Головні та другорядні члени речення

З літаками, що там не кажіть, стаєш куди мудрішим.

Аж ось стали хмарки збиратись.

Життя Лесі Українки, її образ здається легендою.

У лісах північної Волині самотів самотою хуторець Діброва.

Київ завжди приваблював пожадливих ворогів своєю красою і багатством.

Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні.

Ось уже понад десять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ.

Софія Київська і Золоті Ворота, Видубицький монастир і Києво-Печерська лавра - це духовні символи національної історії і культури.

Садок вже одцвітав.

Поранені прибували щодня.

За столом сиділо троє.

Ніхто й не здогадувався.

Яке глибоке щастя - жить...

Як важко все життя до себе йти.

Написати добру пісню - щастя для поета і музиканта.

Трактором орати - не лопатою копати.

Україна - країна смутку і краси.

Пірат був пес-трудяга.

Липневий день почав палахкотіти на золотих банях собору.

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої.

"Божественним Санті" називали сучасника Рафаеля, який прожив недовго.

Герої скульптур Мікеланджело - титани - сильні, м`язисті, горді, красиві суперники олімпійських богів.

Мистецтво зрілого італійського Відродження називають Високим Ренесансом.

"Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив" - епіграф відкритого уроку.

Мова не полова.

Вона найкраща дівчина в класі.

Україна це тихі води і ясні зорі.

Новорічна ніч як казка.

Сиротою жити сльози лити.

Поведінка це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя.

Паляниця хлібові сестриця.

Серце не камінь.

ріка/Раставиця, мати/Катерина, льон/довгунець

Дніпро/ріка, сніжинки/пушинки, ворон/птах

твір/опис, льотчик/Онищенко, квітка/ромашка

журнал/"Київ", місто/Полтава, Полтава/місто

гімн Ще не вмерла Україна, письменник Олександр Довженко, конкурс Леді Осінь

журнал Малятко, станція метро Хрещатик, цукерки Червоний мак

дендропарк Олександрія, кіностудія імені Довженка, вулиця Дерибасівська

озеро Синевир, місто Біла Церква, морозиво Малятко

Усе йде як по маслу.

Хлопці говорили майже як дорослі.

А дівчина мов калина в лузі.

Двір був обгороджений ніби фортеця.

Сюди за щастям я забрів.

У хаті ще більше потемніло.

Урочисте відкриття парку "Софіївка" відбулося у травні 1802 року.

Од хвилювання Тетяна не могла спокійно говорити.