Речення зі звертаннями. Види звертань: непоширені й поширені та риторичні. Розділові знаки при них

А. Годі вам, гурт ворогів і прихильних, марні слова промовлять.

Б. Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним пів світу обняла.

В. Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.

Г. Рука в руці - і музика жива, спинися, мить, зіграй сонату вічну.

Д. Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

А. Тебе я земле всю сходив до краю.

Б. О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів

В. Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Г. Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писати.

Д. Ой не крийся природо не крийся що ти в тузі за літом у тузі.

А. Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.

Б. Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій.

В. Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?

Г. О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз - ще й тлінно.

Д. О, Борисфене, батьку наш і друже, біля твоїх родючих берегів ти нас єднав в часи прадавніх зрушень.

 Жив, живеш і будеш жити мій народе.

Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно.

Люблю я сонечко, тебе.

О краю мій тужу я за тобою!

Чи знаєш ти , хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля?

Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі держави і кордони.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

 Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко.

Колего Петре, Ярославе Андрійовичу, добродію Іваничук.

Колего Петро, Ярослав Андрійовичу, добродію Іваничук

Колега Петре, Ярослав Андрійович, добродію Іваничук.

Колего Петре, Ярославе Андрійовичу, добродій Іваничук

Україно моя! Чисті хвилі ланів, променисті міста, голубінь легкокрила!

Слово честі, виправлю свої двійки.

О слово! Будь мечем моїм!

Співай же, весно, піснею дзвінкою.

 Спасибі Вам мамо за вічну любов.

Прийми мою любов народе рідний.

Понеси мене на крилах радосте моя.

Так друже мій ми схожі з тобою.

 Ех ти, доле моя, циганко, не лякай мене тузом пік.

 Гей ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..

 Я не спатиму, мила, до ранку.

Запам’ятався ти мені, приморський дубе.

 Повій вітре на Вкраїну де покинув я дівчину.

 Лунайте ж оркестри грими барабан.

 Тебе я земле всю сходив до краю.

 Мужай прекрасна наша мово…