Читання мовчки

Опанас Маркович

В історію української культури Опанас Маркович увійшов як фольклорист, етнограф та музикознавець.І хоча доля відміряла йому недовгий вік – усього 55 років, не теренах україністики він встиг зробити чимало. Йо го перу належать праці “Описание Малороссии” та “Записки о дворянском сословии Черниговской губернии”, які свого наукового значення не втратили й до сьогодні. Фольклорно-етнографічні дослідження Марковича друкувалися у виданнях істориків Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Амвросія Метлинського. Він написав музику до “Наталки Полтавки” Івана Котляревського, оперу “Чари”, яку критика оцінювала досить високо.

У рік закінчення університету (1846) Опанас Маркович увійшов до Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 році за участь у діяльності братства та знайдене під час обшуку “стихотворение возмутительного содержания” (йдеться про твір Т. Шевченка “І мертвим, і живим...”) Марковича на три роки висилають до міста Орла під нагляд поліції.

Тут, в Орлі, у будинку Катерини Мордвінової Маркович зустрівся з Машею Вілінською, яка пізніше стала його дружиною. Хіба ж не міг не зачарувати Опанас дівчину віртуозною грою на фортепіано та м’яким своїм баритоном? Та й кого могло залишити байдужим його виконання під власний акомпанемент народних українських пісень?

П’ять разів зверталася двоюрідна сестра Марковича до губернатора Орла з проханням скоротити термін Опанасового заслання. І тільки останнє, підкріплене втручанням впливових людей, прохання було почуте.1850 року Маркович повертається в Україну, якийсь час живе в старшого брата-лісника, але вже через рік лине до Орла, щоб одружитися з Марією Вілінською. Молоду дружину Опанас привозить на рідну землю. Із щирим захопленням подружжя поринає у збирання та вивчення фольклорних матеріалів. Пізніше зібрані Марковичами матеріали увійшли до збірки М. Номиса “Українські приказки, прислів’я і таке інше” (1864).

Марковичі оселяються в Чернігові. Опанас Васильович працює коректором, а фактично редактором “Черниговских губернских ведомостей”, дружить з байкарем Леонідом Глібовим, організовує аматорський драматичний гурток, з часом реформований у “Чернігівське музично-драматичне товариство”. На жаль, недружні стосунки Марковича з редактором газети змушують його звільнитися з роботи.

Марковичі переїжджають до Києва. Тут Опанас Васильович працює бухгалтером Київської палати державного майна, згодом звільняється і з головою поринає у складання “Словника української мови”, яке здійснюється під керівництвом П. Білецького-Носенка.

Чернігівський поміщик Василь Тарновський, рятуючи родину Марковичів від злиднів, запросив Опанаса в свій маєток Качанівку зробити статистичний опис своєї славетної колекції старожитностей. Це був найплідніший період у науковій діяльності Марковича: практично увесь вільний час він разом з дружиною займається збиранням фольклору.

Закінчивши роботу з колекцією Тарновського, Опанас Васильович влаштовується на посаду вчителя географії Немирівської гімназії. Крім педагогічної діяльності, він проводить значну культурно-освітню роботу. До речі, саме в Немирові було здійснено постановку опери “Наталка Полтавка”.

З 1858 до 1861 року О. Маркович живе у Києві, Чернігові, Орлі, Москві, Петербурзі, де зустрічається з давнім знайомим Пантелеймоном Кулішем і в квітні 1861 року організовує концерт, присвячений пам’яті Кобзаря, зібрані кошти віддає Шевченковим родичам.

Повернувшись в Україну, Маркович не полишає збирання фольклору. “Я коло пословиць мордуюсь і вже мовби й начисто йде, – пише він у листі. – Як скінчу, за музику пісень візьмуся”. А ось рядки з іншого листа: “Сам живу, без сім’ї, та вже і не приїдуть, грошей у них і в мене нема, зима заходить...”

Останні роки життя Опанаса Марковича пов’язані з Черніговом. Саме тут він познайомився із співачкою Меланією Загорською, яка співала головну партію в його опері “Чари”. На жаль, партитура опери не збереглася. Меланія стала Опанасові Васильовичу вірною подругою.

Помер Опанас Маркович від сухот на 55-ому році життя. Оцінюючи його заслуги перед Україною, журнал “Киевская старина” написав: “Пішла з життя благородна і талановита людина, сіяч добра, краси і науки” (За М. Кучинським; 560 сл.).

1.В історію української культури Опанас Маркович увійшов як

Доля відміряла Марковичу

О. Маркович немало зробив

Під час обшуку у справі Кирило-Мефодіївського братства у О.Марковича було знайдено

Після закінчення слідства у справі Кирило-Мефодіївського товариства О.Марковича заслали під нагляд поліції

Дівоче прізвище дружини Опанаса Марковича

Тривалий час О.Маркович працював у редакції

У Києві О.Маркович бере участь у складанні “Словника української мови”, яке здійснюється під керівництвом

У Немирівській гімназії О.Маркович обіймає посаду

У Немирові О. Маркович здійснив постановку опери

У квітні 1861 року О.Маркович організував концерт, присвячений

пам’яті

“Пішла з життя благородна і талановита людина, сіяч добра, краси і науки”, – писав у некролозі про О.Марковича журнал