Просте речення

Село зачароване зоряним небом синіє розкиданими хатками 

Земля скована морозом покрилась білим снігом

Тільки обмиті лихою годиною напівзруйновані димарі стояли як німі свідки нещастя

) Хліба змиті дощем яскраво зеленіли 

У кімнаті не було нікого, крім господині та її подруги.

Гострі силуети гір, ніби вирізьблювалися на тлі голубого неба.

Лише наступного дня вони нарешті дісталися до табору.

Завдяки рішучим діям командира бій було виграно.

Дівчинка була гарна як квітка.

Метан життєво необхідний людству як невичерпне джерело енергії.

І раптом він як засміється.

Софійський собор був збудований як головний храм давньоруської держави.

О дівчино моря звідки й куди лежить твій шлях? 

Люблю цю тишу мрійну вечорову коли виходить місяць у діброву 

Будь славен день багатого врожаю прозоре небо підіймайся вище 

Ой чого ти земле молодіти стала 

Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву 

І справді інше слово часом дорогоцінніше самої речі 

Високо в небі майже над головою стояло палюче сонце 

Старі люди по дідовому кашлю вгадували навіть погоду 

Пісня, здавалось, бриніла в ньому 

Золоті бані й хрести ніби жевріли, як погасаючий жар, горіли без проміння (

Сонце неначе впало десь у бір 

Ніч обгорнула біленькі хати немов маленьких діточок мати 

В моєму серці розвіялось важке тривожне чуття 

Коло хат зеленіють густі старі садки 

Довгими осінніми вечорами велись безконечні розмови та суперечки 

Гіллястий волоський горіх розкинув густу тінь