Контрольна робота "Безсполучникове складне речення"

з однорідними та послідовними частинами

з однорідними та неоднорідними частинами

з послідовними частинами

з послідовними та неоднорідними частинами

А ти трошки мене обійми, і я не змерзну (У. Самчук).

Свіча затріпотіла – й світло, мов голуба, пустила в лет… (В. Стус).

Безмірно жаль, що ніжність вже не в моді (Л. Костенко).

Така собі, всього у ній потроху (Л. Костенко).

Все густіші на душі тумани, все лютіша на душі зима (Т. Мельничук).

Ніч запропонувала дивну забаву – змусила мільйон зірок шукати собі на землі люстерко (Люко Дашвар).

Насправді ж людина неповторна в усьому: і в найвищому щасті, і в горі, і в біді, навіть у дурощах своїх (П. Загребельний).

Зорі крізь щілини в клуню дивились поглядом тихим, далеким, глибоким: холодно вночі усім одиноким (Л. Костенко).

Минають дні, минає літо, настала осінь (Т. Шевченко).

Людство не усвідомить себе як єдине ціле – не буде йому добра (О. Гончар).

Розпочалися жнива, будь скупішим на слова (Нар. творчість).

Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста (В. Симоненко).

Сіли перепочити і раптом помітили: хтось до них іде (В. Канівець).

Лягло сонце за горою, зірки засіяли (Т. Шевченко).

Боятися вовків – у ліс не ходити (Народна творчість).

Побув би у нас ще трохи – ви його і говорити навчили б (М. Стельмах).

Багато зір у небесах, багато хвиль у морі, багато в полі квітів, немає їм числа (В. Сосюра).

Я відчував, пахне м’ятою (Микола Хвильовий).

По всьому видно було – велика втома обняла його (Панас Мирний).

Читаю книжку – думаю своє (А. Головко).

одночасність

доповнення

послідовність

перелічення

пояснення

Морські хвилі плюхкотіли люди замріяно слухали.

Дощ стукав по дахах ми насолоджувались атмосферою.

Виходило сонце місто починало метушитись.

Я знаю буде ще сонце світити нам.

одночасність

послідовність

пояснення

доповнення

далекі за змістом

виражають доповнення

мають свої розділові знаки

дуже поширені

виражають пояснення

виражають одночасність, або послідовність

Кружляють нічні метелики навколо лампочки од них на стінах миготять крилаті тіні (В. Земляк).

Сутінки підкралися якось легко ніжно непомітно місяць зорі солов’ї чарують беручи закоханих у полон (О. Журба).

Читач суворий він ніколи не простить письменникові натяжки, фальші, брехні (Ю. Смолич).

А ще таку я вирізьблю картину зі всіх дворів збігається рідня (Л.Костенко).

причину

наслідок

протиставлення

доповнення

зіставлення

пояснення

Плакати хотілось сльози не текли (О. Олесь).

Гаї шумлять я слухаю (П. Тичина).

Читач суворий він ніколи не простить письменникові натяжки фальші брехні (Ю. Смолич).

Багато зір у небесах багато хвиль у морі багато в полі квітів немає їм числа (В. Сосюра).

І чую пульсують соки у тіло моє з землі (В. Симоненко).

Сьогодні я маю право назвати себе щасливим я пізнав творчу радість (Л. Дмитерко).

У глибині лісу стукав дятел пищали синиці (О. Десняк).

Добре тому багатому його люди знають (Т. Шевченко).

наслідок

умову

одночасність

пояснення

порівняння

різку зміну подій

протиставлення чи зіставлення

причину

різку зміну подій

протиставлення

порівняння

одночасність

День обіцяє бути погожим на небі ні хмариночки, ні плямочки (Панас Мирний)

Уже пахло морем ось-ось воно мало з’явитися із-за обрію (О. Гончар).

Вкусиш гіркого узнаєш ціну солодкого (Нар. творчість).

Вітер ущух спека спала небо стало прозоро-голубим (Я. Баш).

Боятися вовків у ліс не ходити (Народна творчість).

Був теплий день світилася весна (М. Рильський).

Змокли хлопці рубця сухого не було (М. Стельмах).

Така хуртовина піднялася світу божого не видно (А. Шиян)

зриваючи з дерев листя.

  закружляв опалим листям.

 зашуміли гіллями берези.

 і хмарки на небі розбіглися.

даруючи красу

люди милуються красою

несе тепло, радість, енергію

 і сонце дарує свої промінці

Зрадів ліс бо почався дощ.

Знаю весна буде рання.

Коли ідеш удвох то дорога коротша.

Мені все подобається село, люди, природа

Людині треба, щоб її робота залишалася після неї.(складнопідрядне речення)

Ні повітря не поворухнеться, ні пташка не защебече. (складносурядне речення)

Ми - квіти життя! (складне безсполучникове речення)

Спустився вечір, і одразу похолоднішало, хоч у день була нестерпна спека. (складне з різними видами зв'язку)

І літо минуло, і осінь прийшла і листям пожовклим всі стежки покрила .

Зійшли сніги, шумить вода, весною повіва, земля квіточки викида, все мертве ожива .

Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева .

 Хороші у степу отакі хвилинки, коли зберуться всі разом і непомітно за розмовою почнуть пісню .

Раптом вовк насторожився йому почулися постріли.

 Знову цвітуть каштани хвиля дніпровська б'є

Зрубав дерево посади два.

Всякому місту звичай і права