38 Однорідні та неоднорідні означення

комами на письмі не відділяються

виступають художніми означеннями

стоять після означуваного слова

характеризують предмет з одного боку

У полі зацвітуть пахучі голубі фіалки.

Берези милі білокорі чекають райдугу свою.

У сірому туманному світанку загорівся бій.

Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.

То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.

Каштани хитають привітним сірим гіллям.

Ми їхали порожньою рудуватою дорогою.

Навколо нас розлягався фантастичний казковий краєвид.

Тінь сягала аж на дальні вкриті молоденькою зеленню кручі.

Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.

У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.

Надворі пахне молодим осокорячим листям.

Під осінніми високими зорями затихають оселі.

Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.

Вказують на споріднені ознаки предмета — позитивні або негативні риси.

Виражаються зазвичай поєднанням якісного і відносного прикметників.

Наступні означення уточнюють, підсилюють значення першого.

Небо висвічувалось чистою ясною блакиттю.

Маяли над нами жовті голубі червоні метелики.

Сумними довгими ключами летять у вирій журавлі.

Ніжні, тихі зорі спадали на землю.

Ніч була хмарна, беззоряна.

Мати заклопотана, зажурена, марна.

Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

Величезна скляна будівля виросла перед нашими очима.

З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.

Водив той загін якийсь славетний генерал чорновусий стрункий завзятий.

Пролітав буйний вітер в пустині по полі безкрайому мертвому.

У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.

Сократ говорив рівним спокійним голосом.

Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.

У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.