Контроль знань.. Вступ. «Довге» ХІХ ст. в історії України: територія, населення, влада. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

кінець XVIII - поч. XX ст.

XVI – XVIII ст.

V–XV ст.

1953 – початок ХХІ ст.

феодальний;

аграрний;

індустріальний;

ремісничий.

воєводство;

губернія;

область;

провінція.

пролетарі

міщани

духовенство

селяни

 Харків;

Катеринослав;

Полтава.

Одеса.

Херсон; 

Маріуполь;

Миколаїв; 

Одеса.

1806–1812 рр.; 

1825–1826 рр.; 

1810–1812 рр.;

1846–1847 рр.

1806–1812 рр.; 

1810–1812 рр.; 

1825–1826 рр.;

1847–1848 рр.

машинобудівний; 

цукровий;

чавуноливарний; 

мідяний.

збереження цілковитої політичної єдності українських та російських земель у майбутній російській республіці

надання Україні автономії у російській конституційній монархії

створення двох українських "держав" у складі федеративної російської держави

створення незалежної Української держави у складі слов'янської федерації

"Історії Малої Росії" Дмитра Бантиш-Каменського

"Малоросійських пісень" Михайла Максимовича

"Історії України-Руси" Михайла Грушевського

"Енеїди" Івана Котляревського

 "Книга буття українського народу"

 "Руська правда"

"Православний катехізис"

Конституція

М. Муравйов

П. Пестель

К. Рилєєв

С. Муравйов-Апостол

Кирило-Мефодіївське товариство;

Товариство об’єднаних слов’ян;

«Малоросійське товариство»;

«Південне товариство» декабристів.

адміністративно-територіальний поділ з урахуванням факту етнічного розселення; 

 нехтування відмінностями національного походження та

 історичних традицій; 

сприяння заселенню українських міст винятково українцями;

підтримка самоврядування міст, українського судочинства.

початок промислового перевороту;

панування фабрично-заводського виробництва; 

будівництво перших залізниць; 

уповільнення зростання чисельності міського населення; 

поява нових галузей промисловості, зокрема цукрової.

створення видавничо-культурних, просвітницьких, археографічних закладів й організацій;

збирання та публікація українських народних пісень, легенд 

тощо; 

дослідження звичаїв і вірувань, написання історичних 

трактатів і художніх творів;

створення перших політичних партій;

формування й поширення серед загалу вимоги суверенітету нації у межах незалежної держави.

збирали кошти на видання нових книг і відкриття народних 

шкіл;

  налагоджували зв’язки з російським декабристським рухом;

писали наукові праці й виступали з лекціями в навчальних 

закладах Києва; 

 готувалися до організації збройного повстання в Україні;

розповсюджували антиурядові твори, готували прокламації;

заснували перший український професійний театр.

 інтенсивний шлях розвитку сільського господарства; 

зменшення визиску селянства та його майнового розшарування; 

збереження кріпосницьких відносин; 

домінування поміщицького землеволодіння; 

панування натурального господарства;

завершення промислового перевороту.

побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі; 

створення федерації слов’янських народів на чолі з Польщею – «непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім»;

поділ росії на 13 федеративних штатів, два з яких – 

Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею у Харкові; 

утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян; 

формування на Чернігівщині й Полтавщині 60-тисячного козацького війська; 

знищення самодержавства й скасування кріпацтва та суспільних станів.

Катеринославська;  

Київська;  

Волинська;

Подільська; 

Полтавська; 

Харківська.

початок промислового перевороту;

будівництво перших залізниць;

зростання чисельності міського населення; 

 поява нових галузей промисловості, зокрема цукрової;

панування фабрично-заводського виробництва.