к.р.

Напевно, це був інший світ - чудовий невідомий храм.

Що сьогодні приніс ти до рідної домівки, крім гамору і метушні?

Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій.

Щасливий та веселий, я дивився на високе небо.

Третю добу замість води ми їли сніг .

Микола , замість панського лану, вийшов на своє поле.

Край дороги замість тополь стояли металеві щогли.

має одну граматичну основу

має другорядні члени речення

має відокремлені члени речення

має тільки один головний член

Ворог навчить бути мудрим.

Ремесло проганяє нужду і зло.

Із балачок хліба не спечеш.

З терпіння набувається вміння.

Норовистій корові Бог дає короткі роги.

Великого гріха не сховаєш від людей.

Посиджу тихенько над рікою, подумаю.

Брехливий любить божитися.

Завантажили файли й віправили електронною поштою.

Здоров'я без грошей - майже хвороба.

Заощадиш на хлібі - потратиш на ліки.

Від ненажерства гине більше, ніж на війні.

Як приязно й щедро нас зустрічали! 

Сто думок не сплатять одного боргу.

Можна прогнати сон, але не голод.

Гроші приходять кроком, а втікають галопом.

Плащ шиють не тільки для дощу.

Погану людину легко розлютити.

Робота на землі - хліб на столі.

Любов і влада не терплять суперників.

Підлітки й курчата ніколи ситі не бувають.

Люби друга свого з вадами його.

 Привіт тобі зеленокудра Сквиро поет сивоголосий посила.

Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля вготовила доля?

Спасибі вам мамо за вічну любов...

Не плачте мамо не треба.

Того можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

Пам'ятки української вишиванки, на жаль, збереглися лише за кілька останніх століть.

Газик рвонувся вперед, замолов колесами, пішов, пішов, і, нарешті, вибрався на рівне.

Місяць хоче мабуть погрітись, суне в шибку свій блідий диск.

Скидають кайдани здавен занімілі, неволею гнічені люди. (Б.Грінченко.);

І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита. (Д.Луценко.);

Ти бачиш схований у надрах світ. (М.Доленго.).

простий дієслівний

складений іменний

складений дієслівний

відсутній

підмет

додаток

присудок

обставина

означення

обставина

присудок

додаток

означено-особове

неозначено-особове

узагальнено-особове

називне

Наближаючись до своєї хати я якось присмирнів.

Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев лягає на плечі.

Хлопець вибачившись швидко покинув кімнату.

Пряме дерево і вмирає стоячи.

... і ніжну зиму із чарівними холодними візерунками.

 ... ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів.

... час пробудження природи від тривалого зимового сну.

... з її подарунками для нашого саду й городу, для лісу й поля.

Чорні вуглинки обрамлених довгими віями великих очей на длідному обличчі

обпекли Максима зупинили.

Дядько Максим теж залізничник після війни жив під Черкасами.

Арики тобто зрошувальні канали густою сіткою вкрили степ.

Ось він Дніпро величний і древній народна українська ріка.

 Він усе забував, крім тремтливої ілюзії волі та влади.

 Зараз на сцену виходить Лілі, і сьомий "Б" сидить на гальорці, і тільки його, Славка Беркути, нема у залі.

Славко прийшов і знову став при порозі, несміливий і чужий у великому спортивному залі.

Чоловік тридцять, раптом заворушились і, розташувавшись для довгого приємного слухання, притихли.

глядачі

тренери

вони

футболісти

А Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

Серед лісу особливий подив викликає могутній дуб цар лісу.

Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко вкотре переміг.

Згадаймо гордість нашої культури класичний театр корифеїв.

Він підвівся, і не прощаючись вийшов з хати.

Він підвівся, і не прощаючись, вийшов з хати.

Він підвівся і, не прощаючись, вийшов з хати.

 Він підвівся, і не прощаючись вийшов, з хати.

Біля хати зашуміли внуки – радість і надія у житті.

Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем.

 У саду цвіли бузина і калина.

Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

Як підмет

Як додаток

Ніяк не підкреслюються

Як обставина