БЕРЕЗОВА МІТЛА
Одного дня тато мені кажуть:
Накачав я камери свого велика, пилку до рами прив’язав. Поїхав у лісосмугу. Хотів пиляти, та так і став. Чи з однієї берези зразу гілля на мітлу нарізати, чи з кожної потроху? Таке діло, що й без мітли вертатися не можна, знову скажуть: «Он людські діти!.. А ти й на дерево здертися не можеш…».
Берези високі, гілля од землі далеко. Підходжу до одної. Як же в неї ще гілочки забирати, коли он рубці кругом од свердликів – сік весною хтось точив… Друга така красива та зелена, та гладенька така. Молода душа… Не буду й цієї займати. Третя, навпаки, - нещасна. Уже хтось обчухрав* її майже до самого вершечка…
Отак походив я, походив… А потім почав назбирувати по одній малесенькій гілочці з кожної берези. Воно ж не так болить, коли – по одній…
До вечора обійшов усю лісосмугу. Тато в дворі зустріли:
* Обчухрати – обдерти, оббити, обламати, обрубати (гілля, листя та ін.).
Замашна – це та, якою легко замахуватися, виконувати якусь роботу (тут: підмітати).
А автор Б тато Дмитрика В Дмитрик
Доброти, співчутливості, мудрості, обережності, винахідливості.