Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій

1772 рік (І поділ Речі Посполитої)

1793 рік (ІІ поділ Речі Посполитої)

1795 рік (ІІІ поділ Речі Посполитої

1667 рік (Підписання Андрусівського мирного договору)

Галичина

Лодомерія

Львів

Чернівці

1772 році (І поділ Речі Посполитої)

1793 році (ІІ поділ Речі Посполитої)

1795 році (ІІІ поділ Речі Посполитої)

1667 рік (Андрусівський мирний договір)

Закарпаття

Київська, Волинська губернії

Буковина

Львів

ліквідації залишків української автономії

включення Підкарпатської України до складу Російської імперії

запобігання проникнення євреїв у Великоросію

Сворення єврейських військових формувань на території Російської імперії

збільшення кількості сільськогого населення

заохочення перенселення німецьких колоністів до Східної Галичини

насадження греко-католицької віри

позбавлення українців почуття національної самобутності

Новоросія

Малоросія

Великоросія

Південно-Західний край

Новоросія

Малоросія

Великоросія

Південно-Західний край

Австро-Угорщини

Східної Галичини

Закарпаття

Російської імперії

15 губерній та 10 генерал-губернаторств

25 генерал-губернаторвств

9 губерній та 3 генерал-губернаторства

3 губернії та 9 генерал-губернаторств

Новою територіально-адміністративною одиницею у Російській імперії був Коронний край

Правобережна Україна ввійшла до складу Австро-Угорської імперії під час ІІ поділу Речі Посполитої

Серед національних меншин на території України у складі Російської імперії найбільше проживало євреїв

Центром Східної Галичини були Чернівці

На Лівобережній Україні було утворено Малоросійське генерал-губернаторство з центром у Львові

Колонізаторська політика Росії на укранських етнічних землях була спрямована на підтримку в українців почуття національної самобутності

Північна Буковина була центром Королівства Галичини та Лодомерії

Австрія і Росія були країнами метрополіями щодо українських територій