Головні члени речення

Ми з тобою підем стежкою по полю.

Хочеться бачити цю красу вічно.

Спершу Остапа хотів тікати.

Прожити життя чесно - це велика справа.

Гримнуло кілька пострілів.

Зеленеє жито, зелене...

Було дуже холодно.

Сучасне завжди подорожує з минулого в майбутнє.

Два хитрих мудрого не переважать.

Старого горобця на полові не обдуриш.

Он ідуть закохані і юні.

Чуже переступи, та не займи.

Я хочу погостювати в батька-матері.

Починає розвиднятися.

Ще мене з колиски люба мати вчила мову рідну шанувати.

Бережи мову свого народу!

Дівчина почала вишивати скатертину.

Твір я буду писати завтра.

Подруга буде їхати додому поїздом.

Зараз же сідай і пиши лист до матері.

Учні були вчора на екскурсії у заповіднику.

Вони не сподівались побачити стільки цікавого.

Київ - столиця нашої Батьківщни.

Діти обіцяли приїхати ще раз.

Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм.

Життя найвища людська цінність.

Червона рожа над усі квіти гожа.

Руки дівчини зробилися як лід.

Твоє життя — то зорі світанкові, то сонце у негоду, дощ у спеку.

Ой три шляхи широкії докупи зійшлися.

Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги і від смерті.

Чорне море омиває Кримський півострів.

Визволені не можуть забути своїх визволителів.

Читати - значить збагачуватися духовно.

Починає світати за лісом.

І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.

Заміж вийти — не дощову погоду пересидіти.

Моє серце прагне буять на просторі!

На дніпровській долині ромашка побита зів’яла.

А ось тепер будемо вечеряти всі разом.