Цитата

використовують в іншому тексті для підтвердження чи пояснення якоїсь думки. 

уривок з тексту, що пояснює якусь думку;

дослівний уривок з тексту, що використовують в іншому тексті для підтвердження чи пояснення якоїсь думки;

уривок , що використовують в іншому тексті .

за допомогою тире;

за допомогою лапок;

дужками;

крапки з комами.

«Багато сього літа зілля назбирала? – питає Тетяна і   озирається по закутках, де стара приятелька держала насушене чародійне зілля» (О. Кобилянська).

« Королевою весняного лісу» вважають конвалію в народі.

« Як навесні добре ореться, буде добрий рік», - сказав Михайло Федорчук.

За словами А. Герцена: « Природа не може суперечити людині, якщо людина не суперечить її законам».

як при непрямій мові;

як при прямій мові;

як при діалозі;

  як при простих неускладнених реченнях.

« Очистити душу, щоб прийняти мудрість, котра в підсумку душу не входить», писав М. Смотрицький.

В. Симоненко застерігав: « Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

За словами О. Довженка, «лиш сильним дано право на безсмертя».

« Без усякої іншої науки ще можна обійтися, - писав І. Срезневський, - без знання рідної мови обійтися не можна».

завжди береться в лапки;

береться в лапки, коли слова автора стоять перед нею;

не береться в лапки, якщо вона і слова автора знаходиться в окремих рядках;

не береться в лапки, якщо слова автора стоять після неї.

Дідусь таємницю повідав мені, що літечко любе зимує в сосні;

Господар каже слузі, що, небораче, ще ти у всьому винен;

Рубін сказав, що він не хотів красні яблука;

Мальва, зовсім байдужа до материних надій, спитала, хто тепер хан.

береться в лапки;

пишеться в лапках;

пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;

не береться в лапки

пишеться без лапок, вказівка на автора дається нижче епіграфа праворуч;

пишеться в лапках;

Пишеться без лапок, без вказівки на автора дається нижче епіграфа праворуч;

як пряма мова, а на місці пропущених слів ставляться крапки.

як пряма мова за допомогою слів автора;

як частина речення;

наводиться неповністю;

у формі епіграфа.

Поки жива моя мова в устах народу, до того часу живий і народ( К.Ушинський).

Правильно говорять, що "Хліб усьому голова".

Можна все на світі вибирати, сину,/ Вибрати не можна тільки Батьківщину (В.Симоненко).

сократ писав : " Заговори, щоб я тебе побачив".

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли : "жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки".

Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матвнці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожче царського вінця.

Як зазначає В. до Герибольдт: Мова - це дух народу.

З болем пише Т.Шевченко про українське село : " Чорніше чорної землі блукають люде".