Двоскладне речення. Підмет. Присудок.

1

2

3

4

граматична основа якого складається з одного головного члена речення (підмета або присудка)

в якому опущено один або кілька членів речення, які легко встановити з попереднього речення або ситуації мовлення

у якому наявна тільки одна граматична основа;

яке складається тільки з головних членів речення

Вивчаймо рідну мову.                                    

Не можна не любити рідної мови.

Мова об'єднує людей у національну спіль­ноту.

Люблю красу чарівного слова.

Не доля вирішує – людина творить свою долю. 

Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг.

Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах.

Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється.

Калина - символ України.                   

Люблю жовтогарячі чорнобривці.

Біля хати яскравіють мальви.      

Бережіть природу рідного краю.

… і починав накрапати дощ

… і пригинав до землі дерева

 … і здіймав на дорозі куряву

… і розганяв чорні хмари

Морфологія.

Синтаксис.

Орфографія.

Морфеміка.

Тримай голову високо, та не задирай носа.

Бідняцька цнота краща від панського злота.

Бідність – не гріх.    

Бідному завжди вітер в очі.

розповідні, питальні, окличні         

питальні, спонукальні, окличні

розповідні, окличні, спонукальні

окличні та неокличні       

Сніжок припорошив землю.                          

Падає лапатий сніг.

Усюди засніжило.     

Біліє сніг.

Не доля вирішує – людина творить свою долю. 

Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг.

Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах.

Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється.

Калина - символ України.                   

Люблю жовтогарячі чорнобривці.

Біля хати яскравіють мальви.      

Бережіть природу рідного краю.

спонукальне, просте, двоскладне, поширене

розповідне, просте, двоскладне, поширене

спонукальне, просте, односкладне, поширене

розповідне, просте, односкладне, поширене

Щовесни каштан розцвітав ніжно-рожевими квітами.

Схилились берези безлисті, а вітер у гаї завив.

Щирим золотом приснуло сонце з-під високих та чорних ялин, половинкою вирізалось на крайнебі.

На осінніх росах дозріває гречка.

Миті жодної не можна повернути щоб заново по-іншому пожить.

Хтось стиха завів пісню до нього пристав ще один голос.

Із серця виросла калина над хвилями  Дніпра злетіла пісня журавлина .

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

а) Жінки втомились бути непрекрасними.

б) За правду, браття, єднаймось щиро.

в)Весна прийшла, та якось несподівано!

г) Шматок землі, ти звешся Україною.

а) Не дивися так привітно, яблуневоцвітно.

б) День біжить, дзвенить-сміється, усміхається!

в) Хто може ніч обернути на днину?

г) Візьми мене, природо, і до своїх причисль.

а) прості, складні;

б) прості, складні, складені;

в) двоскладні, односкладні;

г) поширені, непоширені

а) Не доля вирішує – людина творить свою долю.

б) Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг.

в) Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах.

г) Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється.

а) Холодні осінні тумани клубочаться вгорі та спускають на землю холодні коси.

б) А літо йде полями і гаями, вже осінь не за горами.

в) З гір побігли веселі струмки та річечки.

г) Тепло оживляло все навкруги:дерева, квіти, трави.

а) прості і складні;

б) однозначні і багатозначні;

в) поширені і непоширені;

г) односкладні і двоскладні

а) Наллємо серце наше вщерть до краю рідного любов’ю.

б) Плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш...

в) Дерева і кущі стояли по коліна у воді.

г) Нема краси в завзятості безсилій...

а) Нас зустрічають хлібом-сіллю.

.

б) Посеред неба гнеться на південь Чумацький шлях.

в) Скільки сказав би я слів про цю весну осінню, про щастя.

г) Любов до рідної мови не заперечує любові й пошани до інших мов.

а) хоч один будь-який другорядний член речення;

б) дві і більше граматичні основи;

в) звертання, вставні слова і однорідні члени речення;

г) і підмет, і присудок.

а) Три верби схилилися.

б) Сіно було свіже, зелене, пахуче.

в) Сонце трудиться в поті чола.

д) Хлопці накивали п’ятами.

а) Ще сонячні промені сплять.

б) Не все пробачити можна і забути.

в) Сусіди почали бити тривогу.

г) Сміливі завжди мають щастя.