Контрольна робота № 3 з мовної теми « Безсполучникове складне речення»

Довкола будинку цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя.

Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над гаями.

Шелестить пожовкле листя по діброві, гуляють хмари, сонце спить.

Цілком у твоїх силах зробити, щоб світ довкола став трішки кращим.

а ген під небом зеленів місточок.

  душі було незатишно й самотньо

 дарма що сонце хмари розігнало.

немов у дитинство кликало мене.

Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле.

Сьогодні особливо звабно темніли на приполах оскубини гречки, легка паморось пирію стелилась у долинах, молода конюшина між карячкуватих дупків кликала в лісосмугу.

 Глянеш на небо - небо високе ,глянеш на хмари - хмари летять.

 Чогось завжди так виходить: гарного гриба не знайдеш, а поганка сама в очі лізе.

розповідне, неокличне, складне, безсполучникове, складається з 2 частин, з часовими відношеннями;

розповідне, неокличне, складне, складносурядне, складається з 2 частин, з причиновими відношеннями;

спонукальне, окличне, складне, безсполучникове, складається з 2 частин, з причиновими відношеннями;

розповідне, неокличне, складне, безсполучникове, складається з 2 частин, з відношеннями доповнення, конкретизації.

 з однорідними та послідовними частинами

 з однорідними та неоднорідними частинами

 з послідовними частинами

з послідовними та неоднорідними частинами

Все густіші на душі тумани, все лютіша на душі зима (Т. Мельничук).

Насправді ж людина неповторна в усьому: і в найвищому щасті, і в горі, і в біді, навіть у дурощах своїх (П. Загребельний).

Ніч запропонувала дивну забаву – змусила мільйон зірок шукати собі на землі люстерко (Люко Дашвар).

Зорі крізь щілини в клуню дивились поглядом тихим, далеким, глибоким: холодно вночі усім одиноким (Л. Костенко).

Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема.

Учора се була казка — сьогодні дійсність.

Вірю: з каменю б’є джерело.

Опеньки з’явилися — літо скінчилося.

Багато міг би розказати вітер, але у вітру голос пересох (JI. Костенко).

І досі сниться: під горою, меж вербами та над водою, біленька хаточка стоїть.

 Навчаючи дітей поважати старших, розповідали їм різні повчальні історії, казки.

 Всі люди допитуються, як до такого додумався (Г. Бондаренко).

Складних речень

Складнопідрядних речень

 Складносурядних речень

  Простих речень

Безсполучниковим називають складне речення, частини якого поєднані в одне змістове ціле лише за допомогою інтонації

Безсполучниковим називають складне речення, що складається із синтаксично нерівноправних частин, одна з яких головна,а друга- залежна(підрядна)

Безсполучниковим називають речення, частини якого рівноправні за змістом

Прощання перейде колись у картини мої, розлука зів’є собі гніздо в моєму серці.

Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися.

 Я знаю: кожній дитині потрібна ласкава увага батьків.

Життя коротке — мистецтво вічне.

 Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

  На зеленій траві білі чайки сидять білі свічі юрять на тарелях латать.

 Людство не усвідомить себе як єдине ціле не буде йому добра.

Хмара грізно суне за Бориспіль темна тиша опада в лиман.

подуває легкий вітерець.

 море виграє хвилями.

 сади буяють ароматами.

 вечір доволі холодний.

1

2

3

4

5

1, 2

3, 4

5, 6

2, 3

1

2

3

немає пунктуаційних помилок

Не бійтесь заглядати у словник це пишний яр а не сумне провалля.

Обгоріли погасли останні огні облетіло жоржиною літо.

Сади стоять обдмухані вітрами листки летять киваючи гіллю.

Минула осінь одвіяла одхурделила зима настала бентежна пора рясту.

Так, друже дорогий ми любимо одно: старої творчості додержане вино, і мед аттіцьких бджіл, і гру дзвінких касталій. (М. Зеров)

Все бачить співець у широкім роздоллі; і небо, і море, й красу світову,— і людям співає він пісню нову. (Леся Українка)

Усе одбивається в пісні, як в морі: рожевая зоря, й червоная кров, і темна ненависть, і ясна любов, і пломінь пожару, і місяць та зорі... (Леся Українка)

Все навколо — дерева, птахи, люди: сповнене весняної, пружної, нестримної сили. (В. Собко)

А

Б

В

Г

Д

Відправляючи сина на фронт молила Бога лиш про те щоб повернувся.

Над річкою пропливає відмитий джерельною водою день і марить собі далі за ліс.

Той вітрячок подарований дідом у веселковий час дитинства ще й досі зі мною.

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне!

Долина вишита сонцем пускає їм в очі веселі сонячні зайчики.

Над урвищем стіною стояв ліс темний і похмурий немов зачарований.

Шумлять сади налиті білим цвітом.

Прибита дощем пилюка поступово перетворювалася на зашкарублу грубу каменюку.

Довго йшов додому перестрибуючи через калюжі і мріяв про майбутню поїздку.

Годі вже сидіти склавши руки.

Можна робити добрі справи і не чекаючи похвалу.

Підеш собі зажурившись гаєм по долині.

Наш тренер ... Дніпро перепливти.

... весна вже настала?

Кожен ... мріяти про велике.

... орел здійнятися вище хмар?

1-Д, 2-Г , 3-А , 4-В

1-А, 2-Д , 3-В , 4-Г

1-А, 2-В , 3-Б , 4-Г

1-Г, 2-В , 3-А , 4-Д

 Сонце не пекло вже тільки гріло ласкаво вітрець ніде не прокидався ні один лист не ворушився. 

  Волосся вигоріло ходив без шапки довго.

  Дощ упав на жито будем краще жити.

  Пробачайте поетам дивацтва незлі небагато поетів живе на землі.