В. Морзе, О.М. Спіріна присвячено проблемам створення електронних освітніх ресурсів., зокрема, змісту електронних ресурсів, їх використанню в освітньому процесі вищих та середніх навчальних закладів, присвячені роботи В.П. Вембер, віце-президент Волинський, С.О. Красовський, Ю.Б. Кузнєцова, О.Г. Кузьмінська, В.Б. Ясинський та інші.

Вирішенням вказаних та інших проблемних питань комп’ютеризації освіти та інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у освітній процес займалися: В. Биков., К. Власенко, І. Герасименко, А. Гуржій, М. Жалдак, Ю. Запорожченко, О. Кузьмінська, С. Литвинова, А. Манако, Н. Морзе, Л. Панченко, О. Пінчук, С. Семеріков, О. Співаковський, О. Спірін, М. Шишкіна та ін.

Різні аспекти використання комп’ютерних технологій у навчанні природничих наук, в тому числі фізики, розглядали в своїх дослідженнях Т.В. Капустина, T.I. Ниренбург, Е.М. Ахметханова, В.А. Басова, Ж.І. Зайцева, З.Г. Гончарова, О.А. Соседко, Е.Ю. Клюєва та інші [[9-12].].

1.2 Сутність та загальнотеоретичні положення, структура та функції інноваційних технології розробки електронних освітніх ресурсів.

 

Сьогодні ми живемо в суспільстві, в якому технології займають фундаментальне місце у в нашому житті, до такої міри, що здається важко зрозуміти і пояснити сучасний світ без цих сфер. Однак суспільство постійно розвивається і стало усвідомлювати важливість науки та її вплив на основні сфери. На освітній арені та в контексті продуктивності випускників закладів освіти саме сформованих компетентностей з фізики та природничих наук взагалі вважається одним із основних показником спроможності нації конкурувати на світовому ринку.

По перше, визначимо, що поняття «технологія» походить від грецького «techne» - мистецтво, майстерність, уміння і «1оgоs» - навчання, наука. Найбільш розповсюдженим є твердження, що під технологією розуміється наука про майстерність, способи взаємодії людини, знарядь і предметів праці. Цей термін в педагогіці почали використовувати як протиставлення існуючому поняттю «метод».

Найвідомішим тлумаченням терміна «інновація» є оновлення процесу навчання, яке базується переважно на внутрішніх факторах. Запозичення цього терміну пов'язане з прагненням виділити мотиваційну сторону навчання, дистанціюватися від чергових «переможних методів», які повинні дати максимальний ефект за короткий час, незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх побажань та навичок.

Таким чином, «інноваційні технології» — це системна реалізація цілеспрямованих прийомів, засобів освітньої діяльності, що охоплює весь освітній процес від визначення мети до отримання результату.

Окремо необхідно визначити сутність понять електронних освітніх ресурсів. «Положення про електронні освітні ресурси» визначає ЕОР як засіб навчання на цифрових носіях будь-якого типу або розміщений в інформаційно-телекомунікаційних системах, які відтворюються за допомогою електронних технічних засобів і застосовуються в освітньому процесі[4]. Це положення визначає основні види та функціональну класифікацію, загальні вимоги та інструментальні засоби для розроблення, експертизи та поширення (ЕОР) на яких більш детально зосередимо увагу в підрозділі 1.3.

Другі визначення ОЕР – це матеріали освітнього призначення в електронному поданні [13]; – це інформаційні ресурси, що можуть бути представлені у вигляді текстових, графічних, звукових, відео даних або їх комбінацій, які відображають певну предметну галузь освіти та призначені для забезпечення процесу навчання особистості, формування її знань, умінь та навичок. ОЕР повинен мати високий рівень виконання, гарне художнє оформлення, характеризуватися повнотою матеріалу, забезпечувати якість методичного інструментарію та якість технічного виконання, відповідати дидактичним принципам [14].

Загальні вимоги до ЕОР, визначені як функціональність; безпечність; надійність функціонування; зручність використання для користувача; крос-платформність; відповідність засадам реалізації принципів державної політики цифрового розвитку; відповідність законодавству України щодо захисту авторських прав; відповідність міжнародним стандартам (Experience API тощо) [4].

В оновленому Положенні про електронні освітні ресурси. ,відповідно до наказу № 749 від 29.05.2019 «Про внесення змін до Положення про електронні освітні ресурси» ЕОР визначаються як «засоби навчання на цифрових носіях будь-якого типу або розміщені в інформаційно-телекомунікаційних системах, які відтворюються за допомогою електронних технічних засобів і застосовуються в освітньому процесі» [15].

