Другорядні члени речення: додаток і означення

ознаку предмета ( колір, розмір тощо) чи приналежність.

предмет, на який спрямована дія чи стан.

місце, час, спосіб, мету, причину, обставини дії чи стану.

дають іншу назву предмету.

який? чий? котрий?

де? коли? куди? звідки? як? з якою метою? яким способом?

що робить? що робив? хто або що є підмет?

кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?

Наші предки-русичі полюбили фрески давно, ще з Х століття.

Художники малювали фарбами по сирій штукатурці, оздоблюючи храми та церкви.

Стіни соборів зазвичай прикрашали біблійні сюжети із життя святих.

Сучасний вуличний настінний живопис має назву муралізм, а настінні зображення називають муралами.

Безперечно, запорожці завжди були героями.

Людям завжди треба говорити приємні слова, від цього вони стають кращими.

Талановита людина живе заради інших.

Володіння рідною мовою не заслуга, а обов'язок патріота.

1. Праця і порядність людини дають радість родині і забезпечують користь Батьківщині.

Істинне красномовство - це вміння сказати стисло необхідне.

Історія не вагаючись відкидає брехню і ніколи не приховує правди.

Народ піснями і вчинками протестує проти гніту і бездуховності.

Хочеш, я наллю тобі, наллю собі вина, а хочеш із медом?

Старі фотографії на стіл розклади, дитячі історії смішні розкажи.

Моя любов чолом сягала неба, а ти ходив ногами по землі.

За гроші не купити тільки час.

кому? чому? ким? чим? кого? чого? на кому? на чому?

який? чий? котрий?

Що робити? що зробив? хто або що є підмет?

як? де? куди? звідки? з якою? метою? з якої причини?

узгоджені означення стоять у формі того самого роду, числа і відмінка, що й означуване слово.

узгоджені означення виражаються неозначеною формою дієслова ( інфінітивом).

узгоджені означення виражаються прикметником, дієприкметником, займенником чи порядковим числівником.

до узгоджених означень належать дієприкметникові звороти.

Вітер з долини цілує червоне серце калини.

Прийшла орлу попа літати, а солов'ю настав час співати.

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: чому я не сокіл, чому не літаю.

З мене не зводила очей жінка років тридцяти у хустині кольору бузку.

Ти в моєму серці, Україно, думкою Шевченка гомониш.

Зустріч однокласників було перенесено на чотирнадцяте лютого - День усіх закоханих.

Уже під захід сонця лелека, натруджений за день, повертався до свого гнізда.

Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала.

Стала наближатися година вирушати в дорогу.

І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем, наляканим до краю.

У будинку ліворуч засвітилося вікно, в якому показалася висока постать, напевно, чоловіча.

Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом.

Моє захоплення, твій вибір, наша духовна спадщина.

Недописаний лист, затухле полум'я, заплакана дівчинка

Вареники з вишнями, кава по-львівськи, потяг Київ-Варшава

На чотирнадцятому поверсі, трирічна дитина, перший хлопець на селі.