БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ.

 На схід сонця квітнуть рожі будуть дні погожі.

 Глянь моя мила зорі повисли над Дніпром.

 Знову осінь над гаями жовтий лист сади встеля.

Знову цвітуть каштани хвиля дніпровська б’є.

Співає Маланці колос сміються лука ранніми росами дзвоном коси кличуть городи синім листом тучна земля диха на неї теплом.

Говорять думи і діброви говорять гори луг, ріка говорять птиці вечорові розмова точиться струнка.

Грім гримить хліб буде родить.

Мотори гули все далі голоси все глибшали десь у степу клекіт ворожих кулеметів долітав усе глухіше.

Сонце шукаючи броду сторожко зупинилося посеред ріки на моторному

човнику зі сміхом пропливали дівчата у вінках.

Тиша тріснула ніч загриміла тисячі вогнів трасуючих куль прошиваючи темряву

помчали звідусіль на перевал.

 І досі сниться під горою між вербами та над водою біленька хаточка стоїть.

Зійде сонце утру сльози ніхто не побачить.

Зацвіли в саду гвоздики, осінь тільки починається.

Бачу здалека, хвиля іскриста грає вільно по синьому морю.

Із-за лісу випливає місяць і оживають срібні вінки на Черемоші, озеречко і земля.

Часто сняться мені Карпати – в долах маки жаріють рясні.

На годину спізнишся – за рік не наздоженеш.

З золота зіткане сяєво ллється – ліс в нім купається, листя сміється.