Принагідно навести деякі трактування ЕОР які зустрічаються у науковій літературі.

З.В Савченко, надає таке визначення ЕОР як інформаційного ресурсу, який збережений в електронному чи комп’ютеризованому форматі, та може бути знайдений та перетворений з використанням засобів електронної мережі або інших технологій опрацювання даних [16].

А С. Г.Литвинова трактує ЕОР як вид засобів освітньої діяльності, що розміщуються та подаються в освітніх закладах на електронних носіях, на запам’ятовуючих пристроях даних, та є сукупністю поданих на електронних носіях інформаційних об’єктів (документів, документованих повідомлень та інструкцій, інформаційних матеріалів, процесуальних моделей та ін.) [17].

Якщо ми звернимся к визначенню ОЕР (англ. Digital learning objects; DLO) до огляді літератури іноземних джерел, то побачимо, що визначення підлягають до різних інтерпретацій і містять кілька варіантів. Цей огляд дозволяє витягти концепції ЕОР :

- ЕОР можна розглядати як «навчальні об’єкти», будь-який цифровий ресурс або невеликі навчальні компоненти, які можна використовувати та повторно використовувати для підтримки навчання вчителями та учнями шляхом полегшення навчання та структурування та розвитку процесу викладання та навчання (Wiley, 2002);

- це навчальні, навчальні та дослідницькі матеріали на будь-якому носії, що належать до суспільного надбання, опубліковані за відкритою ліцензією, яка дозволяє доступ, використання, переформулювання, повторне використання та повторне розповсюдження третіми сторонами з мінімальними обмеженнями або без них (Аткінс та ін., 2007);

- це матеріали, які використовуються для підтримки освіти, доступ до яких є вільним, а також будь-хто може повторно використовувати, змінювати та ділитися ними (Даунс, 2007)

- вони є вільнодоступними навчальними, навчальними чи дослідницькими матеріалами, які знаходяться у відкритому доступі або опубліковані з ліцензією інтелектуальної власності, яка дозволяє їх вільне використання, адаптацію та розповсюдження (ЮНЕСКО, 2012).

Огляд літератури  в дослідженні теоретичних перспектив, які можна прийняти або адаптувати, щоб сприяти прийняттю та розповсюдженню ЕОР у системах середньої в Україні, показав, що багато видатних науковців займалися висвітленням, є обґрунтуванням і розробленням ЕОР для закладів загальної середньої і вищої педагогічної освіти. Зокрема, у своїх дослідженнях видатний науковець М. І. Жалдак з розроблення комп’ютерно орієнтованих систем навчання сформулював інноваційні ідеї концепції застосування нових ІКТ в освіті, зокрема у процесі вивчення предметів у школі У [18] пропонує наступну система вимог до ЕОР яка представлена на малюнку 1 нижче.

У процесі перевірки експерти повинні оцінити рівень відповідності ЕОР таким освітньо-процедурним вимогам: науковість, доступність, проблемність, наочність, усвідомленість навчання, самостійність і діяльнісна активність, систематичність і послідовність навчання, міцність знань. єдності освітньої, розвивальної та виховної діяльності, гнучкість, інтерактивність, реалізація можливості комп’ютерного бачення навчальної інформації, розвиток інтелектуальних здібностей учня, системність і структурно-функціональний зв’язок подання навчальної інформації. матеріалів, цілісність і безперервність навчального циклу [19].

Розглянемо більш детально систему вимог до ЕОР.

Схема 1.3  Система вимог до ЕОР за М. І. Жалдаком [18,19]

 

Загально-дидактичні вимоги:

- науковість навчання з використанням ЕОР означає глибину, правильність і достатню наукову достовірність у викладі змісту навчальних матеріалів за сучасними методами наукового пізнання;

- доступність навчання за допомогою ЕОР означає необхідність з’ясування рівня теоретичної складності та глибини вивчення навчального матеріалу відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів;

- складність навчання з використанням ЕОР означає необхідність стимулювання навчально-пізнавальної діяльності за допомогою спеціально створених проблемних навчальних ситуацій;

- наочність навчання через ЕОР означає необхідність урахування чуттєвого сприйняття досліджуваних об'єктів, їх моделей та їх особистих уявлень учнем;

- усвідомленість навчання з використанням ЕОР, самостійність і активність діяльності того, хто навчається, означає необхідність забезпечення навчального матеріалу самостійної діяльності учнів у використанні навчальної інформації з чітким розумінням цілей і кінцевих завдань навчання. навчальна діяльність на основі моделювання своєї діяльності;

- система і порядок навчання з використанням ЕОР означає необхідність систематичного засвоєння здобувачами освіти визначеної системи знань з досліджуваної галузі;

- єдність навчальної, розвивальної та виховної діяльності навчання при застосуванні ЕОР.

