Складне складнопідрядне речення . СПР означальні, з'ясувальні

Вибирайте шлях складніший, адже там менше конкурентів.

Якщо людина працює над собою, світ навколо змінюється.

Перемоги не роблять тебе сильнішим: тільки долаючи труднощі, ти міцнієш.

Добрими вважалися дні, коли на небі повний місяць.

Якщо парубків пускали до хати, вони розігрували різні жартівливі сценки.

Майже повсюди на Гуцульщині було поширеним вірування в те, що в передноворічний вечір худоба розмовляє між собою.

Засипав сніг стежку, що миша протоптала.

Є такі гірські вершини, що сягають аж до гір.

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов.

Справжня людина, що хоче бути господарем життя і своєї долі, мусить триматися ближче до природи, жити простіше й щоденно гартувати і навіть випробувати свій організм і свою волю.

щоб пісня линула з вікон.

бо тепло там і затишно в душі.

як любить сонце посивілий дід.

де зростають діти.

рівноправні за змістом

нерівноправні за змістом

обидва варіанти правильні

сполучники підрядності

сполучні слова

обидва варіанти правильні

з означальними підрядними частинами

із з'ясувальними підрядними частинами

з обставинними підрядними частинами

всі відповіді правильні

Да й згадав старий смутну пісню, що зложив Божий чоловік.

Андрій терпляче чекав, коли скінчиться дощ. 

Стара верба від старості зомліла, забула, що сказав їй водянк.

Я переконана, що зійде сонце і покине нас пітьма.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить біля мами.

Іван стояв тоді біля вагона, аж доки рушив поїзд.

Як боїшся горобців, то не сій проса.

Нема поганої роботи, є погані люди.

Ти йому про діло, а він тобі про козу. 

Грім не гряне - ледачий не встане.

А навкруги так тихо, що росинка з листа не скотиться

 Є такі гірські вершини, що сягають аж під зорі.

Все, що відбувається в світі природи, має свій смисл.

Зорею станьмо для людей отих, яких на світі вже нема. в живих.

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила...

Я сідаю на горбок, щоб ключі журавлині зустріти.

Мені чогось сумно й боязно так, що аж серце моє мре.

Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

Не писав я до тебе в останні дні через те, що був у дорозі.

О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розвиток суспільства.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в духмяних пахощах.