контрольна робота

Любові силою не допоможеш.

Катів поведуть на страту, на нашу святу розплату.

Із садочка красно пахощами віє.

Нове століття вже на видноколі.

Біля багаття обнявшись сиділи друзі.

Гай лежав розпластавшись.

Не змокнувши риби не впіймаєш.

Іван не вгаваючи розповідав про побачене.

чекаючи своїх учнів

наш друг і наставник

і очікує колегу

осліплений яскравим сонцем

який має високий авторитет серед учнів і колег

Ліворуч позавмирали горби, захаращені густою пшеницею.

Праворуч у темряві причаївся ліс, низько припав, розпластаний над самою землею.

Вузький перон, освітлений кількома кволими лампочками хворобливо жовтів.

Посунули в темряву вагони, напівосвітлені й сонні.

Сам полоз, очевидно, був десь поблизу.

Ніхто, крім Василя, не звернув уваги на незнайомця.

У хаті, крім стола та лави, нічого не було.

Усі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера.

Село, оповите тишею, з жалем прощалося з журавлиним ключем.

Давид, святий пророк і цар, не дуже був благочестивий.

На збори прийшли всі, за винятком Захара.

Посміхаючись, він кинув на Никанора дружній погляд, дістав із кишені тютюн і став крутити цигарку.

А листати сторінки улюбленої книги

Б зранку забули відкрити вікно

В дивовижна пам’ятка природи

Г відноситися з повагою до друзів

А Дурне сало без хліба.

Б Найкраща птиця - ковбаса.

В Добра риба на чужому блюді.

Г Дешеву юшку надвір виливають.

Всі зійшлися: і хлопці, й дівчата - під крилом голубим тишини

Весняне сонце заливало золотом ліс та сади.

Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом.

Гасне зірка найясніша, ангел ангела втіша.

Над головами простиралося небо, повне загадкових світів.

А на серці стоїть тиха, світла радість, навіяна пахощами молодої трави.

Квітчайтесь юністю. Вона, завзята, усі квітки земні перевершить.

Густими ковтунами звисають темно-руді , безнадійно пригнічувальні хмари.

Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олив'яним небом.

Розпечене повітря пашіло жаром.

То червоніли пов'язані квітчастими хустками голови сапальниць

одиничним дієприслівником, який означає спосіб дії

дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу

 дієприслівниковим зворотом, перед яким стоїть підсилювальна частка i

  немає правильної відповіді

Другого дня, після приїзду Сірка, надвечір, прибіг Заливай. (відокремлена прикладка) 

На розі бульвару, під годинником, продавали синювато-білі проліски. (уточнювальна обставина) 

Але він, зручний і звиклий до гір, умів спинитись на краю кручі. (відокремлене означення) 

Обіймала за шию Івана, тулячи до його лиця біляву голівку, стиха співала йому над вухом. (відокремлена обставина) 

Вітер в гаї нагинає лозу і тополю.

Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі.

Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі.

А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть.

Є в нас і сила, і правда, і земля своя рідна й свята.

Шумить і шепче і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

Їхав, їхав козаченько лугом, долиною, та лісочком.

На Колимі запахло чебрецем і рутою-м`ятою і кропивою.

У розпачі риба кидалася на всі боки вистрибуючи з води, але сіть невпинно наближалася до берега, тягнучи її за собою, і позбавляла будь-яких шансів на порятунок. 

У розпачі риба кидалася на всі боки вистрибуючи з води, але сіть невпинно наближалася до берега тягнучи її за собою, і позбавляла будь-яких шансів на порятунок. 

У розпачі риба кидалася на всі боки, вистрибуючи з води, але сіть невпинно наближалася до берега, тягнучи її за собою, і позбавляла будь-яких шансів на порятунок. 

У розпачі риба кидалася на всі боки вистрибуючи з води, але сіть невпинно наближалася до берега тягнучи її за собою і позбавляла будь-яких шансів на порятунок.

З одного місця люди переходили на інше, шукаючи волі.

На узбіччі стояв ліс, темний, подекуди похмурий.

Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають.

Небо ніби злилось із землею, вкритою товстим покривалом снігу. 

То запахи осінніх хризантем змішавшись з димом наповнюють повітря.

Митець любив своє рідне село й живучи в столиці ніколи про нього не забував.

У тилу люди працювали не покладаючи рук.

Злякалася сарна і щезла в гущині залишивши сліди на зеленій траві.