Особливі вимоги до навчання:

- гнучкість при використанні ЕОР означає необхідність забезпечення гнучкості ЕОР до індивідуальних здібностей (рівня знань і навичок, психологічних та інших характеристик) особи, яку навчають;

- інтерактивність навчання при використанні ЕОР означає, що учень повинен «взаємодіяти» з ЕОР у процесі навчання: компоненти та підсистеми ЕОР повинні забезпечувати діалог і зворотний зв’язок;

- формування стилів мислення (алгоритмічного, образотворчого, теоретичного), вміння приймати найкраще рішення в складній ситуації, вміння опрацьовувати дані при використанні ЕОР означає розвиток інтелектуальних здібностей учнів;

- системне та структурно-функціональне поєднання викладу навчального матеріалу в компонентах ЕОР;

- цілісність (повнота) і безперервність дидактичного циклу навчання при використанні ЕОР означає, що ЕОР повинен забезпечувати можливість здійснення всіх ланок дидактичного циклу в рамках робочого заняття засобами ІКТ;

Психологічні вимоги:

- відповідність словесно-логічного та чуттєвого рівнів пізнавального процесу;

- орієнтація на особливості сприйняття (особливо зорового, а також слухового, тактильного);

- врахування особливостей уваги (стійкість, адаптивність, розподіл і обсяг, концентрація,);

- розвиток мислення (наочно-функціонального, образного, словесно-логічного, конкретно-понятійного, абстрактно-понятійного);

- розвиток уяви (мимовільної, нерегулярної, репродуктивної, творчої);

- розвиток пам'яті (миттєвої, довготривалої, короткочасної, робочої);

- доступність навчання відповідно до віку, орієнтація на словниковий запас і мовленнєво- лінгвістичні здібності на певному рівні знань і підготовки дітей;

- розгляд «зони найближчого розвитку»;

Ергономічні вимоги:

- вимоги до організації діалогу;

- вимоги до освітнього середовища;

- матеріально-технічне забезпечення та ін.

Інститутом інформаційних технологій і забезпечення навчання НАПН України проведено системне дослідження науково-методичних та організаційних засад оцінки якості ЕОР для загальноосвітніх навчальних закладів у цілому, а в підсумковому звіті про виконання цієї науково-дослідної роботи зазначено: [19] основні типи параметрів, які можуть бути використані при оцінці якості ЕОР:

- психолого-педагогічні параметри (навчально-методичні);

обґрунтування вибору тематики освітнього курсу; перевірити навчальну придатність практики та результативність застосування);

- технічні параметри;

- ергономічні параметри (особливості відповідності ЕОР з методичними матеріалами, супровідними документами; дотримання комплексу дій, необхідних для налаштування ЕОР; зручність запуску ЕОР; відповідність основним технічним характеристикам ЕОР документації; сталість діяльності ЕОР) [19] ;

– естетичні параметри;

– санітарно-гігієнічні параметри.

Узагальнюючи вищевикладене, винесемо безпосередньо своє формулювання загального завдання технології розробки ЕОР - як сприйняття здобуття освіти та розвитку інтелектуальних предметно-перетворюючих знань і вмінь через інформаційні цифрові ресурси, доступ до яких є вільним та зручним у використанні, які відображають певну предметну галузь освіти, через спільну обґрунтовану і сплановану діяльність та мотивацію вчителя та учня.

 

1.3 Класифікація електронних інформаційних ресурсів. Аналіз освітніх електронних ресурсів з фізики

 

Цілісна система психолого-педагогічних вимог до ЕОР була розроблена в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. Зокрема, В. Ю. Биков та В. В. Лапінський у [20] надали загальну класифікацію ЕОР за напрямом використання, формою існування, середовищем фізичного існування та обмеженістю простору (рис.1.2).

