"Пряма та непряма мова"

" П, - а, - П"

"П,- а:- П".

"П,- а,-п".

"П! - а:- П".

Запам'ятайте вислів Дмитра Білоуса мова це пісня душі покладенна на слова.

С. Плачинда стведжує мова об'єднує згуртовує людей у націю.

Як кажуть люди материна молитва із дна моря рятує.

Ви говоріть а ми будемо слухати.

Непряма мова береться в лапки.

Цитата завжди пишеться з великої літери.

Коли слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка.

Уживання розділових знаків між прямою мовою і словами автора не залежить від їх взаєморозташування.

Уклонився колос на всі боки та й сказав весні, прощавай.

Уклонився колос на всі боки та й попрощався з весною.

Уклонився колос на всі боки та й сказав, що весно прощай.

Сказав колос весні прощай й уклонився на всі боки.

Іван Франко писав «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й

свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

«Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері – це означає

відчувати, що ти за все відповідаєш».

«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… – писав Ернест

Хемінгуей. Людину можна знищити, але її неможливо перемогти».

«Ми – не безліч стандартних «я», – стверджував Василь Симоненко

і додавав: – А безліч всесвітів різних».

двокрапки

лапок

лапок і коми

двокрапки і лапок

"Адрію заспівай нам попросила молодиця."

Андрію, заспівай нам,- попросила молодиця.

"Андрію заспівай нам : попросила молодиця".

"Андрію, заспівай нам",- попросила молодиця.

Жінка запитала дівчину що ти читаєш?

Жінка запитує дівчину що ця читає.

Жінка запитала дівчину що та читає.

Дівчина запитала жінку що вона читає.

а) прямою мовою;             

б) непрямою мовою;

в) діалогом;   

 г) цитатою.

а) Запам’ятайте вислів Дмитра Білоуса мова це пісня душі покладена на слова.

б) Як кажуть люди материна молитва із дна моря рятує.

в) С. Плачинда стверджує мова об’єднує згуртовує людей у націю.

г) Ви говоріть а ми будемо слухати.

а) Дівчина грайливо запитала: «А може, вона справді лісова мавка?»

б) «Не проводжайте мене.» - Попросила дівчина рідних.

в) «Михайлику, хочеш побачити диво? – питає мене дядько Себастіян. - Підійдидо мене…»

г) Казав пан: «Кожух дам», та слово його тепле.

Яка ти розкішна земле думала Маланка.

Хто дітей любить той добрий чоловік говорила колись мою бабуся.

Сам до себе говорив Тимофій що земля найкраще пахне восени.

Олена подумала ніщо так не красить людину як натхнення.