Словосполучення. Речення. Варіант 2

Я передплачую газету «Голос України».

І якщо впадеш ти на чужому полі прийдуть з України верби і тополі

Ми довго дивилася на Тетяну Михайлівну.

В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу. 

Але маршрут був дуже добре знайомий.

Я хочу погостювати в батька-матері.

Вона була складена з двох тонів. 

Навшпиньки виглядають жоржини через тин.

На Січ почали вчащати посли від турка. 

 Поговорили та й розійшлися, забули. 

Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань. 

Турки рідко користувалися рушницями.

Ми з тобою будемо радіти.

Розповідь була цікавою.

Злодії накивали п'ятами.

Працювали від зорі до зорі.

осінній день,гуляю містом,дякував щиро

знайдені гриби, не лише сьогодні, крапля води

червона тканина, він прийшов, мамина колискова

 жовтий листок, нехай співає, пишається родиною

свята і будні , золотаве волосся,Чумацький Шлях

зоряне небо, порівняв зі мною, хтось із класу

сміливий вчинок

вийти з класу

 учнівська доповідь

працювати на уроці

повним

 непоширеним

 неповним

 поширеним

Не дивись так привітно, яблуневоцвітно.

День біжить, дзвенить - сміється, усміхається!

Хто може ніч обернути на днину?

Візьми мене, природо, і до своїх причисль.

окличні й неокличні

поширені й непоширені

питальні, спонукальні, розповідні

повні й неповні

Кожен із нас вірить у майбутнє.

Старенька подала мені рушник.

Керувати-це передбачати.

Ми з тобою йдумо стежкою в саду

  Багато хто хоче відвідати Андріївський узвіз.

Колишній замок,видно,був розкішний

У небі хмара хмару тягне