Рис.1.2  Класифікація ОЕР за функціональним призначенням

Програмно -методичні електронні освітні ресурси – це освітні електронні ресурси, до яких можна віднести: освтні плани, навчальні та робочі програми з дисциплін [16].

Освітні (методичні) електронні освітні ресурси – це освітні електронні ресурси, до яких можна віднести: методичні вказівки, методичні посібники, методичні рекомендації стосовно навчання окремого курсу, методичні вказівки з виконання практичних та лабораторних робіт [22]

Навчально-дидактичні електронні освітні ресурси – це освітні електронні ресурси, до яких можна віднести: електронні підручники та електронні навчальні посібники [22].

Допоміжні електронні освітні ресурси – це освітні електронні ресурси, до яких можна віднести: збірники матеріалів конференцій, довідники, покажчики наукової та навчальної літератури, наукові публікації, матеріали конференцій, електронні довідники, словники, енциклопедії тощо.

Контролюючі електронні освітні ресурси – це освітні електронні ресурси, до яких можна віднести тестувальні програми, банки тестових та контрольних завдань з навчальних дисциплін та інші [22].

Рис1.3 Класифікація ОЕР за структурою

.

Рис.1.4 Класифікація ОЕР за цільовим призначенням 

 

 

Рис.1.5 Класифікація ОЕР за природою основних даних 

 

У звіт про виконання І етапу науково-дослідної роботи «Система психолого-педагогічних вимог до засобів інформаційно-комунікаційних технологій навчального призначення» підкреслено, що ЕОР відображують змістовно-технологічні компоненти освітніх методичних систем, формують предметно-інформаційні складові освітнього середовища (закритого і відкритого), утворюють наповнення освітніх електронних інформаційних систем, призначені для різнобічного цілеспрямованого використання учасниками освітнього процесу з метою інформаційно-процесуальної підтримки навчальної, наукової та управлінської діяльності, інформаційного забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем [21].

«Положення про електронні освітні ресурси» визначає наступні типи електронних освітніх ресурсів (ЕОР): електронна версія друкованого видання; електронна хрестоматія; електронне видання; електронний довідник; електронний лабораторний практикум; електронний навчальний посібник; електронний освітній ігровий ресурс; електронний підручник; електронний практикум; електронний робочий зошит; електронний словник; електронні дидактичні демонстраційні матеріали; електронні методичні рекомендації.

 Освітні ресурси можна характеризувати за наступними ознаками:

- за функціональним призначенням;

- за структурою;

- за організацією тексту;

- за характером вихідних даних;

- за цільовим призначенням;

- за групою користувачів;

- за наявністю друкарського еквіваленту;

- за природою основних даних;

- за ступенем дидактичного забезпечення;

- за видом освітньої діяльності, в якій використовується ОЕР;

- за характером взаємодії користувача і ОЕР;

- за технологією розповсюдження;

залежно від форми власності.

Деякі більш значущі результати активних досліджень в рамках дослідження освітніх електронних ресурсів з фізики які існують у сховищах і середовищ загального користування (корисні посилання на методичні матеріали, посібники, каталоги, ресурси) наведені в додатку 1 згідно загальної класифікації ЕОР (рис. 1.1) за напрямом використання, формою існування, середовищем фізичного існування та обмеженістю простору (рис. 1.1). І цей перелік є невичерпним.

Так як в освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України, то пріоритет надається офіційним виданням.

Основним документом є Типова освітня програма загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН 20.04.2018 № 408 (в редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493), де вивчається базовий предмет «Фізика і астрономія». Автономія вчителю дає право вибрати варіант навчальної програми з фізики та астрономії з двох запропонованих. Обов’язковим є затвердження рішенням педагогічної ради закладу освіти і відображення цього в освітній програмі самого закладу освіти і робочому навчальному плані безпосередньо предмету. Завдяки автономії, розподіл кількості годин, що відводиться на вивчення окремих розділів, тем, визначається учителем. Також учитель самостійно визначає порядок вивчення тем та місце проведення лабораторних робіт, лабораторних практикумів, практикумів з розв’язування задач тощо.

Гарним підґрунтям є матеріали для підготовки уроків і занять, які висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах, у науково-популярних журналах для школярів тощо.

Інструктивно-методичні матеріали щодо безпеки життєдіяльності під час проведення занять в кабінеті природничо-математичного напряму загальноосвітніх закладів освіти є обов’язковими , бо під час проведення занять оф-лайн в кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах, які розробляються та затверджуються на основі типових.

