Контрольна робота №3 (8-А) лютий

на щастя 

 навіть

 по-перше

мовляв

Червона калино, чого в лузi гнешся?  

Грай, бандуро, грай!

Ой тобі ж бо, зоре, на небі сіяти, не у синіх горах доленьки шукати.

Повій, вітре, на Вкраїну….

Не бував ти у наших краях!       

Уранці в маєтку був переполох.

 З низини повіяло прохолодою.

  І гори, і долини, і озера ніби дихали свіжою вогкою прохолодою

Мала сім років, а, може, й менше.

А може від батька-матері таким удався… 

Постояли ми там годину, а, може, й більш.

А, може, він не хоче мати діло з цифрами, може,

він футболістом хоче бути.

Може, десь і виглядає тебе твоя яворина, а може,

ще тільки росте.

Добра на зле не змінюють.

Лиш боротись — значить жить.

Вірю у свободу, вірю в мир.

Калину в Україні вважали символом дівочої краси.

Чесне діло роби сміло.

Завтра про це будуть писати.

Лежачого не б’ють.

Поступово входжу в нове життя.

Від доброго не бігай, а злого не роби.

Незабаром розпочнуть будівництво.

За один раз не зітнеш дерева враз.

Восени й горобець багатий.

За дурною головою і ногам нема покою.

Без діла жить — тільки небо коптить.

Ми приходили до озера щодня.

Все навкруг сміється: луки, гай, ріка.

 Кукурузо тихо зітхнув.

Ревнув з лютості і з болю Бурунда й лівою рукою стис Максима за груди…

 Рушник вишито.

Батько із сином радяться.

Зграя птахів прилетіла.

Зима була сніжною.