Граматична основа двоскладного речення.Підмет та присудок.

Десятки шкіл розпочали навчальний рік у нових приміщеннях.

Чорне море омиває Кримський півострів.

Твоє життя-то зорі світанкові, то сонце у негоду, дощ у спеку.

Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги і від смерті.

Вивчаймо рідну мову!

Не можна не любити рідної мови.

Мова обʼєднує людей у національну спільноту.

Люблю красу чарівного слова.

Калина-символ України.

Люблю жовтогарячі чорнобривці.

Біля хати яскравіють мальви.

Бережіть природу рідного краю!

Зараз же сідай і пиши лист матері.

Матуся почала вишивати скатертину.

Твір-опис я буду писати завтра.

Подруга буде їхати додому поїздом.

Поет усюди залишається господарем свого настрою.

Учені давно ламають голови над вирішенням проблеми глобального потепління.

Пожежники протягом кількох годин намагалися приборкати полумʼя.

Я вірші став писать під вечір золотий.

Небо знову молоде й блакитне.

Небо високе дарує нам радість.

А небо здається сірим крізь інею блиск яскравий.

Оманливою видалася погода.

Високе небо починає синіти.

Зоря на небі рожева вже почала займатись.

Землю рідну, кревну і багату, будемо з тобою боронить.

Починає жевріти схід сонця.

Я дам тобі водиці і пшениці моя пташино тільки не тремти.

Може стежку до тебе я у травах зелених згубив.

Часто сниться біленька хустина наші зустрічі й перша любов.

Радо мене зустрічала мамина вишня в саду.

Я ніколи не пасу задніх.

Брат продовжує знімати фільм.

Сестра стала щасливою.

А молодиці й підлітки малі хати білити разом заходились.

Кожен із нас особистість.

Денисе, не мозоль очі!

Сонце починає сходити.

Вирощуємо квіти.

Дмитрик з сестрою вчепився ззаду за сани і причаївся.

Тихо листом край дороги два соняшники шептали

Один із партизанів підвівся на стременах

Берег нашої любові - Хмельниччина!

Лунає команда рушати.

Батько попросив сина принести води.

Хочу сказати слово на захист рідної мови.

Прийшло бажання вчитися.