Тут слід зазначити, що індивідуальні лабораторні роботи можуть виконуватися учнями або як домашні завдання, або як навчальні проекти здобувачів освіти, а також виконуватися з використанням цифрових лабораторій (цифрових вимірювальних комплексів), комп’ютерних моделей, віртуального моделювання та віртуальної фізичної лабораторії. Проте в навчальному процесі віртуальний модельний експеримент не може повністю замінити лабораторні роботи, що виконуються на реальному обладнанні.

Важливим засобом формування предметних і ключових компетентностей під час вивчення фізики є педагогічний фізичний експеримент, який проводиться у формі демонстраційного та фронтального експерименту, лабораторних, домашніх дослідів і спостережень. І тут, використання ЕОР дає великі можливості викладачу через цифрові додатки та електронні ресурси наочно показати учням досвід практичної діяльності людства в галузі отримання фактів і їх попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. Крім того, завдяки ЕОР можна демонструвати відео про відповідні досліди, в тому числі найсучасніші (багато цікавих і якісних матеріалів на відповідну тему можна знайти в Інтернеті). Можна запропонувати учням самим зробити невеликі відеозаписи простих дослідів або показати ці досліди безпосередньо на уроці. Особливо важливо розв’язувати експериментальні задачі, які також викликають великий інтерес в учнів.

Принагідно звернуту увагу на контроль та оцінювання отриманих результатів  від використання ОЕР на уроках фізики. Тобто окрім оцінювання продукту освітньої діяльності, необхідно відстежувати і його психолого-педагогічний ефект: формування особистісних якостей, самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір й осмислювати його наслідки. Не тільки потрібно проводити оцінювання школярів із накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок на вироблення й розвиток умінь діяти , а й застосовувати досвід у проблемних умовах (коли, наприклад, наявні неповні дані умови задачі, дефіцит інформації про щось, обмаль часу для розгорненого пошуку відповіді, коли невідомі причинно-наслідкові зв’язки, коли не спрацьовують типові варіанти рішення тощо). Тобто оцінювання вміннями та навичками опанування ОЕР з фізики  здійснюється не тільки за результатами експериментальної діяльності (експериментальні завдання, домашні досліди та спостереження, навчальні проекти, конструювання, моделювання тощо), а й за іншими здатностями діяти в конкретних умовах і досягти результату. тестування. Також дуже ефективно використовувати самостійно створеними тестами завдяки додатку Google формою.

Крім того, є багато хмарних сховищ, на яких розміщено багато корисної інформації. Перерахуємо бідьш цікаві саме для нашого дослідження: -STEM-лабораторія МАНЛаб спеціалізується на здійсненні досліджень у галузі природничих дисциплін: фізика, хімія, біологія, географія, астрономія, екологія, мінералогія;– Фізика в смартфоні – це створення навчально-тематичних систем знань для національного центру «Мала академія наук України» Наукові інтереси: моделювання навчально-виховного середовища загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів з урахуванням тенденцій розвитку сучасних засобів навчання та інші. Більш детально про використання ЕОР на уроках фізики буде розглянуть в наступних розділах.

 

Висновки

 

Отже, було здійснено аналіз наукової та довідкової літератури щодо тлумачення поняття електронного освітнього ресурсу та понять корисних для розуміння цього терміну. Також зроблено аналіз освітніх ресурсів, їхньої структури, розробці інформаційного контенту, розгляду прикладних аспектів застосування електронних освітніх інструментів. Для більш якісного розуміння ЕОР в роботі були виконані такі завдання:

• розглянуто теоретичні основи формування електронних ресурсів в Україні;
• досліджено історію створення та функціонування електронних освітніх ресурсів;
• уточнено сутність основних понять магістратської роботи: «електронні ресурси», «освітні ресурси», «електронні освітні ресурси» тощо;
• зроблено огляд класифікації електронних інформаційних ресурсів та проаналізовано існуючи освітні електронні ресурси з фізики які знаходяться в вільному доступі.

Крім того, для вирішення поставленої мети у дослідженні, заявлено на необхідності іншого типу та моделі викладання від вчителя з урахуванням потреб й усіх аспектів впливу використання ЕОР на самого учня: чому ресурс корисний, чи ресурс відповідає індивідуальним очікуванням учня, який вплив має ресурс на ставлення до предмету.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.Петрова Е. В. Человек и информационная среда [Электронный ресурс] / Е. В. Петрова. — Режим доступа : http://www.con

2. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки» // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 12, ст. 102

3. Національна доктрина розвитку освіти : Указ Президента України від 14.04.2002 р. № 347/2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/347/2002.

