Контрольна робота. Головні та другорядні члени речення.

додатка  

підмета

означення  

обставини

чий? котрий?

кого? ким? 

як? де? куди?

хто? що?

додаток

означення

присудок 

обставина

обставина    

підмет 

означення 

прикладка 

Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп’яв.

В сірих променистих очах під густими бровами світилась пекуча туга.

Не гріє на чужині, а дома надто вже пекло.

У всякого своя доля і свій шлях широкий.

Володя завжди хвилювався, коли заходив у цей двір.

Стоять спокійно дерева безлисті, вирізьблюючи силуети на тлі синіх небес.

Далеко внизу в пітьмі вгадувалась Десна й ліси.

Хлопчик, оглянувшись, мало не скрикнув з несподіванки.

Наближався південь, червневий південь, повний спеки і тепла.

Курсант міг бути і механіком-водієм, і кулеметником-радистом.

Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олов’яним небом.

Невеликі гострі й розумні очі ховаються під низькою насупленими білими бровами.

Ніколи не минеться мода на хустки.

Національний одяг є естетичною базою, на якій митці створили вишивки, мережива.

Одягатись зі смаком було принадою українських дівчат

Дівчата шукала польові квіти й прикрашали обжинковий сніп.

Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп’яв.

В очах хлопчика під бровами світилась туга від болю.

Не гріє на чужині, а дома надто вже пекло.

Він був столяром і стельмахом, шевцем і бондарем, ткачем і навіть хліборобом.

Володя завжди хвилювався, коли заходив у цей двір.

Стоять спокійно дерева безлисті, вирізьблюючи силуети на тлі синіх небес.

Далеко внизу в пітьмі вгадувалась Десна й ліси на Задесенні.

Хлопчик, оглянувшись, мало не скрикнув з несподіванки.

Наближався південь, червневий південь, повний спеки і тепла.

Вигаптуй на небо райдугу-доріжку, простели до сонця вишивку-маніжку.

Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олов’яним небом.

Невеликі гострі й розумні очі ховаються під низькою насупленими білими бровами.

Тут землі щедрі;

Тільки Слово пам'яті спасенність;

Літній луг як різнобарвний ковер;

Слово не горобець.

Воля пахла настроєм лугових трав і молодого сіна.

Я прагнув забратися на самісіньку вершину сосни.

За городом тихою срібною гладінню розлився ставок.

Блискавки розривали тьму на шмаття.

Осінній день березами почавсь.

Прошкандибала осінь по стерні.

Зіграй мені осінній плач калини.

Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим.

 Ходить осінь по траві.

Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль.

Ти стоїш і мовчиш.

Опадає в саду пожовкле листя.

другорядні члени речення;

головні члени речення;

слова, граматично не зв’язані з реченням;

обставини.

Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман.

В українському фольклорі неопалима купина стала символом невмирущості і незнищенності нашої землі.

Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй .

Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях.

Захищати батьківщину — обов’язок кожного свідомого українця.

Вийшло сонце — і враз роса висохла.

Надворі споночіло, небосхил прикрасили зорі.

Сьогодні треба турбуватися про природу як ніколи, вона обов’язково  за це віддячить.

є другорядні члени речення;

є дві граматичні основи;

є або підмет, або присудок;

є і підмет, і присудок. 

Другорядний член речення, який називає ознаку предмета й залежить від

члена речення, вираженого іменником.

Другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків.

Другорядний член речення, який означає обставини дії чи стану.

Головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично підпорядкований йому.

Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман

В українському фольклорі неопалима купина стала символом невмирущості і незнищенності нашої землі.

Спинюся і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй. 

Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях.

є другорядні члени речення;

є ​​дві граматичні основи;

є і підмет, і присудок

є всі слова, необхідні для розуміння суті речення;