Складносурядне речення

Людина створила культуру (?) а культура - людину.

Дощ пройшов(?) і Київ зеленіє.

Реве Дніпро (?) й лани широкополі медами пахнуть.

тому люди застібнули пальта.

і пішов дощ.

піднялася курява.

Безлисті чорні дуби та граби в лісі рельєфно чіткі і, в прогалинах між стовбурами, погляд летить далеко.

Шугають у небі реактивні літаки швидкістю блискавок і, ефір переповнений різномовними голосами, та піснями людськими.

Теплий погляд весни зупинився найперше на снігах - і осіли сніги.

рівноправність частин речення

нерівноправність частин речення

Знову яблуні цвітуть і лунає знайомий мотив.

Знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта.

Вночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.

То сонечко пече то вітер його пхає.

Витьохкував у березі соловей і десь співали дівчата

Безлисті чорні дуби та гриби в лісі рельєфно чіткі і в прогалинах між стовбурами погляд летить далеко. 

 Навкруги була пустка і не видно було живої душі.

що обличчя його скаменіло

коли обличчя його скаменіло

бо обличчя його скаменіло

 і обличчя його скаменіло.

тому що мені видно легке гойдання всіх трьох крилатих хребтів, мяких, вовнистих…

бо мені видно легке гойдання всіх трьох крислатих хребтів, м’яких, вовнистих…

 і мені видно легке гойдання всіх трьох крислатих хребтів, м’яких, вовнистих…

коли мені видно легке гойдання всіх трьох крислатих хребтів, м’яких, вовнистих…

(), а [ ].

[ ] , а [ ].

[ ], а ().

(  ), а ( ).

Мабуть, так ми і вчинимо і це буде дуже правильно.

Машину повело і ми згубили шлях.

Сергій знає, що йому робити і як поводитися будь-де.

Наче зачарований велетень, стояв ліс.

Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима

і повіє теплий вітер над розкованим Дніпром.

По однім боці хвилювалося жито, по другім — жовтіла глиняна круча.

На темно-синьому небі загорілися й замиготіли яскраві зірки, неначе перлини у морі.

[ ], і [ ], [ ]

[ ] -- і [ ] , [ ]

[ ], і [ ]

[ ] -- і [ ]