Контрольна робота № 4. Поглиблення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису, пунктуації і стилістики (ІІ частина)

А) Речення, яке вказує на те, кому належить вимовлене, називають прямою мовою.

Б) Пряма мова - це невисловлена певною особою мова, яку приписують особі на основі її поглядів, поведінки.

В) Пряма мова - чуже мовлення, передане зі збереженням змісту, без збереження форми та інтонації.

Г) Прямою мовою називають чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.

А) "П... - а, - п".

Б) "П? - А. - п".

В) А, "П!"

Г) "П, - а, - П".

А) "П? - а".

Б) "П?" - а.

В) "П?" - А.

Г) П? - а.

А) Складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Б) Складнопідрядне речення з підрядними з`ясувальним.

В) Складнопідрядне речення з підрядним обставинним.

Г) Складносурядне речення.

А) Два човни м`яко шурхнули по прибережному піску, і тихий голос поспитав: "Ви всі тут?" (М. Коцюбинський)

Б) Осел почванитись хотів, що чув в ліску всіх птахів спів (Л. Боровиковський).

В) Природа зітхнула повними грудьми, зітхнув і Кирило. Невже він сього не бачив? (М. Коцюбинський)

Г) Прислів`я каже: "Більш роби, та менше говори..." (Л. Боровиковський)

А) граматично організована одиниця мови, яка складається з одного або кількох слів і виражає закінчену думку.

Б) граматично організована одиниця мови, частини якої нерівноправні за змістом і об`єднані в одне ціле за допомогою підрядних сполучників і сполучних слів.

В) складне речення, частини якого з`єднуються в одне граматичне та смислове ціле не сполучниками і сполучними словами, а лише інтонацією.

Г) повідомлення, яке складається з кількох чи багатьох речень, характеризується змістовою і структурною завершеністю і певним ставленням автора до змісту висловлення.

А) При діалозі слова автора не вживаються.

Б) Інтонація слів автора є виключно розповідною.

В) Слова автора й пряма мова оформлюються різною інтонацією.

Г) Слова автора й пряма мова мають однакову інтонацію в межах одного речення.

А) І тихо-тихесенько я промовляла: "Сон літньої ночі, мені тебе жаль" (Леся Українка).

Б) "А що, дітки? - питає бабуся. - Чого прийшли, мої соколята?" (Марко Вовчок).

В) "Я, коли виросту, теж садівником буду!" - не зводячи очей з дядька Степана, палко промовив Юрко (І. Цюпа).

"І тепер, подумав він уві сні, - можна не боятися жодного хижака, тепер можна бути справжнім сміливцем" (М. Слабошпицький).

А) "О, та ви стали справжніми гуцулами!" - казав, щиро посміхаючись, старий Бойчук (Т. Масенко).

Б) "Що ж приваблює в Котляревському його нащадків?" - ставить запитання О. Гончар про одного з тих довгожителів планети, які разом із витворами свого духу впевнено переступають грані сторіч, далеко йдуть за межі їм відміряного часу. І дає відповідь - лаконічну, вичерпну, переконливу: "... Він невіддільний від свого народу й від того ґрунту, що живив його творчість" (Д. Павличко).

В) Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки - смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись (Леся Українка).

Г) Казала кума: "Дам пшона", - а в неї в самої нема (Народна творчість).

А) 1 - В, 2 - Б, 3 - А, 4 - Г.

Б) 1 - Г, 2 - А, 3 - Б, 4 - В.

В) 1 - Б, 2 - В, 3 - Г, 4 - А.

Г) 1 - А, 2 - Б, 3 - Г, 4 - В.