4. Проект Закону України «Положення про електронні освітні ресурси» Ст. 17. — Режим доступа: https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2018/30/20180428-zp-pro-pzso.docx

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти Нова українська школа на період до 2029 року» від 14 грудня 2016 р. № 988‑р. Режим доступа: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988–2016‑р

6. Набір рекомендацій, створений ЮНЕСКО (2012)

7 ЗУ України «Про повну загальну середню освіту

8. Дубасенюк О. А. Розвиток вищої освіти: тенденції та перспективи / О. А. Дубанесюк // Людиноцентризм як основа гуманітарної політики України: освіта, політика, економіка, культура: матер. Всеукр. конф. — К. : ІОД НАПН України, 2011. — С. 135—142

9 Про Державну національну програму «Освіта. Україна ХХІ століття» (затверджено Постановою від 3 листопада 1993 р.№ 896) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/896-93- %D0%BF

10 . Семеніхіна О.В. Застосування сучасних програмних пакетів для ПЕОМ при вивченні математичних дисциплін. // Наука і сучасність. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П. Драгоманова, вип. 2.ч. 4. – К., Логос, 1999. – С.125-130.

11. Семеніхіна О.В. Освітні стандарти як базова компонента модульного навчання //Наука і сучасність. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П. Драгоманова, вип. 1. ч.1.– К., Логос, 1999.– С.101-107.

12 .Семеріков С. О. Теоретико-методичні основи фундаменталізації навчання інформатичних дисциплін у вищих навчальних закладах : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02 – теорія та методика навчання (інформатика) / Семеріков Сергій Олексійович; Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2009. – 536 с

13. Про затвердження Положення про електронні освітні ресурси: наказ Міністерства освіти і науки України від 01.10.2012 р. № 1060 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12

14. Компетентнісний підхід до вивчення природничо-математичних дисциплін в основній і старшій школі/Збірник матеріалів Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Компетентнісний підхід до вивчення природничо-математичних дисциплін в основній і старшій школі”. Укладач: Шарко В.Д. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. – 188 с.

15. Електронні освітні ресурси. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/statta-na-temu-elektronniosvitni-resursi-432308.html

16. Галицький О.В. Управління електронними освітніми ресурсами з використанням веб-орієнтованих комп’ютерних систем. Освітній дискурс: збірник наукових праць. Випуск 13 (5). Київ: Вид-во «Гілея», 2019. С. 20-31.

17. Литвинова С.Г. Критерії оцінювання локальних електронних освітніх ресурсів. Інформаційні технології в освіті, 2013. 15. С. 185-192. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/itvo_2013_15_22 (дата звернення 23.02.2021).

18. Жалдак М.І. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання – становлення і розвиток // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 2: комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова., 2010. – №9(16)

19. Шишкіна М. П. Науково-методичні та організаційні засади оцінювання якості програмних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів : заключний звіт про виконання НДР (2009-2011), ДР№0109U000301 [Електронний ресурс] / Шишкіна М. П., Жалдак М. І., Коваль Т. І., Співаковський О. В., Скрипка К. І., Дем’яненко В. М., Лаврентьєва Г. П., Лапінський В. В., Запорожченко Ю. Г., Пірко М. В. –Київ : Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, 2011. – Режим доступу : http://lib.iitta.gov.ua/9022/

20. Биков В. Ю. Методологічні та методичні основи створення і використовування електронних засобів навчального призначення / Биков В. Ю., Лапінський В. В. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2012. – № 3. – С. 3-6.

21 Cистема психолого-педагогічних вимог до засобів інформаційно-комунікаційних технологій навчального призначення : монографія / [Гриб’юк О. О., Дем’яненко В. М., Жалдак М. І., Запорожченко Ю. Г., Коваль Т. І., Кравцов Г. М., Лаврентьєва Г. П., Лапінський В. В., Литвинова С. Г., Пірко М. В., Попель М. В., Скрипка К. І., Співаковський О. В., Сухіх А. С., Татауров В. П., Шишкіна М. П.] ; за ред. М. І. Жалдака. – К. : Атіка, 2014. – 172 с., іл. ISBN 978-966-326-483-7

22. .Wikipedia. URL: wikipedia.org (last accesed 23.02.2021).