Контрольна робота № 2 (тестові завдання) за темою "Другорядні члени речення. Односкладні речення. Повні й неповні речення"

Мені хочеться привітати вас зі святом.

Дідуся запросили на сімейне свято.

Вибачте за запізнення.

У саду росте ніжна й тендітна троянда.

Хлопчик кинувся бігти.

Зацвіли абрикоси й персики.

Козаки вміли воювати.

Повільно походжають лелеки.

прикладкою

означенням

додатоком

обставиною

Берізка зашелестіла своїми листочками.

Настав сірий туманний ранок.

Серце оживає і радіє весні.

Зима непомітно вступила в свої права.

 Найвище вміння - почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе.

Ми не стрітись ніяк не могли.

Прилітає зозуленька над ним покувати.

Він мріяв здобути собі в горах орла.

Сторожа вслід подивиться йому.

Лише образи наберешся вщерть.

І два віки зійшлися на пораду.

Буває, часом сліпну від краси.

Чомусь згадались ночі на Купала.

Полтавський полк виходить на зорі!

Ішов кобзар у нас через Полтаву.

  Засвіт встануть козаченьки.

Віддай людині крихітку себе.

Твій біль беру на себе.

Були слова палкими й несучасними.

Я зроду ненавидів тих, обережних.

Осіннє сонце сипало промінням.

Повітря було наскрізь сухе.

Гуляє вітер-шелестій у батьківському лісі.

Оксана відчинила двері на балкон.

Ця земля не знала жодного мосту з каменю.

присудком     

означенням

додатком                          

обставиною        

Мама була вчителькою.

Гарячий промінь по підлозі котився м'ячиком.

Він пам'ятає шаблю гостру.

Перехожі з подивом зиркали на дівчину.

Блискучий сніг падає на поле.   

Зіграй мені осінній плач калини.                            

Зелене листя вкриває землю.                                                                               

Стоїть в задумі сива мати.                                        

На кожному крилі городу росли кущі барвінку.

У їдальні мені запропонували котлету по-київськи.

Нарешті настав час розлучатись.

Молодість здатна творити неймовірне.          

звіробій – трава, дівчина – красуня, грузинка – дівчина.

жук короїд, жаднюга вовк, трава звіробій.

хлопець – богатир, Дніпро ріка,    вовк – жаднюга.

гора Говерла, гриб паразит, заєць русак  

Ми діти сонця і тепла.

Озеро Синевир знаходиться у Карпатських горах.

Львів – столиця Галичини.

Найкраще місто на землі для мене ти, Одесо.                     

Книги – морська глибина.

У саду нашім тихо, неначе у вусі.

Руки дівчини були шорсткі як дубова кора.

Життя прожити - не поле перейти.

Наше життя — бурхливий океан.

Роки життя не владні над тобою.

Стрижку наголо в нас називають солдатською.

Світло сонця розлилося по всьому степу.

Клен напроти кидав тінь на землю.

Сторож-дід змете з порога сніг.

Багато людей підпушувало землю навколо кожного деревця.

Не співай мені, землячко, на чужій чужині.

Село Троянівка гнізиться в долині.

Славте землю і весну, славте країну молоду.

Посадили над козаком явір та калину.

Молоденькі сади посадили на кручі, яворами пикрасили дорогу по ходу.

Глибокою старовиною віє від веснянок.

називне

узагальнено-особове

неозначено-особове

означено-особове

Для добрих друзів відчиняю двері.

Здобудеш освіту -- побачиш більше світу.

Чесне діло роби сміло.

Давніх друзів не забувають.

Сьогодні чогось не спалося хлопцеві.

Умилися жінки росою з липи, берез, яблуні, вишні.

Та не судилося Марії зберегти дітей.

З розумним розуму наберешся, а дурним і останній загубиш.

називне

неозначено-особове

узагальнено-особове

безособове

 Яскраві зорі в нічному небі

Над горами світить платинове, сліпуче сонце

Хатинка красується в сніговій шапці

Праворуч видніється очерет, ліворуч видніються тополі, сосни, яблука, черешні.

Ставки – це блакитні очі землі.

 Трохи вище від ставка – млин

Біля лісу галявина.

Навколо тільки тютюн і мак.