Контрольна робота №5 Речення з ОЧР, звертаннями, вставними словами

Гуркіт усе сильнішає, здригаються шибки на вікнах, хитаються стіни.

Ми прокинулись, не тямлячи, чому земля рухається сама по собі.

Вони збились докупи і спали в невеличкій хатині.

Хлопець здригнувся від цих слів, наче йшлося про живу істоту.

І соловейко на калині то щебетав, то затихав.

Будуть дитя колисати соколи, соколи.

Прокинувся ні світ ні зоря.

Все летять і летять парасолі на посріблених стопах дощу.

Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати.

Іноді під ногами хрускає лісова гіллячка або жолудь.

Яблуні дихають цвітом росяно, червоно й біло.

Хороше й приємне слово звеселило душу.

І в душу западуть, і волошки, і поле.

Вона кинулася в комірчину до скрині, і внесла цілу купу вишитих рушників.

Нічний спосіб ведуть і сич, і сова.

Часом насниться синій барвінок, сивий полин, і сум чебрецевий.

Актриса майстерно перевтілювалась у свою героїню й ніби жила її життям.

І науковці, і громадські організації проводять моніторинг стану довкілля.

Портретисти прагнуть відтворити настрій і почуття людини.

Підемо до лісу або в гай погуляти.

Ні мені, ні тобі не випала така нагода.

Ні світ ні зоря соловей щебече.

Батько кинув заднього воза і побіг з гори до переднього.

Сонечко зійшло і світить нам, і гріє.

Мене весь час то палило, то морозило.

Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині.

Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Марко всього везе, та не знає, що діється вдома.

Сила та розум — краса людини.

Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби.

Верби понахилялись до мене та шепочуть білими листочками.

Обабіч по схилах гір розсипалися отари кіз та овець.

А я стаю багатшим і чистішим, радію сонцю, росам і траві.

Укрившись тьмою, тротуари і асфальти сплять.

Ні твоїх снів, ні твоїх дум нам не забути, рідний краю.

кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваним єднальним сполучником

кома ставиться між однорідними членами, з’єднаними протиставними сполучниками

між однорідними членами, які пов’язані сполучниками і (й), та (=і) в пари, перед сполучниками коми не ставляться, а пари відокремлюються комами

кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваним розділовим сполучником

Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу.

Ліси й садки укрились цвітом запашним.

Бачу руки твої, моя мамо, твою ласку я чую, рідненька.

Студенти виконували завдання керівника швидко, весело, моторно.

Ми маємо право на сум, і любов, на сонце, і трави.

У конференції взяли участь не тільки вчителі, а й учні.

Я живу у світі любові, до людей, до землі, до квітів.

Ясна смуга у воді все ширшає, більшає, та довшає.

Вже почалось, мабуть, майбутнє.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

І вже не існувало для нього нічого, окрім озера, осики й хмелю.

Серед українців здавна цінуються доброта і гостинність.

Всю кров тобі Вітчизно завжди готові ми віддати.

Який ти світе теплий і широкий! 

Ти наше диво калинове кохана материнська мово!

Чи не продали б ви чоловіче тої ялинки?

До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься.

Пригадайте мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса.

Старі дуби спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

Буває часом перебіжить дорогу лисиця.

Завтра поїдемо мабуть твоїм човном.

Кажуть легше повалити ніж збудувати.

Становище здавалося не таким скрутним.

Погода зіпсувалась, мабуть, буде штормове попередження.

Десь на обрії блиснуло, без сумніву, буде гроза.

На материні прохання, уявіть собі, ніхто не зважав.

Зрештою, навчання триває і після завершення школи.

Як, не дивно, дядько не на жарт перелякався.

На щастя, нам вдалося цього року відвідати кілька визначних місць.

Хлопець очевидно, не зрозумів запитання.

Такої гарної днини цього року, вже мабуть, не трапиться.