Опубліковано

Читання мовчки: «Майстерня невидимих швів» 7,8 кл

Українська мова 8 клас 13 запитань
Додано
18 листопада
Предмет
Українська мова, 8 клас

Робота з учнями результати зберігаються

Режими пройти самостійно — результати не зберігаються

Тестування 13 запитань Флеш-картки автору й сертифікованим Відповідності автору й сертифікованим Вгадай слово 1 слово Анаграма автору й сертифікованим Телевікторина 13 запитань Лови правильну 13 запитань Літачок 2 запитання Лабіринт 2 запитання
Роздрукувати: Тест Картки

13 запитань

1 Запитання 1 Одна правильна відповідь

Майстерня невидимих швів

Коли п’ятнадцятирічний Артем уперше переступив поріг майстерні Гната Семеновича, йому здалося, що час тут не просто зупинився, а згорнувся в тугий сувій, перев’язаний суворою лляною ниткою. У вузькому напівпідвальному приміщенні пахло розтопленим бджолиним воском, старим клеєм, сухими травами й трохи — осіннім дощем, який сіявся крізь ґратоване віконце під самою стелею. На довгому дубовому столі, освітленому низькою лампою з зеленим скляним абажуром, лежали розібрані аркуші пожовклого паперу, тоненькі бамбукові шпателі, пінцети та скляні баночки з незрозумілими розчинами.

Артем опинився тут не з власної волі. Мати, занепокоєна тим, що син проживає дні у нескінченному калейдоскопі п’ятнадцятисекундних відеороликів, миттєвих повідомлень і поверхових вражень, попросила давнього знайомого свого батька взяти хлопця на тиждень осінніх канікул у помічники. Офіційним приводом став пошкоджений родинний альбом кінця дев’ятнадцятого століття, у якого розсипалася палітурка й відшарувалися кутики картону. Неофіційним — материне сподівання, що серед тиші старовинних фоліантів син навчиться не ковзати поглядом по поверхні речей, а вдивлятися в їхню глибину.

Перші два дні Артем відверто нудьгував. Його дратувала повільність, із якою сивочолий майстер виконував найпростіші, на перший погляд, дії. Щоб підклеїти надрив завдовжки три сантиметри на сторінці видання 1894 року, Гнат Семенович пів дня підбирав за відтінком і товщиною найтонший японський папір, потім обережно розщеплював волокна, зволожував край ледь теплим крохмальним клейстером і накладав латку під прес. Водночас майстер не чіпав ані ледь помітної краплі воску на берегах, ані вицвілих олівцевих поміток невідомого читача минулого століття.

— Навіщо стільки зусиль заради однієї сторінки? — не витримав третього дня Артем, спостерігаючи, як майстер крізь збільшувальне скло вирівнює ледь помітну складку. — Зараз будь-яку книжку можна відсканувати за дві хвилини, почистити в графічному редакторі всі плями, вирівняти шрифт — і текст житиме вічно в цифровій хмарі. А якщо вже лагодити паперову річ, то хіба не логічніше замінити старі, потемнілі від часу аркуші на нові, білосніжні, щоб книжка знову виглядала так, ніби щойно вийшла з друкарні?

Гнат Семенович не поспішав із відповіддю. Він обережно відклав пінцет, зняв окуляри в тонкій металевій оправі й підійшов до важкої дерев’яної шафи в кутку кімнати. З нижньої шухляди старий дістав дерев’яний футляр, витяг із нього невеликий шматок грубого, нерівномірно потемнілого пергаменту й поклав під косий промінь настільної лампи.

— Придивися уважніше, Артеме, — тихо мовив майстер. — Що ти бачиш?

Хлопець нахилився над столом. На перший погляд, перед ним лежав звичайний уривок середньовічного господарського запису, виведеного вицвілим коричневим чорнилом. Та коли світло впало під гострішим кутом, під рівними рядками пізнішого письма раптом проступили бліді, ледь вловимі контури зовсім інших літер — витончених, похилих, написаних іншою рукою й за кілька століть до того.

— Це палімпсест, — пояснив Гнат Семенович. — У давнину, коли пергамент коштував надзвичайно дорого, переписувачі зішкрібали старий текст пемзою і поверх нього писали новий. Їм здавалося, що попередній зміст зник назавжди. Але шкіра зберігає пам’ять: чорнило в’їдається в глибинні шари, і через сотні років стерті слова знову проступають крізь пізніші нашарування.

Майстер помовчав, даючи хлопцеві змогу осмислити побачене, а тоді додав:

— Запам’ятай головну заповідь нашої справи: реставратор — не фальсифікатор. Ми не стираємо сліди часу, щоб обдурити око ілюзією новизни. Наше завдання — зупинити руйнування, зміцнити крихку основу, але зберегти пам’ять кожного людського дотику, навіть якщо вона здається комусь недосконалою. Якщо ти зірвеш старий папір і приклеїш замість нього глянцевий картон, ти створиш бездушний муляж, а не врятуєш історію.

