Контрольна робота №3. Однорідні члени речення. Речення зі звертаннями та вставними словами.

Воно ж тобі - ні в тин ні в ворота.

Холоне степ і невкипілі зорі рогатий жук виймає рогачем.

Он вийшов з хати вечір-сивобров і на сопілку гра біля порога.

Гойдаються діти а навколо них синичка співає, співає.

Темні й невисокі гори здавались вищими серед гладенького рівного степу.

В цей теплий літній день ставок здавався коштовною перлиною.

Голубі сині фіолетові рожеві пасма снувались над горами.

Глибоке чисте і правдиве слово зі зрушення великого встає.

Люди на березі хвилювались.

З усього відчувала сьогодні має статися щось важливе.

Прокидалось усе та цвіло навкруги.

Все по-діловому на столі календар телефони різних кольорів пластикове письмове приладдя.

Використання азотних добрив чи інших стимуляторів росту може призвести до перевищення вмісту нітратів як в овочах, так і у фруктах.

Докія вже не бачить, ні передосіннього неба, ні невеликого подвір'я, ні чорного похиленого тину, в кількох місцях порваного кулями...

Для виділення членів речення використовують різні граматичні засоби, а саме прямий і непрямий порядок слів, паузи, темп вимови.

Найяскравішим виявом безсмертя народного духу є поєднання двох стихій: сліз і сміху, трагічного, й комічного, болю й надії.

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю і дитинство, й розлука, і вірна любов.

Ти пісню ту і мову ту єдину неси у світ, мов долю, на руках.

Аромати і звуки ранку, росяне листя, пташиний гомін вдарили до кімнати вслід за сонцем.

Ні спека дня, ні буря, ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Оживлялася музика крапель, сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких.

Перед нею відкривається особисте щастя, родинні втіхи, достаток, життя безжурне.

Прости мені, земле, коли не такий, як треба синам твоїм бути.

Обмерзла, знесилена, голодна, вона зупинила біля кількаповерхової кам'яниці коня.

Хато моя! Ти випливаєш із туманної далечі минулих літ...

Придивляйся до квітів майстре, щоб світ і себе зрозуміти.

Ти, дитино, призначена захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви "ї".

"Здоров був, любий!" - жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла.

Південний краю! Як тепер далеко лежиш від мене ти!

І тут можна помилитися, Марійко, в своїх здібностях.

Де ти, фантазіє, там радощі й весна.

Ні, дякую, Іване, ви прекрасно і тонко висловили свою думку.

Тут навіть повітря здавалось несло в собі золотисті відтінки.

Правда з теплих країв повертають не всі журавлі...

З козацтвом пов'язане насамперед національне визволення нашого народу.

Здавалося багатьом, що й увесь півострів зараз палає в пожежах...

Діти щойно - вона це добре пам'ятала! - були тут.

Ой летіли лебедоньки через темний бір, поронили біле пір'я та й у батьків двір.

Старий підводиться і, не прощаючись, іде, зникає десь унизу за курганом.

На жаль, ми не мали можливості знайти для її тітки квартиру десь ближче.

На моє щастя, на материні прохання ніхто не зважає.

І зрозумієш певна річ, що ранок вечора мудріший...

Із уст землі, а може, із зап'ясть, немов роса, просочується осінь.

А хмара, як гуска, в ставочок пірнає і, мабуть, скубе молодий плавунець...

ігнорували правила поведінки на воді

на щастя, обсяги виробництва збільшилися

перегорнуто останню сторінку книжки

сьогоднішня гра, безспорно, була результативною