Головні члени речення

підмет "явори" - простий, виражений іменником

підмет "три явори" - складений, виражений числівником з іменником

підмет "сестра" - простий, виражений іменником у Н.В.

Стежкою наближалися дві молодиці.

Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів.

Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат.

Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином.

Ти у мене єдина. 

Хлопці й вухом не повели. 

І не треба нести мені квітку надії.

Твоя весна прийде нехай.

Ніч безмежна і пуста.

Вибрати не можна тільки Батьківщину. 

Нам треба поспішати. 

Та хіба зуміє голос подолати ту печаль? 

Твоя врода — чистая вода.

Я можу не знати правильних слів.

"учні" - простий, іменник Н.в.

"усі учні" - складений, виражений займенником з іменником

"усі" - простий виражений займенником

"працювали" - простий, виражений дієсловом

Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

Життя стає радістю для кожного у рідному краю.

Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева.

Хмари починають темніти, стають синьо-чорні.

Боятися смерті — на світі не жити.

Сонце сідало за гору, поволі гасло в далеких водах. 

Остап із Соломією звернули зі шляху на поле.

Пролетіла зграйка чайок і зникла за лісом щогл.

Багато вогнів мерехтіло вдалині.

Буде батько проводжати доньку.

Ми почали вивчати творчість Зірки Мензатюк.

Він має бажання вчитися на відмінно.

Бабуся попросила придбати молока.

Он ідуть закохані і юні.

Два хитрих мудрого не переважать.

Старого горобця на полові не обдуриш.

Чуже переступи, та не займи.

Туристи сіли перепочити.

Батько порадив синові зайнятися спортом.

Хлопці намагалися не думати про небезпеку.

Дно було грузьке й замулене. 

Мені ж треба повну діжечку води натягати.

Ні, любий тату, я буду слухатись!

З тих пір риба стала жити на березі.

Весна почала вже вбирати степ у зелені шати…