Контрольна робота №5 "Просте ускладнене речення. Однорідні члени. Звертання та вставні конструкції." (8 клас)

А) Учора в дощ зайшов до мене Блок блідий от смутку тихий од думок близький до сліз (Л. Костенко).

Б) Острів схожий на гігантський старезний вітрильник (М. Слабошпицький).

В) Його роги нагадували осінній низькорослий кущ (Є. Гуцало).

Г) Падав тихий лапатий сніг (О. Чорногуз).

А) Яка ти розкішна земле весело засівати тебе хлібом (М. Коцюбинський).

Б) Ластівочко звідкіля ти прилетіла? (А. Камінчук).

В) О слово рідне орле скутий (Олександр Олесь).

Г) Мамо зваріть супу їсти хочеться! (Остап Вишня).

А) Булава здатна творити і добро і зло будувати й руйнувати зміцнювати злагоду й сіяти ворожнечу (А. Багнюк).

Б) Не сполохай рідного слова а захисти його до серця притули (І. Драч).

В) Яка це добра і світла година коли село їде на Великдень до церкви! (Я. Гоян).

Г) Колонний безсонний смерековий зал (Л. Костенко).

А) Якщо козаки бачили в морі турецьку галеру їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця (М. Слабошпицький).

Б) Кажуть сніг на полі – хліб у коморі (Народне прислів'я).

В) Даруйте на слові мені важко вас зрозуміти (Панас Мирний).

Г) Вирішили ми з паном або виріше пан зі мною впіймала того клятого сома! (Остап Вишня).

А) Невеликі ошатні вулики здаються хатами тих невідомих спільників що вже знають про чари.

Б) Дніпровими високими очима дитинно-сіро глянула весна (М. Вінграновський).

В) У центральній частині острова здіймається конусоподібний піщаний горб (М. Трублаїні).

Г) І розпалась та велика іскра на іскорки малесенькі незначні (Леся Українка).

А) У турботах труді клопотах проходить уся чудова літня пора птахів (З журналу).

Б) У ясні сонячні дні з голубого неба ллються на землю дзвінкі радісні пісні жайворонків солов'їв.

В) Вже стомилась кликать і чекать фіранкова трепетна рука (І. Жиленко).

Г) Народився на грані зими і весни розтривожений білий підсніжник (Олександр Олесь).

А) Мигнуло правильне (може, колись навіть гарне) висушене, немолоде вже обличчя (І. Вільде).

Б) Звуки, ніби малі, світляні петлі, налітали з усіх сторін, обсідали думки і паралізували кожний її рух (І. Вільде).

В) Тепер, коли під стелею горить синява жарівка, а за буфетом чорні (неприродно довгі вії надають очам вигляд блискучих комах з безліччю тоненьких, чорних ніг) очі Моніки, студенти не помиляються, що їдять і п'ють (І. Вільде).

Г) Читачі пам'ятають, як юнаки (серед них був і Олесь Гончар) залишали аудиторії та бібліотеки, шикувалися в студентські батальйони.

А) ... та упали додолу.     

Б) ... вгору та упали додолу.

В) ... вгору і вугіллям та попелом упали додолу.

Г) ... вгору і вугіллям упали додолу.

А) ... і безлюдні ліси.

Б) ... оповиті сірим туманом.

В) ... як готичні вежі.

Г) ... що піднімалися високо вгору.

А) Мовляв

Б) Навіть

В) Приблизно

Г) Нібито

Д) Либонь

Є) Щоправда

Ж) Значить

З) Пам'ятається

А) Павутиння лежить скрізь: на бур'янах, на грудках землі й на капусті (Із журналу).

Б) Йди в тисячоліття, рідна мово, до сердець і душ людський доходь (Д. Білоус).

В) На волоссі твоєму, кохана, діадема з проміння цвіте (В. Сосюра).

Г) Широкий, Дніпре мій, з тобою ми в розлуці (А. Малишко).

Д) Чого ж, ти, мовчиш, сивий мій вітрюгане? (М. Стельмах).

А) Стара, підсліпуватими очима розглядала своє давнє шитво і, мабуть нічого не бачила окрім плямистого мережива (За І. Цюпою).

Б) Мабуть, уже не чекав ніякої неприємної несподіванки (За М. Слабошпицьким).

В) Неспокій бачив я скрізь: у дубовій і вербовій корі, у старих пеньках, у дуплах (О. Довженко).

Г) Читачу, чи не буває тобі нудно часом? То розгорни сторінки поеми життя і пошукай той розділ, де змальована людина, схожа на тебе… (За І. Вільде).

Д) Вітчизно наша! Яка ж ти мальовнича, яка різнобарвна і яка привітна… (За Ю. Збанацьким).