Читання мовчки

Опанас Маркович

В історію української культури Опанас Маркович увійшов як фольклорист, етнограф та музикознавець. І хоча доля відміряла йому недовгий вік – усього 55 років, на теренах україністики він устиг зробити чимало. Його перу належать праці "Описание Малороссии” та "Записки о дворянском сословии Черниговской губернии”, які свого наукового значення не втратили й до сьогодні. Фольклорно-етнографічні дослідження Марковича друкувалися у виданнях істориків Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Амвросія Метлинського. Він написав музику до "Наталки Полтавки" Івана Котляревського, оперу "Чари”, яку критика оцінювала досить високо.

У рік закінчення університету (1846 р.) Опанас Маркович увійшов до Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 році за участь у діяльності братства та знайдене під час обшуку "стихотворение возмутительного содержания” (йдеться про твір Тараса Шевченка "І мертвим, і живим...”) Марковича на три роки висилають до міста Орла під нагляд поліції.

Тут, в Орлі, у будиночку Катерини Мордовіної, Маркович зустрівся з Машею Вілінською, яка пізніше стала його дружиною. Хіба ж міг не зачарувати Опанас дівчину віртуозною грою на фортепіано та м’яким своїм баритоном? Та й кого могло залишити байдужим його виконання під власний акомпанемент народних українських пісень?

П’ять разів зверталася двоюрідна сестра Марковича до губернатора Орла з проханням скоротити термін Опанасового заслання. І тільки останнє, підкріплене втручанням впливових людей прохання було почуте. 1850 року Маркович повертається в Україну, якийсь час живе в старшого брата-лісника, та вже через рік лине до Орла, щоб одружитися з Марією Вілінською.

Молоду дружину Опанас привозить на рідну землю. Із щирим захопленням подружжя поринає у збирання та вивчення фольклорних матеріалів. Пізніше зібрані Марковичами матеріали увійшли до збірки М.Номиса "Українські приказки, прислів’я і таке інше” (1864 р.).

Марковичі оселяються в Чернігові. Опанас Васильович працює коректором, а фактично редактором "Черниговских губернских ведомостей”, дружить з байкарем Леонідом Глібовим, організовує аматорський драматичний гурток, з часом реформований у "Чернігівське музично-драматичне товариство”. На жаль, недружні стосунки Марковича з редактором газети змушують його звільнитися з роботи.

Марковичі переїжджають до Києва. Тут Опанас Васильович працює бухгалтером Київської палати державного майна, згодом, звільнившись, з головою поринає у складання "Словника української мови”, яке здійснюється під керівництвом П.Білецького-Носенка.

Чернігівський поміщик Василь Тарновський, рятуючи родину Марковичів від злиднів, запросив Опанаса в свій маєток Качанівку зробити статистичний опис своєї славетної колекції старожитностей. Це був найплідніший період в науковій діяльності Марковича: практично увесь вільний час він разом із дружиною займається збиранням фольклору.

Закінчивши опрцювання колекції Тарновського, Опанас Васильович влаштовується на посаду вчителя географії Немирівської гімназії. Крім педагогічної діяльності, він провадить значну культурно-освітню роботу. До речі, саме вНемирові було здійснено постановку опери "Наталка Полтавка” на його музику.

З 1858 до 1861 рр. О.Маркович живе в Києві, Чернігові, Орлі, Москві, Петербурзі, де зустрічається з давнім знайомим Пантелеймоном Кулішем і в квітні 1861 року організовує концерт, присвячений пам’яті Кобзаря, а зібрані гроші віддає Шевченковим родичам.

Повернувшись в Україну, Маркович не полишає збирання фольклору. "Я коло пословиць мордуюсь і вже мовби й начисто йде, - пише він у листі. – Як скінчу, за музику пісень візьмуся”. А ось рядки з іншого листа: "Сам живу, без сім’ї, та уже і не приїдуть, грошей у них і в мене нема, зима надходить...”

Останні роки життя Опанаса Марковича пов’язані з Черніговом. Саме тут він познайомився із співачкою Меланією Загорською, яка виконувала головну партію в його опері "Чари”. На жаль, партитура опери не збереглася. Меланія стала Опанасові Васильовичу вірною подругою.

Помер Опанас Маркович на 55-му році життя від сухот. Оцінюючи його заслуги перед Україною, журнал "Киевская старина” написав: "Пішла з життя благородна і талановита людина, сіяч добра, краси і науки” (За М.Кучинським; 560 сл.).

1.В історію української культури Опанас Маркович увійшов як

2. Доля відміряла Марковичу

3.Слово україністика має таке значення:

4.Значення слова фольклористика таке:

5. Під час обшуку у справі Кирило-Мефодіївського братства у О.Марковича було знайдено

6. Після закінчення слідства у справі Кирило-Мефодіївського товариства О.Марковича заслали під нагляд поліції

7. Дівоче прізвище дружини О.Марковича

8. У Києві О.Маркович брав участь у складанні "Словника української мови” під керівництвом

9. У Немирівській гімназії О.Маркович обіймає посаду

10. У Немирові О.Маркович здійснює постановку опери

11. У квітні 1861 р. О.Маркович організовує концерт, присвячений пам’яті

12. "Пішла з життя благородна і талановита людина, сіяч добра, краси і науки”, - писав про О.Марковича у некролозі журнал