Наступного ранку Артем уперше взявся до родинного альбому без звичного поспіху. Тепер його пальці рухалися обережніше, немов боялися порушити крихку рівновагу чужих спогадів. Коли хлопець тонким шпателем підважив відклеєний край пожовклої поштової листівки 1956 року, яка трималася на пересохлому клеї, під нею на цупкому аркуші несподівано відкрився прихований напис. Дрібним, трохи тремтливим почерком його прабабуся вивела простим олівцем кілька рядків недописаної колискової, а нижче додала коротку примітку про те, як навесні після найсуворішої зими родина посадила біля хати молодий вишневий сад.

У Артема перехопило подих. Якби він учора втілив у життя свій «раціональний» задум — просто здер старий картон і замінив його чистим сучасним аркушем, — цей тихий голос із минулого зник би безслідно, так і не дійшовши до нього. Листівка, приклеєна колись поспіхом, випадково законсервувала тендітний олівцевий слід, перетворивши сторінку альбому на справжній родинний палімпсест. Решту дня хлопець ретельно зміцнював потертий корінець обкладинки, підклеюючи кожен міліметр розшарованого картону так, щоб не зачепити жодної літери дорогоцінного запису.

У суботу ввечері, попрощавшись із Гнатом Семеновичем, Артем вийшов на гамірний проспект. Місто навколо жило у своєму звичному шаленому ритмі: миготіли неонові вивіски, поспішали перехожі, у навушниках юнаків пульсували уривчасті мелодії. Світ не став повільнішим, і Артем зовсім не збирався відмовлятися від його швидкостей чи технологій. Проте тепер хлопець дивився на вечірні вулиці інакше. Він раптом збагнув, що кожне людське життя, кожне місто і кожна культура — це живий палімпсест. Справжня зрілість полягає не в тому, щоб бездумно переписувати минуле начисто або замикати його під музейне скло, а в умінні почути за гучним шумом сьогодення тихий, надійний голос тих, хто тримає основу нашого світу.

варіанти відповідей
  • Прочитав ( ла )
  • Не прочитав ( ла)
2 Запитання 2 Одна правильна відповідь

До якого стилю мовлення належить прочитаний текст?

варіанти відповідей
  • Публіцистичного
  • Художнього
  • Наукового
  • Офіційно-ділового
3 Запитання 3 Одна правильна відповідь
Якою є тема прочитаного тексту?
варіанти відповідей
  • Уміння чути голос минулих поколінь за гучним ритмом сучасного життя та берегти тяглість культури.
  • Історія виникнення середньовічних рукописів на пергаменті та способів їх хімічного очищення.
  • Перебування підлітка Артема в майстерні реставратора Гната Семеновича та відновлення старовинного родинного альбому.
  • Навчання підлітка професійної палітурної справи з метою подальшого заробітку під час осінніх канікул.
4 Запитання 4 Одна правильна відповідь

Яка основна думка прочитаного твору?

варіанти відповідей
  • Справжня цінність пам’яті й культури полягає не в зовнішньому оновленні чи стиранні слідів часу, а в дбайливому збереженні спадкоємності поколінь.
  • Сучасні цифрові технології та швидкий ритм міського життя руйнують внутрішній світ людини, тому від них варто відмовитися.
  • Будь-яку пошкоджену старовинну книжку потрібно відновлювати так, щоб вона набула вигляду щойно надрукованої речі.
  • Найцінніші сімейні реліквії слід зберігати виключно в закритих архівах або під музейним склом, щоб уберегти їх від людей.
5 Запитання 5 Одна правильна відповідь

Що передусім хотів донести автор до читача цим текстом?

варіанти відповідей
  • Переконати школярів у тому, що паперові книжки й фотоальбоми завжди надійніші за цифрові хмарні сховища.
  • Довести, що підлітки можуть навчитися терпінню лише в результаті примусової праці під наглядом старших наставників.
  • Спонукати читача до вдумливого, шанобливого ставлення до власного коріння й історії, застерігаючи від поверхового «переписування» минулого.
  • Показати, що випадкові знахідки в старих родинних речах трапляються лише тоді, коли людина володіє фаховими знаннями.
6 Запитання 6 Одна правильна відповідь

Чому Артем опинився в майстерні Гната Семеновича? (Укажіть найточніше твердження.)

