11 кл Ускладнене просте речення. Головні члени речення

А але недолюблюю холодні листопадові.

Б зі щебетанням птахів у нашому саду.

 В тоді так мріється про щось небуденне.

 Г напоєні пахощами яблуневого цвіту.

 Д хоча й червневі мають свої принади.

Наше місто невелике.

Він рідний нашим городам і селам.

Символи, звичаї, рідна мова, мамина пісня це корені народу.

Я хочу вам про рідний край сказать (Олександр Олесь).

Мені дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями (М. Ільницький).

У Марії хата була збудована по-новому (І. Сенченко).

Вже клен, що казку розказав бузкам, ліг тінню спати на телігу (Богдан Бора).

А О, слов’яни, любі, й ви, усі народи! Борітесь, стійте за свої свободи.

Б Розцвітай, ти веснонько, красна, духом творчості все онови.

В Благословенні, ви, сліди, не змиті вічності дощами мандрівника Сковороди.

Г  Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі, розвійтесь, як тихе зітхання!

Д Вітаю, тебе мій добрий мій єдиний друже!

А Для щастя потрібен не тільки хліб а й свобода.

Б Твої слова і щирі й добрі нагадують мамину колискову.

В Нічний спосіб ведуть і сич і сова.

Г У небі то розгоряються то погасають сліпучі ракети.

Д І вдень і вночі наші воїни захищають кордони Батьківщини.

Я люблю очима тишу цілувати.

Книга – це змога погомоніти з людиною через тисячоліття.

Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди.

Зоря на небі рожева вже почала займатись.

Кожен з нас став переможцем.

Менеджер попросив допомогти.

Мабуть, доведеться прикусити язика.

Пара коней почала повертати.

Четверо учасників засміялися.

Будівництво не збираються закінчувати.

Я би не розпускав губу.

"Чорна рада" - роман.

Жваво, з козацькою енергією заходився Семен ставити хату.

Мій брат став дизайнером.

Сократ почав промовляти знову.

Ми почали співати в один момент.

Мета життя - зоря на людськім виднокрузі!

Земля-трудівниця аж парує та людям хліб готує.

Керувати - це передбачати.

"Слава!" докотилось і лягло до ніг.

А Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.

Б Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата.

В У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу

перед дідом.

Г По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.

Д Стоять налиті сонцем дні.

А Археологи і палеонтологи в глибинах канівських ярів читали, як по відкритій

книзі природи, історію невпинного розвитку життя на планеті Земля.

Б Довідавшись про утворення й археологічне минуле гір, що сусідять зі славним

Дніпром, зважтеся на подорож у наш мальовничий край, аби на власні очі побачити кожну з них.

В Пізніше, у шкільні роки, учитель історії на простих прикладах пояснював,

що таке любов до своєї землі.

Г Глибоко в душу запали мені слова вчителя, допомагають нести любов до рідного

краю через усе життя, поглиблюючи й примножуючи її.

Д Осінній ліс, осяяний вранішніми променями сонця, здавався казковим.

В озерах купаються хмари, а ріки пливуть в берегах, мов потоки музики.

Навколо тихо бринів золотий півсон передосіннього степу.

Дороги нізвідки не починаються і не кінчаються ніде.

Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді.

Ми йдемо по Львову, тчемо по дорозі килимок-розмову.

підмет

присудок

додаток

означення

обставина