Другорядні члени речення

Моє життя для тебе незбагненне

Діти як квіти: полий, то ростимуть

Очі коханих од ніжності голубі

Людські пісні найглибша мука

Сьогодні все навкруги було іншим, неповторним, фантастично прекрасним (О.Гончар)

Плаває-в'ється над річкою мла (Олександр Олесь)

Була ця подорож моя мандрівкою у казку (М.Рильський)

Чи ж довго буде молодість тривати? (Л.Костенко)

Почав Карпо з нудьги до мене вчащати (М.Коцюбинський)

Холодний вітер різкими голками впивався в обличчя

Одразу за парканом нашого двору починається велике узлісся.

Сльози гарячими солоними струмками побігли по щоках дівчини

Розумний мовчить, коли дурень бурчить

Настає час розставатись

Він пам'ятає шаблю гостру.

Мама була вчителькою.

Гарячий промінь по підлозі котився м'ячиком.

Блукає тьма лісами і полями.

В темряві ночі світяться зорі.

Сонце вже ховалось за гори.

Узгір’я хмариною спускалось в море.

Повіяв ранковий вітер.

Шумить, не стихає бурхливе море.

Мерехтить роса навколо на зеленій мураві.

Вітер пісню співає стоголосо.

Летять у далекому вирії гуси.

Кожна травичка на своєму корені росте.

Вишиває осінь золоті квітки.

Задумалось глибоко поле.

А ми ту червону калину підіймемо.

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

 Слався од краю до краю, Вітчизно, Квітни садами, піснями лунай…

Дихають тихо акації ніжні, Злегка колишуться в сутіні срібній.

 Садів рум’яних цвіт обсипався духмяно, бредуть кудись вітри по скошеній траві.

Як не любити весни многошумної, Меду пахучих суцвіть…

Раніше, ніж ви почнете виховувати своїх дітей, перевірте свою власну поведінку.

А таки правда, чи є щось зворушливіше і врочистіше в природі, коли цвіте калина.

Учитель творить Людину.

Ці мудрі й вагомі слова можна сказати тільки про матірі батька. 

І я з любов’ю рядом ніс і гук доріг, і шум беріз…

Затоку обступили вогники кораблів.

Година для праці настала.

За двадцятьма мостами сивий Дніпро встає.

У розчинені балконні двері линуло свіже морське повітря.

Верескливі, меткі, попелясті згуртувались у зграйку стрижі.

Любо було глянути на постать Замфіра з гордим   обличчям,з міцним станом.

Тільки зверху ясно синіло пишне, кругле, лиснюче   небо.