варіанти відповідей
  • Дідусь наполіг, щоб онук під час осінніх канікул опанував ремесло реставратора й самостійно відновив рідкісне видання 1894 року.
  • Мати домовилася про це зі знайомим свого батька, сподіваючись відволікти сина від поверхового споживання інформації й полагодити сімейний альбом.
  • Хлопець сам звернувся до старого майстра, прагнучи відсканувати старовинні фоліанти та перенести родинний архів у цифрову хмару.
  • Мати відправила сина на заробітки до майстерні, оскільки родина не мала коштів на професійну реставрацію пошкодженого альбому.
7 Запитання 7 Одна правильна відповідь
У чому полягала хибність початкового погляду Артема на реставрацію книжок?
варіанти відповідей
  • Він вважав, що старовинні книжки взагалі не потребують жодного втручання, навіть якщо їхні сторінки розсипаються від часу.
  • Він був переконаний, що будь-яку паперову пам’ятку треба негайно знищити після того, як її текст перенесено в електронний формат.
  • Він ототожнював реставрацію з косметичним оновленням — заміною старих аркушів на нові та усуненням усіх слідів часу.
  • Він думав, що майстер навмисно сповільнює роботу, аби приховати від помічника професійні секрети приготування клею.
8 Запитання 8 Одна правильна відповідь

Що, за поясненням Гната Семеновича, відрізняє справжнього реставратора від фальсифікатора?

варіанти відповідей
  • Прагнення зміцнити основу пам’ятки та зупинити руйнування, не знищуючи природних слідів її прожитої історії.
  • Уміння настільки майстерно підібрати сучасний глянцевий папір, щоб ніхто не відрізнив реставровану річ від нової.
  • Повна відмова від використання будь-яких сучасних допоміжних матеріалів під час укріплення давніх рукописів.
  • Здатність повністю очистити пергамент від пізніших записів, щоб повернути йому первісний вигляд і колір.
9 Запитання 9 Одна правильна відповідь

Чому середньовічний рукопис, який показав майстер, називають палімпсестом?

варіанти відповідей
  • Це особливий вид тонкого японського паперу, волокна якого розщеплюють для непомітного склеювання надривів.
  • Це старовинний господарський запис, виконаний спеціальним коричневим чорнилом, яке видно лише під прямим сонячним промінням.
  • Це підроблений середньовічний документ, створений для того, щоб створити в покупця ілюзію давнини.
  • Це пергамент, із якого зішкребли первісний текст для написання нового, проте стерті літери все одно проступають крізь пізніший шар.
10 Запитання 10 Одна правильна відповідь

Завдяки чому зберігся та відкрився Артемові прихований запис його прабабусі?

варіанти відповідей
  • Прабабуся спеціально сховала листівку між двома білосніжними аркушами, щоб нащадки знайшли її під час реставрації.
  • Поштова листівка 1956 року випадково законсервувала олівцевий напис на аркуші, а Артем відмовився від наміру замінити старий картон новим.
  • Гнат Семенович просвітив сторінку альбому під косим променем лампи й підказав хлопцеві, де саме шукати напис.
  • Артем вирішив повністю відклеїти всі фотографії та листівки з альбому, щоб перенести їх у новий сучасний фотоальбом.
11 Запитання 11 Одна правильна відповідь

Який глибинний сенс несе зміст знайденого в альбомі запису прабабусі (колискова та згадка про вишневий сад після суворої зими)?

варіанти відповідей
  • Він свідчить про те, що в середині двадцятого століття в родині не вистачало паперу для ведення господарських записів.
  • Він доводить, що прабабуся професійно займалася садівництвом і збирала фольклорні твори свого регіону.
  • Він уособлює неперервність родинної любові та життєстійкість поколінь, які навіть після найтяжчих випробувань плекали майбутнє.
  • Він пояснює, чому палітурка сімейного альбому розсипалася, а кутики картону почали відшаровуватися.
12 Запитання 12 Одна правильна відповідь

Яким постає внутрішній стан Артема у фіналі твору, коли він виходить на вечірній проспект?

варіанти відповідей
  • Він не зрікається сучасного швидкого світу й технологій, але набуває здатності бачити за зовнішнім шумом глибину та тяглість часу.
  • Він відчуває роздратування від гамірного міста й вирішує назавжди відмовитися від користування ґаджетами та навушниками.
  • Він шкодує, що витратив тиждень осінніх канікул у напівпідвальній майстерні замість спілкування з однолітками.
  • Він сприймає вечірнє місто як бездушний муляж, у якому не залишилося жодного сліду справжньої історії.
13 Запитання 13 Одна правильна відповідь

Укажіть ПОМИЛКОВЕ твердження, яке НЕ відповідає змістові прочитаного тексту.

варіанти відповідей
  • ) Гнат Семенович свідомо не видаляв зі сторінки видання 1894 року ані краплю воску, ані старі олівцеві помітки на берегах.
  • Розповідь майстра про середньовічний палімпсест безпосередньо вплинула на те, як обережно Артем узявся до роботи з альбомом.
  • У фіналі твору автор порівнює з живим палімпсестом кожне людське життя, кожне місто та кожну культуру.
  • Знайдений Артемом запис прабабусі був зроблений вицвілим коричневим чорнилом на зворотному боці поштової листівки 1956 року.

Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома

Створити тест
В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів