Діагностувальна контрольна робота

Я люблю свій рідний край.

Посадила край дороги тополю.

Пісне, серця мого не край!

Як пахнуть квітами простори.

по/ряд, за/для, о/крім, відповідно/до, з/поміж

із/за, під/час, по/серед, по/при, з/середини

на/вкруг, по/переду, по/руч, по/заду, не/залежно/від

з/метою, у/результаті, у/зв’язку/з, згідно/з

сходіть по молоко

надішли по адресі

заходьмо по двоє

наказ по коледжу

Попросив, що/б розбудили о сьомій.

Цікаво, що/б могло статися.

Довго думав, що/б таке тобі подарувати.

Що/б не сказав ти, відповідь буде однакова.

Чоловічий хор «Мужність» успішно виступив на фестивалі хорових та оркестрових колективів

Нещодавно відбулося обласне свято народного танцю, і переможці одержали дипломи, подяки, пам'ятний кубок

З нагоди відзначення Міжнародного дня музеїв краєзнавчий музей провів День відкритих дверей і Тиждень музеїв області

Краєзнавчий музей провів День відкритих дверей і Тиждень музеїв області

Дбай, сину, про своїх друзів та батьків.

Добрі друзі - запорука успіху.

Не гріє сонце на чужині.

Село стояло у величезній балці.

В долині – луки та колосся.

Криниця била із скелі.

Марко любив здиратися збоку на скелю й сидіти там, дивлячись на блакитне небо.

 Вона мені не ворог, а подруга.

отакий/то, як/небудь, казна/що

дарма/що, іди/но, будь/коли

таки/так, тільки/но, будь/як

хай, не, -сь, лише, таки;

аби-, де-, сь-, чи-, у;

посеред, попід, то, ні, хай

не мають самостійного лексичного значення

не мають морфологічних ознак (роду, числа, відмінка, часу тощо)

мають самостійне лексичне значення

у реченні виступають другорядними членами речення

розділ граматики, що вивчає граматичну будову словосполучень та речень у мові;

розділ мовознавчої науки, що вивчає граматичну будову слова;

розділ мовознавчої науки, що вивчає частини мови;

розділ граматики, що вивчає вимову голосних і приголосних звуків, чергування звуків

Туристське спорядження вони поклали в човен.

Турбуватися про батьків — обов’язок дітей. 

Гетьмани, гетьмани, якби то ви встали, встали, подивились на той Чигирин! 

Стоять віддалік одна від одної над річкою три верби.

Поезія це завжди неповторність.

Поезія це свято, як любов.

Поети біографи народу.

Ти пісня моя лебедина... 

Настав час  прощатися.

Дівчина пішла в поле подивитися на квіти.  

Любив я спостерігати за птахами.

Вік прожити — не поле перейти.

Вузенька вуличка.

Рання весна.

Холодні, голі віти.

Земля нездолана і горда.

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Батьківщину і матір не вибирають.

Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок. 

Навколо запахло чебрецем і м'ятою.

Бережи честь змолоду.

Ночвами моря не перепливеш.

Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.

Поспішайте творити добро!

Моя свобода – завжди при мені.

Поезія – це завжди неповторність.         

Кохання, вірність – істини одвічні.

Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

Молюся, знову уповаю, і знову сльози виливаю. (неозначено-особове) 

Співаймо, сестрице, веснянку. (означено-особове)

З молодої ольшини роблять свистки. (неозначено-особове)

Решетом воду не носять. (узагальнено-особове)

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку лежанка — поряд з нею піл, під протилежною стіною незграбний, нічим не засланий стіл, а на ньому — чималий окраєць хліба.

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку лежанка — поряд з нею піл — під протилежною стіною незграбний, нічим не засланий стіл — а на ньому чималий окраєць хліба.

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку — лежанка, поряд з нею піл, під протилежною стіною — незграбний, нічим не засланий стіл, а на ньому — чималий окраєць хліба.

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку — лежанка, поряд з нею — піл, під протилежною стіною — незграбний, нічим не засланий стіл, а на ньому — чималий окраєць хліба.