Діагностична робота за 2 семестр

А За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

Б Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

В Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

Г Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском.

А У хаті в Мелани було як у віночку: тіняво, зелено, чисто.

Б Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці.

В Від Батьківщини — і клич, і звага, і рання сила, й доля пізня...

Г Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла.

А Мене весь час то палило, то морозило.

Б Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині.

В Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Г Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

А Моя думка — краще закріпитися і чекати допомоги (Я. Качура).

Б Вже почалось, мабуть, майбутнє (Л. Костенко).

В Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим (А. Малишко).

Г І вже не існувало для нього нічого, окрім озера, осики й хмелю (І. Цюпа).

А У дубині вечеряли дятли наїдаючись видно на зиму (М. Вінграновський).

Б У таких болях ішли дні місяці і нарешті роки (Микола Хвильовий).

В Маю я святе синівське право з матір’ю побуть на самоті (В. Симоненко).

Г Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий (Леся Українка).

А Мій рідний сину бійся нічиїх, вони завжди безликі і холодні (В. Крищенко).

Б Ти наше диво калинове кохана материнська мово (Д. Білоус).

В О слово рідне Орле скутий Чужинцям кинуте на сміх! (Олександр Олесь).

Г Не вам в мережаній лівреї донощики і фарисеї за правду пресвятую стать (Т. Шевченко).

А Була то правду кажучи звичайна крамарська буда яких безліч в Італії (Леся Українка).

Б Воно мені мабуть так мало бути (М. Вінграновський).

В А я хвилину виберу скажу про командира отак за першим спогадом і другий виплива душа у нього щира... (А. Малишко).

Г Ми зберегли тебе вкраїнсько мово щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина).

Д Стежина неначе лоза виноградна пнеться по білій стіні гори (Д. Павличко).

— Познач речення, у яких пропущено розділові знаки.

— Познач речення, ускладнені вставною конструкцією.

А розширюють зміст речення;

Б звужують зміст речення;

В уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення;

Г ускладнюють зміст сказаного.

а) Аж теплою хвилею обдало Тоню при згадці про батька, про його запальність та гостру, гоноровиту вдачу.

б) Разом зі всіх боків запалала Тухля, прориваючи огненними язиками грубу пітьму.

в) Це був тендітний, бліденький підліток, мало схожий на сільських хлопчаків, огрубілих, засмаглих, немов налаштованих до роботи.

г) Мабуть, ніде в світі немає більше таких пісень, і вже тільки заради них варто народитися в цьому краї.

а) Чи можна в вас напитися спитав я у бабусі що сиділа під грушею і вишивала сорочку.

б) Можна напевне сказати тепер що Франкова художня проза була перехідним етапом від соціально-побутової до соціально-психологічної прози.

в) Бачиш на вікно у небі наче на грозу збирається.

г) Не чуєш як літо пішло нашим городом дивується мати.

1

2

– Він зняв хлопця з воза, поставив його на землю і, обернувшись до товаришів, мовив: «Нехай іде собі з богом».

– В густому повітрі насиченому тліном і випарами ґрунту ясно й чисто горять берези.