Забувши сміх ми слухали нового вчителя схилившись на парти.

Ми сидимо під кручею закинувши вудочки й тихенько говоримо.

Уже за Лебединським лісом вороги бігли не чуючи ніг.

Мокрий сніг легко падаючи лягав на землю.

Не подумавши й кілочка не затешеш.

Спочиваючи бійці славну пісню співають.

Прощаючись юнак поглядає в бік Дніпра.

Стїть зігнувшись стара груша в саду.

За ними йшли, розмовляючи, молодиці.

За хутором, на заливних луках, звивається Горинь.

Обізнаний з багатьма науками, він написав багато цікавих творів.

Замість квіток, списи виблискували у долині.

У провулках між тинами клубочилася темрява.

Американський підприємець на прізвище Омбер подарував дітям електросамокати.

Гарячі пожовклі від болю стелились листки восени.

Світить річка звисаючи у маревах небосхилу.

У колодязі, не/зважаючи на його страшенну глибину, води не виявилося.

Він говорив і говорив, майже не/зважаючи на несміливі спроби сина вставити й собі хоч слово.

Той, хто переходить дорогу, не/зважаючи на світлофор, ризикує життям.

Не/зважаючи на слова матусі, ми вилізли на паркан.

В довгі ночі зимові безсонні в ній залюбки добиралися кольори.

Квіти прикрашали полотно сині й червоні.

Сміється весна вишита прабабою.

Тут ніжна осінь мрійна та м′яка на кольори багата розмаїта.

Жити в Україні.

Жити на Україні.

Приємного апетиту.

Мандрівка по Львову.

Я так люблю зиму повиту синню і снігами.

Липа заткана жовтуватими сережками ніжилася на сонці.

Раз добром нагріте сонце вік не прохолоне.

Змоклий до нитки хлопець трусився від холоду.

Суниці достигають уночі при зорях і тому стають схожими на росу.

На протилежному боці долини попід горбами чорнів ліс.

У неї в хаті завелося багато вузликів з насінням великих і малих.

Місяць випливши в зеніт зупинився замислений.

За плечима у Данила лантух, напханий усячиною.

Крім лантуха за плечима, у Данила нічого не було.

Напхавши лантух усячиною, Данило вирушив у ліс.

З лантухом за спиною Данило пішов у ліс, до своєї сторожки.

 (таки) віддав

 (нехай)заходить

  відійшов(би)

 залиш(но).

 Дарма/що їй треба , як от і влітку , чуть світ і на поле бігти.

Найбільше уникала батька, не/мов боялася його.

 І пісня буде славна , як/що знайдеш слова найкращі.

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші й обличчя.

Над озером холонув вечір зануривши в береги далекі хмари.

Степ зігнавши із себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки

Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.

Ворог під Калинівкою тікав не оглядаючись.

Обганяючи автомобіль надав швидкості.

Не сіявши не будеш хліба їсти.

Не читай лежачи!

 Деякий час усі сиділи задумавшись

Погомонівши молодята пішли із садка

Чорна качка на воді тримається розпластавшись

Не піймавши не кажи, що злодій.

Посеред плеса вода мов сказившись починала хлюпати й кружляти.

Рушниця в його руках стріляла не хиблячи.

Хлопці прокинувшись нагодували й поїли коней.

Розбудовуючись Київ зумів залишити живу природу найбільшою своєю окрасою

Собака теж став веселий та покрутившись знехотя потюпав геть.

Опритомнівши Григорій почув зовсім недалеко глухі постріли.

Артем здебільшого говорить не поспішаючи

А На городі росли чудові квіти - мамина гордість

Б Робота - найкращі ліки від нудьги

В Нарешті прийшли канікули - відпочинок від навчання

Г Моя подруга Катруся купалася у ріці

А Орфоепія, або наука про правильну вимову звуків, вивчається в 5 класі

Б Безмежно щасливий , я, що маю таких батьків

В Микола стояв біля старого дому, порослого екзотичною рослиною

Г Як практик та теоретик, юнак створює власні програми

А 1

Б 2

В 3

Г 4

Д 5

А Усіяна колосками земля пахне літом

Б Балка вкрита садками вчилась попід горою

В Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами світла

Г Блискучий та легкий сніг здається падає на серце прямо

А 1 в 2 д 3 г 4 а

Б 1 г 2 д 3 в 4 б

В 1 г 2 а 3 д 4 в

Г 1 в 2 д 3 а 4 г