Безсполучникове складне речення (Контрольна робота)

На подвір′ї Сашко пригнувся під вікнами, прокрався до груші, почепив на сучок ножа.

Біга Катря боса лісом, біга та голосить.

Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.

Незабаром форкання коней, Степанова лайка, тягуче рипіння журавля і плескіт води в кориті розтанули.

Частини безсполучникового складного речення завжди є синтаксично рівноправними.

У безсполучниковому складному реченні ставиться двокрапка, коли зміст речень зіставляється.

У безсполучниковому складному реченні ставиться тире, коли друге речення розкриває або доповнює зміст першого.

Частини безсполучникового складного речення поєднуються за допомогою коми, крапки з комою, двокрапки або тире.

…коли з-під снігу виглядають перші проліски.

…кидаю всі невідкладні справи та йду в поля.

…ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів.

…час пробудження природи від зимового сну.

Росте багатство – ростуть і клопоти.

Меч вражає тіло, а слово - душу.

Нагорода генію – безсмертна слава.

Поганий початок – поганий кінець.

кома

крапка з комою

двокрапка

тире

кома

крапка з комою

двокрапка

тире

[ ], [ ] - одночасність

[ ]: [ ] - висновок

[ ] - [ ] - умова

[ ]: [ ] - причина

Сойка підступна птиця вона мастак нищити дрібне птаство.

Сашко не повірив своїм очам на стежці перед ним стояв Сіроманець!

Згайнуєш на жнивах хвилину втратиш не одну зернину.

А з синім небом уже щось діється воно то зблідне то спалахне сяйвом.

Дедалі більш видніє – степ ширшає після нічної мли.

Вони, люди, знають; на Шептала можна покластися.

А Однокрил вибрався з кущів – він, як і всі гайворони, любив блискуче.

А слово скаже – з пам’яті не викинеш.

кому

крапку з комою

двокрапку

тире

Буріють вишні-петріківочки, шовковиця сиплеться.

Мовчать гори, грає море, могили сумують.

Бджоли раді цвіту - люди літу.

Зілля дива наробило - тополею стала.

Перед світанком вовк насторожився: здалеку почувся скрип коліс по нерівній дорозі.

І в такі миті особливо гостро відчувалось: так, це твоя мати!

Навіть і Віталик трохи торопіє:ні живої душі ніде.

У хлопця аж мурашки пішли поза спиною: маляр видався йому за чарівника.